17 лютого 2012 року 2а-5495/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача -Кириченко В.В.,
від відповідача -Поліщук А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області
до Приватного акціонерного товариства «Росава»
про про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по списку №1 та №2,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до Приватного акціонерного товариства «Росава»з вимогою про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(список №1 та список №2).
Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2011 року було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 14 грудня 2012 року.
Судове засідання було перенесено вперше у зв'язку з нез'явленням відповідача по справі, який не є суб'єктом владних повноважень, і - двічі у зв'язку з клопотаннями відповідача по справі.
В судове засідання 16 лютого та 17 лютого (в судовому засіданню була оголошена перерва) 2012 року) з'явились представники сторін.
Представник позивача підтримав позов, просив суд стягнути з відповідача по справі суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку №1 та Списку №2 на користь позивача в загальному розмірі 1 163 436, 29 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, якою було затверджено Інструкцію «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», а також тим, що відповідач не сплатив заборгованості з суми відшкодування витрат, які позивач поніс на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку №1 та Списку №2.
Відповідач визнає позовні вимоги в частині, подав до суду письмові заперечення, з яких слідує, що він визнає позовні вимоги щодо Списку №1 на суму 374 244, 44 гривень, а щодо Списку №2 -визнає позовні вимоги на суму 67 717, 95 гривень. В решті позовних вимог відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Невизнання частини позовних вимог відповідач мотивував тим, що враховуючи дату набуття чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», витрати на виплату та доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 1 січня 2004 року, тобто до дати набрання чинності зазначеним Законом, працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, а також на підставі п.6 Прикінцевих положень зазначеного Закону - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають. Невизнану частину позовних вимог щодо Списку №2 відповідач обґрунтовує тим, що позивач допустив невідповідність сум зазначених в розрахунках, доданих в позовній заяві.
Дослідивши обставини справи суд встановив наступне.
Приватне акціонерне товариство «Росава»зареєстроване платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на загальних підставах, що підтверджується завою позивача про взяття його на облік платником єдиного внеску.
На день подання позову у відповідача виникла заборгованість з відшкодування позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 та Списком №2, на загальну суму 1 163 436, 29 гривень, яка складається з:
- відшкодування фактичних витрат за Списком №1 та Списком №2, термін сплати якої настав у серпні 2011 року (основний розрахунок -серпень 2011 року а по іногороднім особам згідно доданих розрахунків) в загальному розмірі 591 598, 52 гривень;
- відшкодування фактичних витрат за Списком №1 та Списком №2, термін сплати якої настав у вересні 2011 року (основний розрахунок -вересень 2011 року а по іногороднім особам згідно доданих розрахунків) в загальному розмірі 556 387,89 гривень;
- відшкодування фактичних витрат за Списком №1, термін сплати якої настав у жовтні 2011 року (по іногороднім особам згідно доданих розрахунків) в загальному розмірі 15 449, 88 гривень.
Зазначену заборгованість відповідач на користь позивача не сплатив, що підтвердив представник відповідача по справі в судовому засіданні.
Надаючи правову оцінку відносинам, які складають предмет позову в даній справі суд виходить з наступного.
Відповідно до норми абзацу 6 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV, - підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Відповідно до норм абзаців 1 та 3 підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 (далі -Інструкція №21-1), - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2 Інструкції №21-1 встановлено коло платників. Зазначеною нормою передбачено, що платниками страхових внесків є роботодавці - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.
Таким чином, з моменту набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач набув право на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1. При цьому, зазначений закон не ставить право відшкодування витрат за Списком №1 в залежність від того, коли застрахованим особам була нарахована пенсія.
Закон передбачає відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій, а не самої пенсії, тому норма абзацу 6 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV має бути застосована саме до витрат, які позивач поніс після 1 січня 2004 року по Списку №1 (дата набуття чинності Законом № 1058-IV), незалежно від того коли була нарахована пільгова пенсія застрахованим особам.
Також, суд не може застосувати до спірних правовідносин норму пункту 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV», відповідно до якої - до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок відшкодування платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зазначена норма стосується надбавок та підвищень до пенсій і не стосується витрат на доставку пенсій, щодо яких заявлено позов в цій справі і що слідує зі змісту самої норми.
Також, не підлягає застосуванню норма 6.6. Інструкції №21-1, відповідно до якої, - додаткові пенсії, додаткові витрати на виплату підвищеного розміру пенсії відповідно до статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, які виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню. Так, зазначена норма стосується не витрат на доставку пільгових пенсій, про відшкодування яких було заявлено позивачем в даній справі, а «додаткових витрат»на виплату підвищень, доплат та надбавок до пенсій.
Щодо відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за Списком №2 суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до норми абзаців 1 та 2 підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції №21-1, - відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Нормою абзацу 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058 передбачено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №2, що діяв до набрання чинності цим Законом.
З пояснень представника відповідача по справі слідує, що він не заперечує проти самого факту нарахування йому заборгованості з відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій по Списку №2, він також не заперечує проти права на відшкодування таких витрат за рахунок відповідача.
Заперечення відповідача щодо суми відшкодування за Списком №2 стосуються лише того, що відповідач вважає, що позивач не мав право включати до таких витрат суми передбачені в розрахунках як «сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку».
Розмір суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку сплачується одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць, відображеної в розрахунках наданих позивачем по справі по Списку №2 складає 10 476, 94 гривень, тобто суму в частині якої відповідач заперечує проти задоволення позову.
Однак, в судовому засіданні дані пояснення представника відповідача не знайшли підтвердження.
Так, відповідно до додатку №7 до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з дати призначення пенсії до дати формування розрахунку сплачується одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за Списком №2, що складає 78 194, 89 гривень, та за Списком №1, що складає 1 085 241, 40 гривень, - є в повній мірі правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Росава» на користь Управління
Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по списку №1 та №2 у розмірі 1 163 436 (один мільйон сто шістдесят три тисячі чотириста тридцять шість) грн. 29 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступ
Суддя Терлецька О.О.
Повний текст постанови складено та підписано - 17 лютого 2012 р.