10 січня 2012 року 2а-4949/11/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 12 603, 83 грн.
В позовній заяві Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області (надалі -позивач) просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) податковий борг у розмірі 12 603, 83 грн. за несплату пені за порушення термінів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2011 року було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання на 25.11.2011.
25 листопада 2011 року в судове засідання сторони, повідомлені належним чином про розгляд справи, не з'явились, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 07.12.2011.
7 грудня 2011 року, у зв'язку з повторною неявкою відповідача, суд керуючись пунктами 2, 3 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відклав розгляд справи на 10.01.2012.
Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач 10.01.2012 в судове засідання не з'явився.
Конверти № 0113312373881 та № 0113312409770, якими відповідачу направлялась ухвала та повістки повернулись до суду з довідкою поштового відділення ф. 20 «за закінченням терміну зберігання».
Ухвала суду направлялась відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 08701, АДРЕСА_1.
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Зважаючи на те, що сторони були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд встанови наступне.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 18.08.2008 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області та перебуває на обліку як платник податків з 21.08.2008 за № 7390.
У червні 2011 року позивачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку відповідача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства.
За результатами проведеної перевірки позивачем складено акт від 15.06.2011 № 943/220/НОМЕР_1.
У ході перевірки встановлено порушення відповідачем статті 1 Закону України від 23.09.1994 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне надходження валютних коштів за експорт товарів на 162 дні по вантажно-митній декларації від 07.07.2010 № 508544.
Як вбачається з акта перевірки ФОП ОСОБА_1 з ФОП ОСОБА_2, було укладено контракт № Вр-001 від 14.06.2010, сума контракту становила -40000,00 дол. США. ФОП ОСОБА_1 було відвантажено на експорт матеріали рослинного походження: стовбур бамбука 3м. Товар відвантажено по вантажній митній декларації № 508544 від 07.07.2010 в сумі 3000,00 дол. США. Дебіторська заборгованість склала 3 498,00 дол. США -на момент перевірки не була погашена.
23.06.2011за результатами виявлених порушень позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «У» № 000018220/486 на суму 14 303,83 грн., яке було вручено відповідачу 14.07.2011, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення рекомендованого листа, копія якого наявна в матеріалах справи.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
01.08.2011 податковим органом було виставлено відповідачу вимогу форми «Ф» № 1463 13 103,83, яка була направлена відповідачу рекомендованим листом про вручення, однак конверт повернувся з довідкою пошти ф. 20 -«за закінченням терміну зберігання».
Згідно з приписами пункту 42.2 статі 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
На день розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.
Отже заборгованість відповідача з урахуванням часткової сплати становить 12 603, 83 грн. (14 303, 83 грн. -1 700, 00 грн. = 12 603, 83 грн.).
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер -НОМЕР_2) до Державного бюджету України податковий борг у розмірі 12 603 (дванадцять тисяч шістсот три) грн. 83 коп.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
.
Суддя Терлецька О.О.