Постанова від 04.01.2012 по справі 2а-11738/11/1270

Категорія №11.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 січня 2012 року Справа № 2а-11738/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Твердохліба Р.С.,

за участю секретаря судового засідання Григоренко-Тумасян А.М.

та

представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 13.10.2011 №98),

від відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 03.01.2012 №150-13вх-12),

від третьої особи - ОСОБА_3 (довіреність від 07.12.2011 №22068/01-05),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» до прокуратури м. Стаханова Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про визнання протиправним рішення про відмову вжити заходи прокурорського реагування та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» до прокуратури м. Стаханова Луганської області в якому позивач просить:

- визнати протиправним рішення прокуратури м. Стаханова Луганської області про відмову вжити заходи прокурорського реагування до посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області;

- зобов'язати прокуратуру м. Стаханова Луганської області здійснити прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням посадовими особами управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області положень Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо призначення і перерахунку пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, призначених згідно рішень судів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою захисту своїх Конституційних прав на отримання пенсій призначених згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі рішень судів, учасники мітингу-протесту, який був організований Стахановським осередком Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» 04 листопада 2011 року звернулись до прокурора м. Стаханова Луганської області із протестним зверненням у якому вимагали дати правову оцінку діям керівництва управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області у зв'язку із припиненням виплати пенсій згідно Закону та провести прокурорську перевірку діяльності керівництва управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області по виконанню вимог Конституції України і Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

05 грудня Стахановський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» отримав повідомлення про те, що колективне протестне звернення учасників мітингу-протесту від 04 листопада 2011 року про неправомірні дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо не виконання рішень суду прокуратурою м. Стаханова розглянуто, але підстав для вжиття заходів прокурорського реагування до посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові не вбачається.

Приймаючи таке рішення прокуратура м. Стаханова проігнорувала те, що посадовці управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області порушили положення статей 19, 21, 22, 46, 92, 124 Конституції України, а також рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року у справі №10-рп/08.

Крім того, відповідачем залишено поза увагою явне невиконання управлінням Пенсійним фондом України в м. Стаханові Луганської області положень Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії», Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, прокуратура м. Стаханова не виконала покладені на неї обов'язки щодо перевірки і оцінки дій посадових осіб управління Пенсійного фонду України у зв'язку із наявністю в їх діях ознак злочину передбаченого статтею 382 Кримінального Кодексу України.

На підставі викладеного позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними і порушують права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на захист зі сторони органів прокуратури, гарантованих Конституцією та іншими Законами України, а також міжнародними правовими актами соціально-економічних прав і свобод людини та громадянина.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та зазначив, що перевірка прокуратурою м. Стаханова була проведена не повно, оскільки не були опитані члени Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» та не з'ясовано, хто саме з посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області віддав розпорядження не виконувати рішення судів стосовно виплат особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вважав, що за наслідками проведеної перевірки прокурором повинен був внести протест на дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що 04 листопада 2011 року на адресу прокуратури міста Стаханова надійшло колективне протестне звернення Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» у якому заявники вимагали дати правову оцінку діям керівництва управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові, та провести прокурорську перевірку діяльності керівництва управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові по виконанню вимог Конституції України та Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В ході проведеної перевірки, були направлені вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, а також до управляння Пенсійного фонду у м. Стаханові, щодо надання інформації за зазначеними у зверненні питаннями. Крім того, в ході перевірки були опитані начальник управління Пенсійного фонду України у м. Стаханові Чистік В.М., начальник юридичного відділу ОСОБА_3 та начальник відділу з призначення пенсій Лагода Т.М.

За результатами перевірки було встановлено, що відповідно до положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Кошти державного бюджету виділяються Пенсійному фонду України для виплати пенсій законами України про державний бюджет на відповідний рік за відповідною бюджетною програмою.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи не мають повноважень щодо самостійного перерозподілу кошів державного бюджету.

Законом України від 14 червня 2011 року № 3491 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік та прийняттям Кабінетом Міністрів України на виконання цього Закону постанови від 06 липня 2011 року №745.

Враховуючи вищевикладене та матеріали перевірки прокуратурою м. Стаханова не виявлено підстав для вжиття заходів прокурорського реагування до посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаканові.

Прокуратурою м. Стаханова було зібрано достатньо матеріалів для підготування остаточної відповіді заявникам, яка була направлена на адресу Нестеренко Ю.І., для повідомлення іншим 25 листопада 2011 року.

Отже перевірка протестного звернення Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» була проведена в межах, повноважень прокуратури м. Стаханова з додержанням норм Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про звернення громадян» та інших нормативних актів, в строки передбачені законодавством, обґрунтовано з зібраннями достатньої інформації для прийняття остаточного рішення, на підставі принципів рівності перед законом, неупередженості, добросовісності, розсудливості тощо.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеному в письмових запереченнях проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області надав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові не згодне з доводами позивача щодо порушення, на його погляд, законності щодо обмежень в виплаті пенсій ліквідаторам аварії на ЧАЕС .

