08 лютого 2012 року 2а-4122/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р. при секретарях судового засідання -Талалакіну С.М., Наталенко Ю.О., Роздобудько Я.В. за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріакс»
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області №0000982300 від 07.07.2011 р., -
ТОВ «Тріакс»звернулось до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000982300 від 07.07.2011 р. У обґрунтування своїх вимог вказує, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Тріакс», з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ «Білард-С», за період лютий 2011 р.
За результатами перевірки був складений Акт від 17.06.2011р. №764/23-2/30472862 (далі - Акт перевірки), на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011 р. №0000982300, яким збільшено суму податкового зобов'язання з ПДВ на 708289,36 грн. в т.ч. основний платіж 708288,36 грн. та штрафні санкції 1,00 грн.).
Позивач вважає проведену перевірку поверхневою та такою, що проведена з порушенням норм законодавства, висновки вказані в Акті перевірки протиправними та необґрунтованими, а рішення, винесене на підставі цього Акту незаконним.
Пояснює, що в порушення приписів п.79.2 ст.79 ПК України відповідачем не вручено та не направлено поштою наказ від 03.06.2011 р. №985 начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області про проведення документальної невиїзної перевірки та не надано письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Також в порушення вимог п.4.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984 відповідачем не вручено Акт особисто посадовим особам Товариства, а направлено поштою, хоча посадові особи товариства не відмовлялись від підписання Акту перевірки та й взагалі не знали про проведення перевірки.
Вказує, що між ТОВ «Тріакс»(Покупець) та ТОВ «Білард-С»(Продавець) було укладено договір №1608 від 16.08.2007 р., згідно з яким продавець продає та постачає, а покупець купує та приймає спорттовари та торгівельне обладнання, згідно накладних, на загальну суму 4249730,15 грн. в т.ч. ПДВ 708288,36 грн., за поставлений матеріал Товариство отримало 4249730,15 грн., в т.ч. ПДВ 708288,36 грн. в ціні товару. На виконання умов договору ТОВ «Тріакс»було виписано податкові накладні на загальну суму 4249730,15 грн.
Даний договір виконаний обома сторонами, що підтверджується видатковими накладними, є правомірним правочином в силу презумпції правомірності правочину, встановленої ст. 204 ЦК України та обов'язковим для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України.
Вважає, що норми Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі -Закону Про «ПДВ») та ПК України передбачають єдину підставу для виключення суми з податкового кредиту з ПДВ це - відсутність податкових накладних. Наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких сформовано податковий кредит з ПДВ взагалі під час перевірки не перевірялось, а отже відповідачем не правильно застосовано п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону «Про ПДВ».
Зазначає, що крім цього перевіряючими не було запропоновано позивачу надати первинні документи по цій господарській операції, з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.
У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини, викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.
Відповідач -ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проти позову заперечував. Просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування свої правової позиції вказує, що на підставі повідомлення від 03.06.2011 р. за №150 та Наказу від 03.06.2011 р. №985 виданих ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області згідно з п. 79.2, ст. 79 ПК України проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ " Тріакс " з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Білард-С" за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р., за результатами якої складено Акт перевірки
Зазначає, що ТОВ «Тріакс»було повідомлено про проведення невиїзної документальної перевірки повідомленням від 03.06.2011р. за №150, та копією Наказу від 03,06.2011 р за №985, які вручені особисто директору ТОВ «Тріакс»Бевз В. М. 03.06.2011 р.
Вказує, що за результатами перевірки встановлено порушення вимог ч. 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, оскільки правочини, укладені ТОВ «Тріакс»з контрагентом ТОВ «Білард-С»у лютому 2011р. порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, що призвело до порушення п.198.3 ст.198, п. 198.6 ст. 198, п.201.6 ст.201 ПК України ТОВ «Тріакс»та заниження ПДВ у лютому 2011р. на суму 708288,36 грн. У зв'язку з чим було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
У судових засіданнях представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі повідомлення від 03.06.2011 р. №150 та Наказу від 03.06.2011р. №985 виданих ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податку управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Києво-Святошинському районі, інспектором ДПС І рангу, Сквозніковою Є.О. згідно з п. 79.2, ст. 79 ПК України проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Тріакс" з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Білард-С" за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р.
За результатами перевірки складено Акт перевірки, в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме ч. 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, оскільки правочини, укладені ТОВ «Тріакс»з контрагентом ТОВ «Білард-С»у лютому 2011 р. порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, що призвело до порушення п.198.3 ст.198, п. 198.6 сі. 198, п.201.6 ст.201 ПК України ТОВ «Тріакс»та заниження ПДВ у лютому 2011 р. на суму 708288,36 грн.
У зв'язку з цим відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2011 р. №0000982300, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 708288,36 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ТОВ «Тріакс»17.08.2011 р. оскаржило його до ДПА в Київській області (вх. №1829/10 від 17.08.2011р. ДПА в Київській області).
Однак, за результатами розгляду скарги ТОВ «Тріакс»ДПА в Київській області прийнято рішення від 22.08.2011 р. №2145/10/25-017/216-1059 про залишення вказаної скарги без розгляду.
Після чого, ТОВ «Тріакс»звернулось до суду з позовом до інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000982300 від 07.07.2011 р.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню суд вважає за необхідне вказати наступне.
