ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" січня 2012 р. Справа № 2a-4229/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.
секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
за участю представників сторін:
позивача -Вовка В.В., Стангрет Г.З.,
відповідача -Пилипишина О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта»ЛТД
до відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області
про визнання нечинними та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2010 року у виконавчому провадженні №16821609, постанови про виведення виконавчого збору в окреме провадження від 18.08.2011 року та постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2011 року №28289149,-
20.12.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Оранта»ЛТД (надалі -позивач) звернулося з вказаним адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області (надалі -відповідач).
Позовні вимоги мотивовані тим, що заборгованість перед ПАТ «Банк «Форум»в сумі 893644,69 грн. була погашена в добровільному порядку без примусового виконання. Тому, постанови відповідача про стягнення виконавчого збору від 29.01.2010 року у виконавчому провадженні №16821609, про виведення виконавчого збору в окреме провадження від 18.08.2011 року та про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2011 року №28289149 винесені в порушення вимог статті 46 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, і підстав для стягнення виконавчого збору не було.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю з підстав, зазначених в позовній заяві та, кожен окремо, пояснили суду, що оскаржувані постанови винесені відповідачем у порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, чинній на момент спірних правовідносин. Крім того, на час винесення відділом ДВС постанови про відкриття виконавчого провадження №16821609, тобто, на 22.01.2010 року, борг ТОВ «Оранта»ЛТД перед ПАТ «Банк «Форум»становив 492500,00 грн. по тілу кредиту та 21373,15 грн. по відсотках, а не в сумі 893644,69 грн. як зазначено в постановах про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору. Станом на 05.08.2010 року борг Товариством погашений повністю. При цьому, кошти перераховувалися на розрахункові рахунки банку, а не відділу державної виконавчої служби. У зв'язку з погашенням боргу, виконавчий документ повернутий відповідачем стягувачу без виконання, як це передбачено вимогами пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», що доводить відсутність примусового виконання виконавчого напису нотаріуса. У зв'язку з викладеним, просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив суду, що виконавче провадження №16821609 про стягнення з товариств з обмеженою відповідальністю «Оранта»ЛТД на користь ПАТ «Банк «Форум»боргу в сумі 893644,69 грн. відкрите 22.01.2010 року на підставі виконавчого напису, виданого 27.05.2009 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 10, м. Долина. Боржником у встановлений Законом України «Про виконавче провадження»строк добровільно борг не погашений, тому відділом ДВС вживалися заходи щодо примусового виконання стягнення за виконавчим провадженням. У зв'язку з цим, 29.01.2010 року правомірно була винесена постанова про стягнення виконавчого збору в сумі 89364,46 грн.
18.08.2011 року на підставі звернення ПАТ «Банк «Форум»про погашення боргу державним виконавцем винесена постанова про повергнення виконавчого напису нотаріуса стягувачу без виконання на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження». 22.08.2011 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі постанови від 29.01.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 89364,46 грн.
Вказані постанови винесені правомірно, відповідно до норм закону. Тому, просив відмовити в задоволенні позову повністю.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши докази, суд установив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оранта»ЛТД зареєстроване як юридична особа 10.01.1994 року виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради Львівської області, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20804350, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 11-12).
22.01.2010 року державним виконавцем відділу ДВС Долинського районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №16821609 з виконання виконавчого напису від 27.05.2009 року за №197, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу про звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ «Оранта»ЛТД, яке знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 10, м. Долина Івано-Франківської області (а.с. 83, 86-87).
29.01.2010 року відповідачем винесена постанова про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 89364,46 грн. у зв'язку з невиконанням у встановлений законом термін вказаного вище виконавчого напису нотаріуса (а.с. 89).
18.08.2011 року в зв'язку із заявою ПАТ «Банк «Форум»про повернення виконавчого документа без виконання, відділом ДВС Долинського районного управління юстиції винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі пункту 1 частини 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»(а.с. 108).
Цього ж числа відповідачем прийняте рішення про виведення в окреме провадження постанови про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 89364,46 грн. та відкриття виконавчого провадження №28289149 про стягнення з ТОВ «Оранта»ЛТД виконавчого збору на вказану суму (а.с. 106, 117,120).
