05 березня 2012 року 2а-784/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Дмитраш В.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»(надалі - відповідача) та просить суд визнати протиправною відмову Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»в реєстрації права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що рішенням від 09.11.2011 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за позивачкою було визнано право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1
Так, 07.02.2012 позивачка звернулась з письмовою заявою до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1
08.02.2012 відповідачем було відмовлено в державній реєстрації права власності з посиланням на п. 1.7 р. 1, п.п. 3.5.6 п. 3.5 та 3.9 р. 3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445, оскільки не проведено технічну інвентаризацію вищевказаної квартири, а остання інвентаризація була проведена станом на 1996 рік.
На думку позивача відмова відповідача в реєстрації права власності на Ѕ квартири є протиправною та такою, що порушує права позивача, що закріплені за ним чинним законодавством України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень вказала, що позивачем не проведено технічну інвентаризацію даної квартири.
Вважає відмову у державній реєстрації права власності правомірною з посиланням на п. 1.7 р. 1, п.п. 3.5.6 п. 3.5 та 3.9 р. 3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2011, що набрало законної сили, згідно відмітки на копії рішення 21.11.2011 за позивачкою було визнано право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1
07.02.2012 позивачка звернулась з письмовою заявою до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації»щодо реєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 що було визнано за нею на підставі вищевказаного рішення.
Однак, 08.02.2012 відповідачем на підставі п. 1.7 р. 1, п.п. 3.5.6 п. 3.5 та 3.9 р. 3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445 було відмовлено в державній реєстрації права власності, оскільки не проведено технічну інвентаризацію вищевказаної квартири, а остання інвентаризація була проведена станом на 1996 рік.
Відносини пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, врегульовані Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(надалі -Закон № 1878).
Відповідно до ст. 2 Закону № 1878 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (надалі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 4 Закону № 1878 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
- право власності на нерухоме майно;
- право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
- інші речові права відповідно до закону;
- податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно ст. 8 Закону № 1878 до повноважень органу державної реєстрації прав відноситься: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 15 Закону № 1878 визначено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обмежень, а саме державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
- внесення записів до Державного реєстру прав;
- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Згідно ст. 16 Закону № 1878 заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав, на території якого розміщений об'єкт нерухомого майна або більша за площею його частина.
Вказана заява була подана позивачкою 07.02.2012 до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації».
Відповідно до п. 3 ст. 16 Закону № 1878 разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.
В даному випадку таким документом виступає рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.11.2011, що набрало законної сили та відповідно до якого за позивачкою було визнано право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1
Статтею 17 Закону № 1878 визначені вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю.
Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.
Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1878 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.
Суд не вбачає жодної з вищевказаних підстав щодо відмови в державній реєстрації права власності позивачки, що була визначена за нею відповідно до рішення суду.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Також суд не бере до уваги посилання представника відповідача на Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, оскільки на думку суду Закон має вищу юридичну силу ніж положення.
Законом № 1878 не передбачена підстава для відмови в державній реєстрації прав, як не проведення технічної інвентаризації об'єкта, що підлягає реєстрації.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для відмов у державній реєстрації права власності.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» в реєстрації права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Зобов'язати Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 березня 2012 р.