Згідно ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач наголошував, що підприємству не було відомо про проведення ДПІ у Києво-Святошинському районі перевірки. В той же час, як вбачається з копії Повідомлення від 03.06.2011 р. №150, яка наявна у матеріалах справи, директор ТОВ «Тріакс»повідомлення та копію наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Тріакс»одержав 03.06.2011 р., отже про час проведення та предмет перевірки позивачу було завчасно повідомлено у порядку встановленому законом.
Згідно п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає після початку проведення перевірки.
Отже, виключним обов'язком платника податків є надання перевіряючим особам всіх документів що стосуються предмета перевірки самостійно, без додаткових пропозицій з боку податкового органу.
Відповідно твердження позивача про те, що ДПІ навіть не запропонувала товариству надати первинні документи по цій господарській операції, з метою підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ, чим поспішно зробила висновки про його неправомірність є необґрунтованими.
Крім того, під час судового розгляду справи судом неодноразово пропонувалось позивачу надати документи які б свідчили про реальність виконання угод між ТОВ «Тріакс»та ТОВ «Білард-С», а саме товарно-транспортні документи, документи складського обліку, інші докази які б свідчили про факт використання придбаної продукції у господарській діяльності чи подальшого перепродажу, однак представниками позивача вказані докази так і не були надані.
Відповідно ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Так, судом встановлено, що між ТОВ «Тріакс»(Покупець) та ТОВ «Білард-С»(Продавець) було укладено договір №1608 від 16.08.2007 р. Згідно якого продавець продає та постачає, а покупець купує та приймає спорттовари та торгівельне обладнання, згідно накладних, на загальну суму 4249730,15 грн. в т.ч. ПДВ 708288,36 грн. На виконання умов договору ТОВ «Тріакс»було виписано податкові накладні на загальну суму 4249730,15 грн.
Суми податку зазначеними податковими накладними позивачем включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за лютий 2011 р.
Судом встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі отримало матеріали перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва підприємства ТОВ "Білард-С", з питань перевірки достовірності задекларованих показників у декларації з ПДВ за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р. (Акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 06.06.2011 №1379/23-04/35256312). Перевіркою встановлено наступне:
- неможливість фактичного здійснення ТОВ «Білард-С»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних Фондів, складських приміщень, транспортних засобів;
- порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Білард-С»з постачальниками та покупцями;
- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення її 185.1 ст.185 Податкового кодексу України.
Крім того, ГВПМ у Шевченківському районі м. Києва було надано Висновок спеціаліста Науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру при Управлінні МВС України на ПЗЗ від 06.06.2011 р. №170, у якому зазначено про невідповідність підпису директора підприємства на податковій звітності.
За таких обставин, суд вважає, що взаємовідносини між ТОВ «Тріакс»з ТОВ «Білард-С»не спричинили реального настання правових наслідків, виходячи із наступного.
ТОВ «Тріакс»діяло без належної обачності та йому повинно було бути відомий фактичний та адміністративно-майновий стан ТОВ «Білард-С», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ними допускались.
Діяльність ТОВ «Тріакс»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань. Крім того, ТОВ «Тріакс»працюючи у даному сегменті ринку був також обізнаний щодо учасників цього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.655 за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦК У країни).
Відповідно до ст.658 ЦК України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за. місцезнаходженням товару.
Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочин) стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має здійснюватися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно п. 19 ст.2 Бюджетного кодексу України доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти);
Згідно ст.9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти.
Згідно ч.2 ст.9 вказаного Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.
Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів та послуг у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Вимогами п.9.1, п.9.2, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV, п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України №88 первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.201.6 ст.201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Порядок заповнення податкової накладної визначений п.201.1 ст.201 ПК України та Наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969.
Згідно п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.
Суд вважає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Враховуючи те, що угода між ТОВ «Тріакс», з ТОВ «Білард-С»є нікчемною, то податкові накладні, виписані від імені ТОВ «Білард-С»не можуть бути підставою для нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість.
Таким чином, ТОВ «Тріакс»безпідставно занижено рядок Декларації 18.1 "Різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (Позитивне значення)", рядок 20 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту", рядок 27 Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду , що підлягає сплаті" на суму 708288,36 грн. Декларації підписані директором ТОВ «Тріакс»Бевз В.М. вказані дії є порушенням вимог п. 198.3 ст.198, п. 198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України та призвели до завищення суми податкового кредиту з ПДВ у лютому 2011р. на суму 708288,36 грн.
Крім того відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд виходив з того, що постановою Києво-Святошинського суд від 05.08.2011 р. по справі №3а-2813/2011 директора ТОВ «Тріакс»Бевза Василя Миколайовича притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 85 грн. при цьому судом було встановлено, що при перевірці ТОВ «Тріакс»встановлено порушення ведення податкового обліку: занижено податок на додану вартість в сумі 708288,36 грн., що відображено у акті перевірки №764/23-2/30472862 від 17.06.2011 р., чим порушено п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198, п.201.6 ст.201 ПК України.
За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000982300 від 07.07.2011 р. винесено правомірно, а отже підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 70, 71, 72, 158-163, 167 КАС України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Щавінський В. Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 лютого 2012 р..