06 березня 2012 року 2а-740/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовомПрокурора Володарського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області
дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1
простягнення податкового боргу,
Прокурор Володарського району Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Сквирської міжрайонної державної податкової інспекції в Київській області (далі - Позивач) з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 10639,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість та з орендної плати за земельні ділянки.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець Володарською районною державною адміністрацією Київської області 14.08.2000 року та перебуває на обліку в Сквирській МДПІ в Київській області як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених Податковим кодексом України.
Станом на 07.02.2012 року за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 8541,00 грн.
20 грудня 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до Сквирської МДПІ в Київській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року № 9012821819. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 3807,00 грн.
20 січня 2012 року відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року № 9014183480. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 6734,00 грн.
Отже, заборгованість відповідача перед державним бюджетом з податку на додану вартість складається з наступного:
- згідно з поданою 20.12.2011 року податковою декларацією з ПДВ за листопад 2011 року обчислено податкове зобов'язання зі сплати податку в сумі 3807,00 грн.;
- згідно з поданою 20.01.2012 року податковою декларацією з ПДВ за грудень 2011 року обчислено податкове зобов'язання зі сплати податку в сумі 6734,00 грн.
Всього відповідачем самостійно обчислено до сплати - 10541,00 грн.
Згідно облікової картки відповідача сплачено - 2000,00 грн.
Крім того, станом на 07.02.2012 року за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в розмірі 2098,54 грн.
31.01.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до Сквирської МДПІ в Київській області податкові декларації з плати за землю за 2011 рік за вх. №№ 847, 848, 849, відповідно до яких визначено зобов'язання з земельного податку за 2011 рік на загальну суму 12736,12 грн.
На день подання позову до суду відповідач має заборгованість за період жовтень-грудень 2011 року.
Отже, заборгованість відповідача перед державним бюджетом з орендної плати за земельні ділянки складається з наступного:
- згідно з поданими 31.01.2011 року податковими деклараціями з плати за землю за 2011 рік обчислено податкове зобов'язання зі сплати даного податку за період жовтень-грудень 2011 року на загальну суму 2043,90 грн., в тому числі за жовтень 2011 року - 294,52 грн., за листопад 2011 року - 874,69 грн., за грудень 2011 року - 874,69 грн.
Всього відповідачем самостійно обчислено до сплати - 2043,90 грн.
За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нараховано пеню на загальну суму 54,64 грн.
Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом з податку на додану вартість та з орендної плати за земельні ділянки становить 10639,54 грн. (3807,00 грн. + 6734,00 грн. - 2000,00 грн. + 2043,90 грн. + 54,64 грн.).
Однак, у встановлений Податковим кодексом України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання не сплачено.
Так, згідно з підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платникові податків податкові вимоги.
Відповідачем самостійно податкова заборгованість перед бюджетом не була сплачена, тому Сквирською МДПІ в Київській області на виконання вимог ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" була виставлена відповідачу друга податкова вимоги від 14.01.2010 року № 2/4 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями.
Вказана податкова вимога були отримана відповідачем 14.01.2010 року, про що свідчить підпис останньої на корінці другої податкової вимоги.
Дана податкова вимога залишилась без задоволення.
Наведена вище податкова вимога відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржувалась, отже зазначені в ній зобов'язання вважаються узгодженими та підлягають сплаті.
На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).
Підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до пункту 129.4 вказаної статті, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що податковим органом, на виконання вимог пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення строків, встановлених цим Кодексом для погашення узгодженого грошового зобов'язання, відповідачу на суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки нараховано пеню в загальному розмірі 54,64 грн.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у податкових деклараціях за листопад-грудень 2011 року та в податкових деклараціях з плати за землю за 2011 рік, є узгодженим податковим боргом.
Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 10639,54 грн.
Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.
На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.
Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 10639,54 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Прокурора Володарського району Київської області - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 10639 (десять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн. 54 коп., в тому числі податковий борг з податку на додану вартість в сумі 8541 (вісім тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 00 коп. та податковий борг з орендної плати за земельні ділянки в сумі 2098 (дві тисячі дев'яносто вісім) грн. 54 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя Балаклицький А. І.