27 січня 2012 року 2а-5314/11/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Корінному С.О.,
за участю представників сторін:
від позивача -Широнос Є.В.,
від відповідача -Маковій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал «Автологістика»
до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області
про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.11 № 0003211510 та № 0003201510
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал «Автологістика»з позовом до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.10.2011 № 0003211510 та № 0003201510.
В основу податкових повідомлень-рішень від 31.10.2011 № 0003211510 та № 0003201510 податковим органом покладено дані акта перевірки про зменшення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на суму 2 587 586, 00 грн. та на суму 327 779, 21 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ-й квартал 2011 року загальний показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності за 2010 рік. Позивач вказував на неправильне застосування податковим органом положень Податкового кодексу України, а тому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 24.11.2011 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 02.12.2011.
2 грудня 2011 року за клопотанням відповідача розгляд справи було відкладено на 23.12.2011.
23 грудня 2011 року судом відкладено розгляд справи на 27.01.2012.
У судовому засіданні 27.01.12 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити адміністративний позов.
Відповідач позову не визнав, подав письмові заперечення в яких зазначив, що вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю Термінал «Автологістика»є юридичною особою, що зареєстрована Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Бородянському районі Київської області з 08.07.2005.
У жовтні 2011 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток позивача на предмет виявлення помилок (порушень).
За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 27.10.2011 № 716/15-33512918.
Перевіркою встановлено, що при складанні податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від 09.08.2011 № 9006286171 підприємством невірно визначено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу, яка підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, а саме до суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового періоду (від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) - рядок 06.6 декларації - підприємством було включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.
В звітній декларації позивача за ІІ квартал 2011 року рядок 06.6 становить -2 587 586, 00 грн. Відповідно до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року від 06.05.2011 № 9002943528 позивачем вказано від'ємний об'єкт оподаткування (рядок 08 декларації), що становить 2 587 586, 00 грн., при цьому від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9 декларації) становить 2 589 050, 00 грн.
Таким чином, податковим органом встановлено, що сума збитків за І квартал 2011 року складає 0 грн. (2 587 586 -2 589 050 = + 1464).
За результатами перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень податкового Кодексу України, що призвело до завищення підприємством суми витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на 2 043 721, 00 грн., що призвело до заниження об'єкта оподаткування на 2 587 586, 00 грн.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Бородянському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.10.2011 № 0003211510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року на суму 2 587 586, 00 грн. та від 31.10.2011 № 0003201510, згідно з яким позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 327 779, 21 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, про що свідчить підпис керівника.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з такого.
Спір виник між сторонами у зв'язку з включенням позивачем до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року збитків (показника від'ємного значення) за результатами діяльності за 2010 рік.
У 2010 році та до 31 березня 2011 року правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, а з 1 квітня 2011 року -положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.
Як встановлено судом, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році, включивши до податкової декларації за І-й квартал 2011 року показник такого від'ємного значення у сумі 2 587 586,00 грн..
Крім того, в судовому засіданні позивач підтвердив, що сума збитків на яку податковим органом було зменшено валові витрати у ІІ періоді 2011 року виникли в 2010 році.
Однак, з 1 квітня 2011 року в силу пункту 2 розділу XIX “Прикінцеві положення” Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств” втратив чинність частково.
З 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 “Особливості справляння податку на прибуток підприємств” розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками податкового року на валові витрати першого календарного кварталу наступного податкового року.
Так, в силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР “Про оподаткування прибутку підприємств”, який втратив чинність 1 квітня 2011 року.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду встановлено, податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення, яким зменшив позивачу суму задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року на суму “збитків”(від'ємного значення об'єкту оподаткування) за підсумками 2010 року.
Це означає, що податкове повідомлення-рішення є правомірним і скасуванню не підлягає.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню з позивача на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні -протягом десяти днів з дня отримання її копії.
.
Суддя Терлецька О.О.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 31 січня 2012 р..