Категорія №8.1.5
Іменем України
03 січня 2012 року Справа № 2а-11457/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ципко О.В.
при секретарі - Гаркуші Ю.О.,
за участю представників:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства науково-виробниче підприємство "Донпроект" про стягнення заборгованості,-
08 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.
В обґрунтування позову, позивач посилається на вимоги ч. 1 п. 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України, яка передбачає стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Приватним підприємством науково-виробниче підприємство "Донпроект" не сплачено до бюджету суму податкового боргу по податку на додану вартість в розмірі 117,91 грн. Позивач стверджує, що указану суму не сплачено у передбачений п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з рахунків відповідача вказаного податкового боргу.
У судове засідання представник позивача не прибув, просив суд розгляд справи проводити без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень. Тому, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Приватне підприємство науково-виробниче підприємство "Донпроект" зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області від 23.05.2007 року № 1 383 120 0000 002137 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, про що видана довідка (а.с.4-7). Відповідач взятий на податковий облік в Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 13.08.1997 року № 1971 (а.с.9).
Конституцією України (ч.1 ст.67) визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до підпункту 168.4.3. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.
Згідно із пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із статтею 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 листопада 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань було винесено податкове повідомлення - рішення № 0002311600/0 на суму 117,92 грн., про що було повідомлено відповідача, що підтверджується підписом на повідомлені про вручення поштового відправлення (а.с.13).
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було сформовано 12.01.2011 року податкову вимогу № 1/11 (а.с.14), але прийняті позивачем заходи, спрямовані на погашення відповідачем податкового боргу, результатів не дали.
Відповідно до пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. встановлено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Зокрема, пунктом 88.1 ст.88 вказаного кодексу встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Згідно п. 89.2 ст. 89 вказаного кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Таким чином, відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ активи платника податків були передані у податкову заставу згідно акту опису майна від 26.01.2011р. № 14/24-071, що підтверджується витягом № 30116803 від 27.01.2011 року (а.с.15).
Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом, зазначене податкове зобов'язання відповідачем несплачено, а отже, сума податкового боргу складає 117,91 грн.
Позивач стверджує, що Державною податковою інспекцією в м. Сєвєродонецьку Луганської області були здійснені всі можливі заходи щодо погашення податкового боргу, але вони результатів не надали.
Правовою підставою звернення до суду податковий орган визначив вимоги статті 95 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи наявність у Приватного підприємства науково-виробниче підприємство "Донпроект" податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 117,91 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
< Текст >
Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства науково-виробниче підприємство "Донпроект" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку - Приватного підприємства науково-виробниче підприємство "Донпроект", код 24846782 (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр.Гвардійський,63/42) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість в розмірі 117,91 грн. (сто сімнадцять грн. 91коп.) на рр 31111029700080, код платежу 14010100 банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову викладено в повному обсязі 10.01.2012 року.
< Текст >
СуддяО.В. Ципко