В судовому засіданні встановлено, що постанови відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2010 року у виконавчому провадженні №16821609, про виведення виконавчого збору в окреме провадження від 18.08.2011 року та про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2011 року №28289149 винесені безпідставно, всупереч норм Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент прийняття оскаржуваних рішень, тому підлягають скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно дослідженої в судовому засіданні довідки ПАТ «Банк «Форум»від 05.01.2012 року за №9/3.6.1.1 станом на 22.01.2010 року, тобто, на момент відкриття виконавчого провадження №16821609 борг позивача становив 492500,00 грн. по тілу кредиту та 21373,15 грн. по відсотках, а всього -513873,15 грн. (а.с. 68).
Разом з тим, у постановах відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження №16821609 від 22.01.2010 року та про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2010 року зазначена суму боргу позивача -893644,69 коп. Виконавчий збір у розмірі 89364,46 грн. розрахований саме з цієї суми, указаної в документах відповідача як сума боргу, котра підлягала стягненню з позивача, що не відповідає фактичним обставинам справи.
25.05.2011 року стягувач -ПАТ «Банк «Форум»звернувся з листом за вихідним №396/3.6.3-10.2.1 до відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області про повернення вказаного вище виконавчого напису нотаріуса без виконання на підставі пункту 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження»(а.с. 105).
Причиною відкликання виконавчого напису нотаріуса з відділу ДВС без виконання стало повне погашення ТОВ «Оранта»ЛТД боргу кредитору, що підтверджується довідкою ПАТ «Банк «Форум»від 18.11.2011 року за №974/3.6.3 (а.с. 47).
Судом установлено, що борг в сумі 893644,69 коп. погашався позивачем добровільно шляхом перерахування коштів безпосередньо на розрахункові рахунки банку та готівкою через касу банку власниками товариства, а не через державну виконавчу службу, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні довідкою ПАТ «Банк «Форум»від 04.01.2012 року за №8/3.6.1.1 та копіями виписок по особовим рахункам платника -ТОВ «Оранта» ЛТД (а.с. 69-77).
Оглянутими в судовому засіданні документами виконавчого провадження №16821609 установлено, що відділом державної виконавчої служби в ході виконання виконавчого напису нотаріуса, суми боргу з ТОВ «Оранта»ЛТД фактично не стягувалися і майно боржника стягувачу не передавалося (а.с. 84-125).
Основні засади, організацію і порядок провадження виконавчих дій щодо звернення стягнення на майно боржника регламентовано Законом України «Про виконавче провадження»в редакціях Закону від 21.04.1999 року №606-XIV та від 04.11.2010 року №2677-VI (надалі -Закон), що діяли на момент винесення оскаржуваних рішень відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 46 Закону (в редакції від 21.04.1999 року №606-XIV) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника-громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -з боржника -юридичної особи.
Частиною 3 цієї ж статті Закону встановлено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Відповідно до частини 5 статті 46 Закону постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше ніж наступного дня після її винесення надсилається боржнику і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.
Згідно частини 7 статті 46 Закону у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом.
Законом України «Про виконавче провадження»в редакції від 04.11.2010 року №2677-VI змінені підстави стягнення виконавчого збору.
Так, відповідно до норма статті 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно частини 3 цієї статті постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.
Аналізуючи зазначені вище норми Закону та даючи оцінку правомірності винесення постанови від 29.01.2010 року про стягнення з відповідача виконавчого збору в сумі 89364,46 грн., суд застосував норми, викладені в частині 1 статті 46 Закону (в редакції від 21.04.1999 року №606-XIV), яка діяла на момент приняття відповідачем оскаржуваного рішення.
Відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем у судовому засіданні не спростовані доводи позивача про те, що оскаржувані постанови винесена всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, що діяла на момент їх винесення, та безпідставно.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно частини 3 цієї ж статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні вказані вище фактичні обставини даної справи та норми закону, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що постанови відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області: про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2010 року у виконавчому провадженні №16821609; про виведення виконавчого збору в окреме провадження від 18.08.2011 року; про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2011 року №28289149 винесені безпідставно, всупереч вимог закону, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.
У відповідності до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб про захист яких вони просять.
Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, на користь ТОВ «Оранта»ЛТД необхідно стягнути з Державного бюджету України сплачений ним судовий збір в сумі 84,69 грн.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 158 -163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції Івано-Франківської області: про стягнення з боржника виконавчого збору від 29.01.2010 року у виконавчому провадженні №16821609; про виведення виконавчого збору в окреме провадження від 18.08.2011 року; про відкриття виконавчого провадження від 22.08.2011 року №28289149.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оранта»ЛТД (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 20804350) сплачений ним судовий збір в сумі 84 (вісімдесят чотири) грн. 69 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Бобров Ю.О.
Постанова в повному обсязі складена 17.01.2012 року.