ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" березня 2012 р. Справа № 2a-393/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Бобров Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Івано-Франківського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій в сумі 2040,00 грн., -
06.02.2012 року Івано-Франківський транспортний прокурор звернувся з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області (надалі - позивач) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення фінансових санкцій в сумі 2040,00 грн.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернівецькій та Івано-Франківській областях виявлені порушення вимог Закону України ''Про автомобільний транспорт'' допущені відповідачем, а саме: експлуатування легкового автомобіля, облаштованого розпізнавальним ліхтарем таксі, без ліцензійної карти. Виявлені порушення зафіксовані в акті за №003820 від 10.08.2011 року та актах за №№037175, 037178, 037180 від 06.09.2011 року. За наслідками розгляду вказаних актів за вчинені правопорушення позивачем винесено постанови за №№124409, 124410, 124411, 124412 від 15.09.2011 року про застосування фінансових санкцій на загальну суму 2040,00 грн. У передбачений строк сума застосованих фінансових санкцій в розмірі 2040,00 грн. відповідачем добровільно не сплачена.
08.02.2012 року відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 КАС України судом винесена ухвала про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яка разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлена відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Відповідно до частини 3 статті 183-2 КАС України суд виносить ухвалу про відкриття скороченого провадження, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Ухвала про відкриття скороченого провадження з доданими до неї документами отримана відповідачем 18.02.2012 року.
Проте, заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду в строки, передбачені статті 183-2 КАС України, не надходили.
Згідно із пунктом 3 частини 5 статті 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута в порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 13.04.2005 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем Городенківською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.10.2011 року за НОМЕР_2 (а.с. 8).
10.08.2011 року і 06.09.2011 року працівниками територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернівецькій та Івано-Франківській областях, відповідно, складено акти за №№003820, 037175, 037178, 037180 про порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт". Легкові автомобілі, що належать ОСОБА_1, експлуатувалися громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та були облаштовані як таксі, але без ліцензійних карток. (а.с. 9, 10, 11, 12).
Відповідач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, у встановлений час 15.09.2012 року для участі в розгляді справи не прибув (а.с. 13).
Постановами начальника територіального управління Головавтоінспекції в Івано-Франківській області за №№124409, 124410, 124411, 124412 від 15.09.2011 року за порушення вимог статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" та відповідно до норм абзацу 4 частини 1 статті 60 цього Закону до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 2040,00 грн. (а.с. 14, 15, 16, 17).
20.09.2011 року дані постанови направлені відповідачу листом №09-3-20/4466, однак сума фінансових санкцій відповідачем не сплачена (а.с. 18).
Постанови в порядку, передбаченому пунктом 32 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" від 08.11.2006 року № 1567 (надалі - Постанова № 1567) до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю протягом 10 днів після їх винесення чи до суду відповідачем не були оскаржені.
Відповідно до повідомлення територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 12.01.2012 року відповідач 18.07.2006 року виготовляв ліцензію НОМЕР_3 на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Наказом Головавтотрансінспекції №235 від 21.12.2010 року ліцензію НОМЕР_3 анульовано та на момент перевірки відповідач не отримував іншої ліцензії (а.с.19).
Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" (надалі - Закон) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно статті 39 Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Вказаною статтею Закону передбачені документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, а саме, для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України, а для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 60 Закону встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у статті 60 Закону, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до пункту 28 Постанови № 1567 під час здійснення перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Статтею 6 Закону визначено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Відповідно до пункту 3 Постанови № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, м. Києві та Севастополі.
Відповідно до підпунктів 21, 27 Постанови № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. При виявленні порушення законодавства складається акт, на підставі якого керівник органу державного контролю виносить постанову про застосування фінансових санкцій, що є обов'язковою до виконання. У відповідності до пункту 28 Постанови № 1567 фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Відповідач у передбачений законом термін суму застосованих до нього фінансових санкцій в розмірі 2040,00 грн. добровільно не сплатив, а тому вона підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб'єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в частині 2 статті 124 Конституції України.
Крім того, змістовний аналіз норм Закону України "Про автомобільний транспорт", постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08 вересня 2004 року "Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті", а також інших підзаконних нормативно-правових актів про автомобільний транспорт, дає підстави вважати, що Головавтотрансінспекція та її структурні підрозділи на місцях, як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що уповноважений застосовувати до порушників законодавства України у даній сфері адміністративно - господарські санкції, у випадку невиконання такими порушниками вимоги про їх сплату у добровільному порядку вправі звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем правомірно винесені постанови за №№124409, 124410, 124411, 124412 від 15.09.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій на загальну суму 2040,00 грн., тому позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
У відповідності до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в дохід бюджету фінансові санкції на загальну суму 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп.
Постанову звернути до негайного виконання.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Бобров Ю.О.
Постанова складена о 11:45 год. 12.03.2012 року.