ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" березня 2012 р. Справа № 2a-594/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі
судді Могили А.Б.
за участі секретаря судового засідання Кобринської Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3949,80 грн.,-
управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі звернулося в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 3949,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 згідно свідоцтва про державну реєстрацію є фізичною особою-підприємцем і відповідно до пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску. З 20.09.2011 року по 20.01.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 допустила заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3949,80 грн. В добровільному порядку вказаний борг не сплачено.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи у відсутності його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Причини неявки суду невідомі.
Дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1, 02.11.1994 року зареєстрований фізичною особою-підприємцем, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію серії НОМЕР_1 та копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 (а.с.6, 26). Крім того, відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року згідно Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” є платником єдиного внеску.
Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з Прикінцевих та Перехідних положень Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
В пункті 2 частини 1 статті 4 Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” зазначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці - фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Стаття 9 даного Закону передбачає, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина 2 статті). Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць (частина 8 статті). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина 11 статті).
Судом встановлено, що відповідачем 20.09.2011 року, 14.10.2011 року, 21.11.2011 року, 20.12.2011 року, 20.01.2012 року подану позивачу відповідні Звіти нарахування єдиного внеску, згідно яких сума нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підлягали сплаті відповідно за серпень 2011 року - 929,20 грн., за вересень - 775,68 грн., за жовтень 2011 року -795,88 грн., за листопад 2011 року - 795,88 грн. та за грудень 2011 року - 811,222 грн. (а.с.7-24).
Загальна сума єдиного внеску, яка підлягала до сплати відповідачем за період з 20.09.2011 року по 20.01.2012 року становила 4107,86 грн. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вжито заходів щодо погашення заборгованості та сплачено 158,06 грн. Із наявної в матеріалах справи довідки-розрахунку про встановлення заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі вбачається, що несплаченою залишається сума 3949,80 грн.
Відповідно до ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
Узгодження вказаної суми недоїмки сторонами не відбувалося.
Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 384/2011, Пенсійний фонд України забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Отже, загальна сума заборгованості у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед управлінням Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі становить 3949,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги управління пенсійного фонду України в Тисменицькому районі обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в користь Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі заборгованість по сплаті єдиного внеску за період з 20.09.2011 року по 20.01.2012 року в сумі 3949 (три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Постанова складена в повному обсязі 12.03.2012 року.