Україна
03 березня 2012 року Справа № 1170/2а-155/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Нагібіної Г.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, завдання якої виконує її територіальний підрозділ -територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій.
Прокурор міста Кіровограда звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) на користь Державного бюджету України фінансові санкції у розмірі 510,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що відповідач здійснював експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, чим порушив вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», фінансові санкції добровільно не сплатив, відтак фінансові санкції підлягають стягненню у судовому порядку.
Ухвалою судді від 16 січня 2012 року відкрито скорочене провадження у справі.
Ухвалою суду від 03 лютого 2012 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Прокурор, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області у судове засідання не прибув надавши заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, до суду з адреси, вказаної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, повернулось поштове відправлення з повісткою про виклик до суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання»(а.с. 29).
З приписами частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-IV (далі -КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи викладене, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 2 статті 121 Конституції України встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно з частиною другою статті 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Відповідно до пункту 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 р. № 1190 Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Пунктом 1 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 р. N 888 територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (далі - територіальні управління) в областях, Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі є територіальними структурними підрозділами Головавтотрансінспекції без права юридичної особи, утворюються відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року N 1190, мають печатку зі своїм найменуванням і зображенням малого Державного Герба України.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа -підприємець 20.08.1998 р., про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи -підприємця (а.с. 8).
Відповідно до завдання на перевірку № 036903 від 18.07.2011 р. працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Кіровоградській області проведено рейдову перевірку транспортних засобів перевізників пасажирів, вантажів на таксі в місті Кіровограді щодо дотримання ними вимог законодавства України про автомобільний транспорт.
Перевіркою встановлена експлуатація відповідачем легкового автомобіля НОМЕР_1, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, що відображено в акті перевірки від 18 липня 2011 року № 065558 (а.с. 7).
На підставі акту перевірки позивачем винесено постанову про застосування фінансових санкцій від 21 липня 2011 року № 017071, якою до відповідача застосовано фінансові санкції у розмірі 510,00 грн.
Зазначену постанову направлено відповідачеві 22 липня 2011 року рекомендованим листом, натомість поштове відправлення було повернуто до територіального управління з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Щодо підстав застосування до відповідача фінансових санкцій суд дійшов до наступних висновків.
Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 р. № 2344-III (далі -Закон № 2344-III).
Згідно з абзацом дев'ятнадцятим частини першої статті 1 Закону № 2344-III автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв;.
Абзацом п'ятдесят дев'ятим частини першої статті 1 Закону № 2344-III встановлено, що таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
За змістом статті 39 Закону № 2344-III водій таксі, автомобільний самозайнятий перевізник зобов'язаний мати та пред'являти уповноваженим на те особам, зокрема, ліцензійну картку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент проведення перевірки ліцензійної картки не мав.
Абзацом четвертим частини першої статті 60 № 2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд вважає, що позивач при проведенні перевірки та винесенні постанови діяв в межах наданих йому повноважень, оскільки проведення рейдових перевірок за дотримання суб'єктами господарювання законодавства про автомобільний транспорт, а також винесення за наслідками таких перевірок постанов про застосування фінансових санкцій передбачено чинним законодавством України.
Відповідачем доказів повної або часткової сплати фінансових санкцій або доказів оскарження постанови про застосування фінансових санкцій від 21 липня 2011 року № 017071 суду не надано.
Комп'ютерна програма «Документообіг адміністративних судів»інформації щодо оскарження відповідачем зазначеної постанови про застосування фінансових санкцій не містить.
З огляду на викладене, враховуючи, що рішення суб'єкта владних повноважень, не змінене або скасоване у встановленому порядку, є обов'язковим для виконання особою, щодо якої таке рішення винесено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 3, 35, 71, 128, 160-163 КАС України, суд,
Адміністративний позов прокурора міста Кіровограда в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, завдання якої виконує її територіальний підрозділ - територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Кіровоградській області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 25006) до Державного бюджету України фінансові санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт у розмірі 510 (п'ятсот десять) гривень 00 коп. на рахунок: 31112106700002, УДК у м. Кіровограді, ГУДК у Кіровоградській області, код одержувача 24145329, код бюджетної класифікації 21081100, МФО 823016.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Г.П. Нагібіна