Відповідно до положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра соціальної політики.

Відповідно до підпункту 19 пункту 12 Положення визначено, що Пенсійний фонд розпоряджається у межах своїх повноважень коштами Пенсійного фонду України.

Згідно ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Кошти державного бюджету виділяються Пенсійному фонду України для виплат пенсій законами України про державний бюджет на відповідний рік за відповідною бюджетною програмою.

Пенсійний фонд України та його територіальні органи не мають повноважень щодо самостійного перерозподілу коштів державного бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються з державного бюджету України на виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року №3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України встановив, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірах, визначених цією постановою.

З вище викладеного витікає, що посадовими особами управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові не порушено жодного нормативного акту згідно статусу управління та покладених на нього завдань і підстави для вжиття заходів прокурорського реагування відсутні.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області надав аналогічні пояснення та просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - Стахановський міський осередок Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Стахановської міської ради 03 листопада 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №601685 (а.с. 8).

Відповідно до протоколу проведення звітно-виборчів зборів Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» від 01 листопада 2011 року головою зазначеної організації обрано Нестеренка Ю.І. (а.с. 9-10).

За результатами мітингу-протесту, який відбувся 04 листопада 2011 року за участю членів Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» було прийнято протестне звернення, відповідно до якого учасники зазначеного мітингу вимагали від прокурора м. Стаханова Луганської області дати правову оцінку діям управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області та провести прокурорську перевірку діяльності керівництва управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської по виконанню вимог Конституції України і Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зазначене звернення було отримано прокуратурою м. Стаханова Луганської області 04 листопада 2011 року про що свідчить вхідний штамп на копії звернення (а.с. 11-14).

Листом від 25 листопада 2011 року за вихідним номером 152-655Ж-11 прокуратурою м. Стаханова на адресу Нестеренка Ю.І. було спрямовано листа, відповідно до якого колективне протестне звернення учасників мітингу-протесту від 04 листопада 2011 року про неправомірні дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо невиконання рішень суду розглянуто, однак підстав для вжиття заходів прокурорського реагування до посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області не вбачається та роз'яснено право на оскарження дій посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області в судовому порядку (а.с. 15).

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на прокуратуру покладається нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до ст.1 Закону України вiд 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Статтею 12 Закону України вiд 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Прокурор здійснює нагляд за додержанням вимог законодавства щодо порядку розгляду скарг всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами. Прокурор проводить особистий прийом громадян. Прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.

Згідно статті 19 Закону України вiд 05 листопада 1991 року №1789-XII «Про прокуратуру» предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:

1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;

3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Статтею 20 ч. 2 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право прокурора або його заступника у межах своєї компетенції, у разі виявлення порушення закону:

1) опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад залежно від характеру порушень;

3) порушувати у встановленому законом порядку кримінальну справу, дисциплінарне провадження або провадження про адміністративне правопорушення, передавати матеріали на розгляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадських організацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

6) звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Таким чином суд зазначає, що спеціальним законодавством передбачено виключне право прокурора вживати заходи прокурорського реагування і тільки у разі встановлення прокурором порушень законодавства. Цим законом передбачено саме право прокурора робити висновки про наявність чи відсутність порушень законодавства.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів та який забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулюються Законом України №393/96-ВР від 02 жовтня 1996 року «Про звернення громадян».

Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Згідно статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, якщо вони не потребують додаткової перевірки.

Прокуратурою м. Стаханова проведена перевірка за протестним зверненням Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України», за результатами якої прокурором не встановлено в діях працівників управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області будь-яких правопорушень та відповідно, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування до посадових осіб управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської.

Прокурором м. Стаханова Луганської області в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог діючого законодавства в місячний термін надано позивачу повну, об'єктивну та всебічну відповідь на всі порушені ним питання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії та рішення відповідача відповідають вимогам законодавства та не порушують при цьому прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача - Стахановського міського осередку Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України».

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити певні дії щодо здійснення прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням посадовими особами управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області положень Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо призначення і перерахунку пенсій особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, призначених згідно рішень судів, суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою повноваження прокуратури м. Стаханова Луганської області щодо вжиття заходів прокурорського реагування є дискреційним повноваженням даного суб'єкту владних повноважень.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі - також «Рекомендація R (80)2») під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.).

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, оскільки основним критерієм здійснення правосуддя є право.

Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача вжити заходів прокурорського реагування у формі внесення протесту, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідачем в письмових запереченнях на позов надані обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у зв'язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 04 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 10 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 10 січня 2012 року.

< Текст >

Суддя Р.С. Твердохліб

Попередній документ
22099449
Наступний документ
22099451
Інформація про рішення:
№ рішення: 22099450
№ справи: 2а-11738/11/1270
Дата рішення: 04.01.2012
Дата публікації: 27.03.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Категорія справи: