Україна
01 березня 2012 р. справа № 2а-17892/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 14 год.44 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Наумової К.Г.
при секретарі Чухляк О.О.
Постановлена у нарадчій кімнаті о 14 год. 44 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.
При секретарі судового засідання - Чухляк О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Артемвантажтранс» (м. Горлівка )
до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції (м. Горлівка)
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень
представники сторін: від позивача - ОСОБА_1 за довір.. ОСОБА_2 за довір.
від відповідача - ОСОБА_3 за довір., ОСОБА_4 за довір., ОСОБА_5 за довір., ОСОБА_6 за довір. , ОСОБА_7 за довір., ОСОБА_8 довір., ОСОБА_9 за довір.
Державне підприємство «Артемвантажтранс» (надалі позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач) про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 06.05.2010 року № 0000132341/1 ( від 02.03.2010 р. №0000132341/0) на суму 83378,30 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Стосовно порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач зазначив, що висновок акту перевірки щодо встановлених з боку позивача порушень, не відповідають обставинам справи, в підтвердження чого посилається на ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що регулює порядок відображення у податковому обліку сум заборгованості платників податків продавців та покупців, та вважає, що метою застосування вказаної статі для покупця -боржника полягає у тому, що він зобов'язаний при порушенні строків розрахунків з продавцем та при настанні відповідних подій , вказаних у п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст.12 Закону відобразити у складі валових доходів суму непогашеної заборгованості перед продавцем, яка раніш була відображена у складі валових витрат.
Позивач зазначив, що у даному випадку платнику податків ДП “Артемвантажтранс” вищевказана заборгованість була передана в результаті реорганізації ДП “Артемвугілля”, тобто ДП “Артемвантажтранс” відносно її виникнення не було покупцем та відповідно не мало можливості та права відображувати і не відображувало дані суми у складі валових витрат.
Таким чином, на думку позивача, норми ст. 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”не застосовуються до операції по виникненню вказаної заборгованості відносно ДП “Артемвантажтранс”, не стосуються і не відображуються в її податковому обліку та це відповідно не може привести до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток..
Щодо встановленого актом перевірки порушення п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач зазначив, що із загальної суми 117274 грн., зазначеної в акті перевірки, витрати, якимось-чином пов»язані з об»єктами тягового пересувного складу , складають менш 9%. Остаточні витрати стосуються поточного утримання під»їзних колій.
На думку позивача, усі витрати, які зазначені в акті перевірки, відносяться та здійснювались ним у рамках системи технічного обслуговування .
Встановлене ДПІ порушення п.п.8.7.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вважає неправомірним и зазначив, що віднесення витрат з ремонту тягового пересувного складу, заміни груп деталей, вузлів та агрегатів віднесені до складу валових витрат правомірно.
Висновок податкового органу щодо невіднесення до складу валових витрат кредиторської заборгованості з минулим строком давності вважає неправомірним за тих підстав, що норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у випадку списання кредиторської заборгованості за авансами, отриманими з минулим строком давності, не вимагають коригування валових витрат.
Стосовно встановленого актом перевірки порушення п.п.8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначив, що підприємством у бухгалтерському обліку здійснювалось зменшення балансової вартості на суму частково викрадених (комплектуючих) основних засобів групи 1. Крім цього, стосовно зазначеного в акті перевірки (арк..31 абзац 2) того факту, що підприємством двічі збільшено балансову вартість основних засобів, що призвело до завищення амортизації, позивач зазначив, що дана помилка усунена підприємством через рядок 05.2 декларації з податку на прибуток за 2009 рік(річна).
Позивач надав додаткові пояснення стосовно встановленого актом перевірки порушення п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зазначив наступне.
Чітка класифікація і розподіл витрат на поточне утримання, технічне обслуговування основних фондів з одного боку, і на їх ремонт з іншого, має дуже важливе значення, зважаючи на специфіку підприємства і галузі в цілому, не лише з погляду оподаткування, але і з позиції правильного застосування економічних принципів і підходів. Специфіка полягає в тому, що такі підприємства, а отже і галузь в цілому, відрізняються великою фондомісткістю, значною протяжністю розташування і місцезнаходження основних фондів, підвищеними вимогами до безпеки діяльності і тому подібне, що впродовж багатолітнього періоду сформувало оптимальну структуру витрат і джерел їх покриття, тобто у бік встановлення значної складової покриття саме за рахунок експлуатаційних витрат, тобто поточного утримання і технічного обслуговування основних фондів з одного боку і проведення ремонтів індивідуально нормованих за рахунок амортизаційної складової, з іншого боку.
Саме тому вироблений цілий ряд нормативних документів, положень, інструкцій, регулюючих ці питання.
На думку позивача, «арифметичний» підхід до цих питань, як зазначає відповідач, а саме повністю заперечуючи існування технічного утримання і ТО основних фондів і застосовуючи «10-ти процентний ліміт» до всього обсягу проведених робіт, не оцінюючи до якої категорії вони відносяться, в даному випадку є помилковим, економічно неправильним і незаконним.
Позивач зазначив, що при класифікації робіт, а саме в частці віднесення їх до категорії поточного утримання і технічного обслуговування основних фондів ( у відмінності від ремонтів основних фондів), він керується відповідними нормативними матеріалами і довідковими посібниками, і застосування зазначених критеріїв до змісту актів списання матеріалів дозволяє об»єктивно віднести роботи саме до категорії поточного утримання та технічного обслуговування основних фондів.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві з посиланням на порушення, встановлені в акті перевірки, і зазначив, що з вимогами і доводами, викладеними у позовній заяві, незгоден, вважає їх необґрунтованими з посиланням на обставини, зазначені в акті перевірки та висновки з нього.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд -
Державне підприємство Артемвантажтранс» як суб'єкт підприємницької діяльності зареєстрований виконкомом Горлівської міської ради 22.01.2007 р., знаходиться на податковому обліку у Горлівській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області, включений до ЄДРПОУ за №34782466.
Горлівською об»єднаною державною податковою інспекцією Донецької області було здійснено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.09.2009р., за наслідками якої складений акт від 22.02.2010 р. №367/23-3/34782466.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000132341/0 від 02.03.2010р., яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 83378грн.30 коп., у тому числі основний платіж - 56926 грн.00 коп., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 26452грн.30коп. Штрафні (фінансові) санкції нараховані згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Рішенням Горлівської об»єднаної державної податкової адміністрації Донецької області №6702/10/25-013-2 від 06.05.2010р. за результатами розгляду скарги позивача в порядку адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 02.03.2010р. №0000132341/0 було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.
За результатами адміністративного оскарження відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2010р. № 0000132341/1, яким позивачеві згідно підпункту “б” п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток 83378грн.30 коп., у тому числі основний платіж - 56926 грн.00 коп., штрафні ( фінансові) санкції в сумі 26452грн.30коп..
Як вбачається з акту перевірки, підставою для нарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 56926 грн. стало встановлення ДПІ під час перевірки порушення 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.2.2 п.5.2. п.п.5.3.1, п.п..5.3.2,п.п. 5.3.3, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5. п.п.8.4.5 п.8.4 ст.8, п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі Закон), в результаті чого було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 56926грн.. у т.ч: 2008 рік - 32202,0 грн., уточнюючий розрахунок за півріччя 2009 р. - 15431 грн., 3 квартали 2009 р. - 9293 грн.
Фінансові санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями були застосовані до позивача на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приписами якого встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Стосовно порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
З акту перевірки вбачається, при перевірці було встановлено заниження задекларованих позивачем показників у рядку 02.3 Декларацій «врегулювання сумнівної(безнадійної) заборгованості у сумі 87532 грн., у т.ч.: 1 квартал 2009 р. - 12000грн.; 3 квартали 2009 р. - 87532 грн., а саме: позивачем не включено до складу валового доходу сумнівну кредиторську заборгованість, а саме:
1) Позивач отримав від ДП «Донецька залізниця» претензію від 11.06.2009 р. №228 на суму 13224,60 грн. , у якій зазначено , що згідно актів ВУ -25 №№38-40 від 09.04.2009р. пошкоджені вагони №№60628716, 63670079, 65225682 належності Укрзалізниці, про що виставлено рахунок вагонним депо Іловайськ №101 від 09.04.09 р. На претензію підприємством відповіді не надано. Дану суму підприємством не включено до складу валового доходу за три квартали 2009 р.
За рішенням суду від 19.08.2009 р. по cправі 21/135 ДП "Артемвантажтранс" необхідно сплатити належну суму до ДП «Донецької залізниці». Станом на 30.09.2009 р. дана сума не сплачена, що призвело до заниження валового доходу за три квартали 2009 р. у cумі 13224,60 грн.;
2) ДП "Артемвантажтранс" отримало від ДП "Донецька залізниця" ( вагонне депо Іловайськ) претензію від 18.12.2008 р. №608 на суму 17129,04 грн. , у якій зазначено , що згідно актів ВУ - 25 №№120-123 від 12.12.2008 р. пошкоджені вагони №№67844084, 66539842, 65293383, 67908277 належності Укрзалізниці, про що виставлено рахунок вагонним депо Іловайськ №446. У відповіді на претензію позивач визнав вартість пошкоджених вагонів та 08.01.2009 р. п/д №13 сплачено 2129,04 грн., п/д 155 від 03.03.2009 р. сплачено 3000 грн., п/д 1114 від 23.09.2009 р. сплачено 3000грн.. Підприємством не включено до складу валового доходу за перший квартал 2009р. 12000грн.
За рішенням суду від 24.03.2009 р. по справі №17/64 ДП «Артемвантажтранс» необхідно сплатити належну суму до валового доходу за перший квартал 2009 р. у сумі 12000 грн.
На думку відповідача, зазначене є порушенням п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та спричинило донарахування позивачеві суми податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 6306 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1861 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.08.09 р. по справі №21/135 стягнуто з Державного підприємства “Артемвантажтранс” на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” 13 224,60грн. на відшкодування шкоди.
Зазначеним рішенням суду встановлено, що у квітні 2009р. на під'їзній колії Державного підприємства “Артемвантажтранс” і з вини останнього були пошкоджені три вагони №№ 60628716, 63670079, 65225682 належності Укрзалізниці, про що були складені акти про пошкодження вагонів форми ВУ-25 від 09.04.09р. №№ 38, 39, 40.
Акти про пошкодження вагонів, у яких зазначена і вартість відновлення пошкоджень, підписані директором відповідача без будь-яких зауважень.
На підставі актів ВУ-25 позивачем відповідачеві був виставлений рахунок-фактура за проведення ремонту пошкоджених вагонів № 101 від 09.04.09р. на суму 13224,60грн.
Рахунок-фактура відповідачем оплачений не був, що змусило залізницю звернутись до ДП “Артемвантажтранс” з претензією № 288 від 11.06.09р.
На претензію залізниці відповідач відповіді не дав, збитки залізниці від пошкодження вагонів у добровільному порядку не відшкодував.
Залізнична колія, на якій відбулось пошкодження вагонів, належить відповідачеві і пошкодження мало місце з вини ДП “Артемвантажтранс”, про що прямо зазначено у актах про пошкодження вагонів.
У рішенні також зазначено, що на час розгляду справи відповідачем не сплачена залізниці сума ремонту пошкоджених вагонів.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 24.03.2009 р. по справі №17/64 стягнуто з Державного підприємства „Артемвантажтранс” на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” заборгованість у сумі 12000грн.
Виконання рішення щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 12000грн. та відповідних сум судових витрат відстрочено до вересня 2009р.
У рішенні суду також зазначено, що виконання рішення в цій частині здійснювати починаючи з 01.09.2009р.
Зазначеним рішенням суду встановлено, що 12.12.2008р. на під'їзній колії відповідача з його вини були пошкоджені залізничні вагони парку залізниці, про що були складені акти форми ВУ-25 за №№120,121,122,123 про пошкодження вагонів (№№67844084, 66539842, 65293383, 67908277).
Того ж дня були складені акти виконаних робіт: №120 на суму 5438,61грн., №121 на суму 3896,81грн., №122 на суму 3896,81грн., №123 на суму 3896,81грн. (підписані обома сторонами).
На підставі вище наведеного Державним підприємством „Донецька залізниця” в особі вагонного депо Іловайськ відповідачу був виставлений рахунок-фактуру №446 від 12.12.2008р. на суму 17129,04грн..
18.12.2008р. Державним підприємством „Донецька залізниця” в особі вагонного депо Іловайська адресу Державного підприємства „Артемвантажтранс” була направлена претензія №18 від 18.12.2008р. з вимогою сплатити суму 17'129,04грн. за ремонт пошкоджених вагонів.
У відповіді на претензію Державне підприємство „Артемвантажтранс” вартість ремонту пошкоджених вагонів визнало у повному обсязі та 08.01.2009р. частково сплатило 2'129,04грн. на підставі виставлено рахунку-фактури №446 від 12.12.2008р..
Крім того, як зазначено у рішенні, з наданої відповідачем банківської роздруківки вбачається, що 03.03.2009р. ДП «Артемвантажтранс» на підставі рахунку-фактуру №446 від 12.12.2008р. було частково сплачено заборгованість у сумі 3000,00грн.
В порушення виконання зобов'язання відповідач надані позивачем послуги оплатив не в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на суму 12000,00грн..
ДП «Артемвантажтранс» 03.03.2009р. було перераховано на рахунок позивач частково суму заборгованості у розмірі 3000,00грн. (що підтверджено банківською роздруківкою), у зв'язку з чим сума заборгованості станом на момент звернення позивача до суду (04.03.2009р.) становила 12000,00грн.
За вимогами ст.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі - Закон України №334) платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Строки, визначені абзацом "а" цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством.
Строки, визначені абзацом "б" цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.
Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами "а" або "б" цього підпункту.
Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.
Заборгованість, попередньо віднесена до складу валових витрат згідно з підпунктом 12.1.1 цього пункту, або відшкодована за рахунок страхового резерву згідно з пунктом 12.3 цієї статті, яка визнається безнадійною внаслідок недостатності активів покупця, визнаного банкрутом у встановленому порядку, або внаслідок її списання згідно з умовами мирової угоди, укладеної відповідно до законодавства з питань банкрутства, не змінює податкові зобов'язання як покупця, так і продавця у зв'язку із таким визнанням.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що вона встановлює обов»язок платника податку - покупця збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини).
Наведені вище норми Закону України № 334 визначають один зі способів приведення об'єкту оподаткування у покупця та продавця товарів (робіт, послуг) до “рівноваги”. Тобто визначені у ст.12 Закону вірогідні податкові наслідки щодо наявної заборгованості (за якою продавцем здійсненні відповідні заходи щодо її стягнення) визначені у ланцюгу - “покупець - продавець товару (робіт, послуг)”.
Даною нормою чітко визначено, що суб'єктами правовідносин, по відношенню до яких діють норми ст.12 Закону України № 334, є покупець та продавець товарів (робіт, послуг).
Вказані приписи не передбачають поширення дії вказаної статті закону на будь - яких інших осіб, що не мають статусу покупець або продавець.
З матеріалів справи вбачається, що рішеннями суду було стягнуто з ДП «Артемвантажтранс» суму шкоди , заподіяної залізниці, яка виникла в результаті пошкодження вагонів з вини позивача по цій справі та відображена в актах форми ВУ.
У зазначених актах констатується факт пошкодження вагонів.
Зазначені обставини визнаються сторонами.
Таким чином, дані взаємовідносини стосуються відшкодування заподіяної шкоди, і ніяким чином не стосуються договірних взаємовідносин щодо постачання товарів.
В матеріалах справи відсутні докази наявності угод , укладених між залізницею та ДП «Артемвантажтранс», та документів по їх виконанню .
Тобто, у даних правовідносинах відсутні особи, які мають статус продавця та покупця.
За таких підстав, дія п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не може розповсюджуватись на зазначені правовідносини.
Крім цього, виконання рішення Господарського суду Донецької області від 24.03.2009 р. по справі №17/64 щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 12'000,00грн. було відстрочено до вересня 2009р. та зазначено, що виконання рішення здійснювати починаючи з 01.09.2009р., в той час, коли в акті перевірки зазначено, що заниження валового доходу в сумі 12000 грн. відбулось за перший квартал 2009 р.
Таким чином, донарахування податкового зобов»язання з податку на прибуток та застосування штрафних(фінансових) санкцій за дане порушення не може вважатись правомірним.
В акті перевірки також зазначено, що позивачем в порушення п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» було збільшено у першому кварталі 2009р. суму валових доходів у розмірі 12000 грн. за результатами отриманої претензії від 18.12.2008 р. №608 від ДП «Донецька залізниця» .
За результатами перевірки встановлено, що платіжним дорученням від 23.09.2009 р. №1114 сплачена сума 3000 грн. за даною претензією на адресу ДП «Донецька залізниця» та на яку потрібно збільшити суму валових витрат за три квартали 2009 р.
Таким чином, як зазначено в акті перевірки, сума завищення валових витрат за три квартали 2009 р. складає 3000 грн.
Дана сума була сплачена позивачем за претензією від 18.12.2008 р. №608 за пошкоджені вагони.
Зміст зазначеного правопорушення описаний вище.
Як було також зазначено вище, у даних правовідносинах відсутні особи, які мають статус продавця та покупця.
Тобто, дія п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у даному випадку також не розповсюджується.
За таких обставин , встановлене актом перевірки завищення валових витрат у сумі 3000 грн. є необґрунтованим і неправомірним.
Таким чином, відсутні підстави для визначення ДПІ податку на прибуток у сумі 5556грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1711грн.
З урахуванням викладеного, спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Стосовно порушення п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В акті перевірки зазначено, що позивачем були завищено валові витрати на суму ремонтів у розмірі 117274 грн.: три квартали 2008 року - 110867,81 грн., 2008 р. - 117274грн., а саме підприємством до складу валових витрат(р.04.1) віднесені суми вартості ремонтів тягового рухового складу, заміни груп деталей, вузлів та агрегатів на загальну суму 117274грн., які потрібно віднести на збільшення балансової вартості основних фондів.
Зазначене порушення спричинило донарахування позивачеві податкового зобов»язання з податку на прибуток у сумі 29319 грн. та штрафних санкцій в сумі 17431,20грн.
Як встановлено п.п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно до п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Як вбачається з п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміється поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
П.п. 8.1.2. п. 8.1. ст.. 8 Закону визначено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;
капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.
П.п. 8.7.1. п. 8.7. ст.. 8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.
У підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат витрат на поточне утримання під»їзних шляхів та пересувного складу позивачем надані копії актів списання матеріалів, зокрема, на обслуговування шляхів були використані шпали, рельси, костилі, гайки, шайби, підкладки, накладки, болти, клеми, бруси шпальні дерев»яні, щебень, для обслуговування тепловозу були використані контактор, вентиль, понесені витрати на утеплення воріт, замінені колосники, замінені тормозні колодки, рвані ремені, використані лампи, при підключенні насосу тепловозу були використані шланги, рукав, електроди, при внутрішній розводці трубопроводу замінені частки труб, пофарбовані тин та ворота .
З аналізу цих актів списання вбачається, що майже кожний акт містить формулювання або «поточне утримання шляху», або «поточне утримання» пересувного складу та будівель депо.
Деякі акти містять формулювання «для експлуатації тепловозу», , «для оснащення тепловозів», «внутрішнє розведення трубопроводів».
Згідно до наказу ДП «Артемвантажтранс» №38 від 25.02.2008 р. «Про використання нормативних документів» позивач для ефективної організації роботи та формування витрат використовує наступні нормативні документи:
· «Правила перевезення вантажів залізничним транспортом України», Статут залізничних доріг України;
· Довідник Н.Н.Заліт «Тепловози промислового транспорту»; Положення про проведення планово-запобіжних ремонтно-дорожніх робіт на залізницях України, затверджене наказом Міністерства залізничного транспорту України від 10.08.2004 р. № 630-УЗ» ЦП-0113).
· «Правила поточного утримання і ремонту залізничних шляхів», затверджені Міністерством вугільної промисловості СРСР 1982 р.
· «Інструкція по устрою та утриманню колії залізниць України», затверджена Міністерством транспорту України ;
· «Типові норми часу на поточне утримання залізничного шляху широкої і вузької колії підприємств промислового залізничного транспорту, затверджені Центральним бюро нормативів з праці при Науково-дослідницькому інституті праці Державного комітету СРСР з праці та соціальним питанням;
· Галузеві нормативні угоди.
Із аналізу зазначених нормативних документів вбачається, що у них зазначені критерії, які дозволяють відносити ті або інші роботи до відповідних категорій, встановлена чітка класифікація робіт за складом : капітальний ремонт шляху; середній ремонт шляху; підіймальний ремонт шляху; поточне утримання шляху і споруд і технічне обслуговування тепловозів.
Тобто, проведення ремонтів, поточного утримання та технічного обслуговування основних фондів позивача врегульовано відповідними нормативними документами.
Як вбачається з Правил поточного утримання та ремонту залізничних шляхів та широких колій(надалі - Правила), вони чітко відрізняють ремонти від поточного утримання залізничних шляхів.
Відповідно до п.1.3 Правил поточне утримання залізничних шляхів та споруд є основним видом робіт по підтримці їх у справному стані, який забезпечує безперебійний та безпечний рух поїздів.
Згідно до п.1.11 Правил роботи по поточному утриманню шляху повинні виконуватись, як правило, без перерви руху поїздів. У випадках, коли у графіках руху поїздів передбачаються «вікна» для ремонту шляхів або інших робіт, служби шляху повинні у можливо більшій ступені використовувати ці перерви у руху поїздів для робіт по поточному утриманню шляхів.
Відповідно до п.3.1.3 Правил основні роботи по ремонту залізничних колій та споруд повинні виконуватись шляховими машинними станціями, шляховими колонами та збільшеними механізованими бригадами по технологічним процесам, які розроблюються стосовно до міських умов.
Типовими нормами часу на поточне утримання залізничного шляху широкої і вузької колії підприємств промислового залізничного транспорту визначено, які види робіт відносяться до робіт з поточного утримання залізничного шляху широкої колії, зокрема, заміна дерев»яних шпал при костильному скріпленні, заміна підкладок, заміна стикових накладок,заміна пружинних клем при скріпленні типу ЖБ, заміна закладних болтів при скріпленні типа ЖБ, заміна костилів, заміна рейок типів Р50 та Р43 довжиною 12,5 м при нероздільному скріпленні, заміна стикових болтів, заміна перевідних брусів, плоских шайб при скріпленні типу ЖБ.
Зазначені матеріали для відповідних видів робіт були включені до спірних актів списання матеріалів та відображено у складі валових витрат відповідного періоду.
Із Загальних положень по технічному обслуговуванню та ремонту тепловозів вбачається також чітке відокремлення обслуговування та ремонтів.
Зокрема, до технічного обслуговування ТО-1 включаються такі види робіт, як кріплення болтових гайок, заміна пошкоджених шплінтів та шайб, заміна ламп, тощо.
До технічного обслуговування ТО-2 включаються такі види робіт, як, зокрема, заміна зношених колодок, заміна пошкоджених пластин або фільтруючих елементів.
Зазначені матеріали, які були використані для відповідних робіт, також були включені до спірних актів списання матеріалів та відображено у складі валових витрат відповідного податкового періоду.
Тобто, специфіка проведених позивачем робіт дозволяє їх віднести саме до категорії поточного утримання і технічного обслуговування основних фондів, а відповідно витрати по здійсненню цих робіт - до валових витрат.
За таких обставин, при включенні відповідних сум за спірними актами списання до валових витрат позивач керувався відповідними нормативними документами та діяв в межах норм діючого законодавства.
Крім цього, з актів списання матеріалів вбачається, що до спірної суми 117274 грн. увійшли витрати, понесені позивачем, зокрема, на виготовлення маршрутних листів, на придбання миючих засобів, стрічки, соди кальцинованої, заміна ламп, на придбання ганчірки для підлоги на загальну суму 439грн., які, на думку відповідача, позивач також відніс до валових витрат як витрати на ремонт основних фондів.
Але, зазначені матеріали взагалі не можуть бути предметами, використаними для ремонтів.
За таких підстав, зазначені витрати були віднесені позивачем до валових витрат також законно та обґрунтовано.
З огляду на зазначене, визначення спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 29319 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 17431,20 грн. є необґрунтованим та неправомірним.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Щодо порушення п.п.5.2.2 п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
З акту перевірки вбачається, що позивачем завищено задекларовані позивачем у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених 04.1-04.12» на суму 9164 грн., у т.ч.: три квартали 2008 р. - 6147 грн., 2008 рік - 9164 грн., а саме позивачем завищено валові витрати на суму віднесених коштів, що відраховані для проведення культурно-масової роботи профспілковій організації у розмірі 0,6 % фонду оплати праці.
Оподатковуваний прибуток за 2007 р. склав 267899 грн. Підприємство має право включити до складу валових витрат не менше 5358 грн.(264899 грн.х2%) та не більше 13395 грн.(267899х5%). До декларацій з податку на прибуток за 2008 рік підприємством включено до рядку 04.13 відрахування у сумі 30005 грн.(згідно наданої підприємством розшифровки валових витрат) за півріччя 2008 року підприємством включено до декларації з податку на прибуток у сумі 20841 грн., тобто сума розміру передбачена п.п.5.2.2 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону була використана у півріччі 2008 року.
Зазначене порушення спричинило донарахування позивачеві податкового зобов»язання в сумі 2291 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1299,10грн.
Відповідно до п.п.5.2.2 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту.
Згідно до п.п. «ж» п.п.7.11.1 п.7.1 ст.7 цього Закону ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є професійними спілками, їх об'єднаннями та організаціями профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом.
Під час розгляду справи позивач не надав жодних доказів , які б спростовували висновок акту перевірки в частині цього порушення.
Таким чином, донарахування позивачеві податкового зобов»язання за дане порушення в сумі 2291 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1299,10грн. обґрунтовано та правомірно.
За таких підстав, спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині прийняті відповідно до норм діючого законодавства, відповідно позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо порушення п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
З акту перевірки вбачається, що підприємством включено до складу валових витрат у півріччі 2009 р. суму податку на додану вартість в розмірі 61724 грн., а саме до Центрально-Міського відділення Горлівської ОДПІ позивачем надано уточнюючий розрахунок податкових зобов»язань у зв»язку з виправленням помилок з податку на прибуток №17 від 11.01.10 р., згідно до якого було збільшено валові витрати на суму 62307грн. по р.05.3 «врегулювання сумнівної(безнадійної) заборгованості за півріччя 2009р. по ТОВ «Мегапром» на суму (+)61724 грн. у зв»язку із включенням суми ПДВ по сумнівній(безнадійній) заборгованості , згідно договору від 26.04.2005 р. №40, позовна заява від 27.02.2009 р. №27/02-09, мирова угода від 28.04.2009 р. №43/53.Дана сума не відображена підприємством за три квартали 2009 р. у р.05.3 «врегулювання сумнівної(безнадійної) заборгованості, але відображена у річній декларації по податку на прибуток (вх.. 09.02.2009 р.) по ряд.05.3 «врегулювання сумнівної(безнадійної) заборгованості».
За вимогами п.п.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.
Як було зазначено вище, відповідно до п.п.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:
а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;
б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.
З матеріалів справи вбачається наступне.
В результаті реорганізації ДП «Артемвугілля» було виділено та створено підприємство ДП «Артемвантажтранс», якому за розподільчим балансом від 22.01.2007 року була передана кредиторська заборгованість ДП «Артемвугілля» перед ТОВ «Магапром» за договором № 40 від 26.04.2005 року у сумі 370 344,00 гривень, сума без ПДВ складає 308 620,00 гривень.
Ухвалою Господарського суду Донецької області по справі № 43/53 від 29.04.2009 року та мировою угодою від 29.04.2009 року сума заборгованості 370 344,00 гривень перед ТОВ «Мегапром» за договором № 40 від 26.04.2005 року була визнана ДП «Артемвантажтранс» та Мировою угодою був встановлений порядок та строки її погашення.
Сума переданої в результаті реорганізації кредиторської заборгованості 308 620,00 гривень була віднесена ДП «Артемвантажтранс» до складу валового доходу (за рядком 02.3 Декларації) та водночас вказана сума також віднесена до складу валових витрат (рядок 05.3 Декларації) за 1-ше півріччя 2009 року.
Позивачем до податкового органу було подано декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2009 та за 1 півріччя 2009 року, де у рядку 02.3 “врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості” показників позивачем була задекларована сума у розмірі 311 538,00 гривень. Збільшення валового доходу відбулось по наступним контрагентам:ДП “Артемвугілля”на суму 2 918,00 гривень;ТОВ “Мегапром”на суму 308 620,00 гривень. на загальну суму 311 538,00 гривень.
Коригування по ТОВ “Мегапром” здійснювалось на підставі наступних документів:
договір купівлі - продажу № 40 від 26.04.2005 року; позовна заява від 27.02.2009 року № 27/02-09;мирова угода у справі № 43/53 від 29.04.2009 між ТОВ “Мегапром” та ДП «Артемвантажтранс”.
Наведені обставини визнаються сторонами.
Горлівською ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 р. ДП «Артемвантажтранс, за наслідками якої складений акт від 04.12.2009 р. №864/15-0, з висновку якого вбачається, що підприємством у 1 кварталі 2009 р. були збільшені валові доходи на суму непогашеної заборгованості 308620грн., а також в порушення п.п.12.1.5 п.12.1. ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат у 1 півріччі 2009 р. включена вся сума кредиторської заборгованості - 308620 на підставі мирової угоди 42/53 від 02.04.2009 р. між ТОВ «Мегапром» та ДП» Артемвантажтранс».
Тобто, позивачем було включено як до складу валового доходу, так і до валових витрат суму кредиторської заборгованості, отриманої ним в результаті реорганізації, в розмірі 308620 грн..
За результатами перевірки Горлівська ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009 р. №0008281540/0, яким визначено 77 155грн. податку на прибуток і застосовано 3857,75 грн.. штрафної санкції.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 р. по справі № 2а-15848/10/0570 було задоволено позов Державного підприємства «Артемвантажтранс” до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0003111540/2, від 02.04.2010 року № 0008281540/2.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2011р. по справі №2а-15848/10/0570 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року по справі № 2а-15848/10/0570 було скасувано та у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Артемвантажтранс» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції №0003111540/2, від 02.04.2010 року № 0008281540/2 - відмовлено у повному обсязі.
Позивачем 11.01.2010 р. до ДПІ було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок з податку на прибуток за півріччя 2009 року вхід. від 11.01.2010р., згідно до якого по р. 02.3 “Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості” було включено до складу валових доходів суму 370344 грн. ( 308620 грн.+ спірна сума 61724 грн.), та відповідно збільшені валові витрати на суму 62 307,00грн.(61724 - по ТОВ «Мегапром») по р. 05.3 “Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості”.
В результаті уточнення цих показників підприємством донарахована сума податку 77009,00 та штрафна санкція в сумі 3850,00 грн.
У постанові суду апеляційної інстанції зазначено наступне.
Горлівською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за півріччя 2009 року ДП Артемвантажтранс", за результатами якої складено акт від 04.12.2009 р. №864/15-0.
В акті перевірки зазначено, що в порушення підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про податок на прибуток підприємств" підприємство віднесло до складу валових витрат у півріччі 2009 року всю суму кредиторської заборгованості - 308 620 грн. на підставі мирової угоди у справі №43/53 від 29.04. 2009 року між ТОВ "Мегапром" та ДП "Артемвантажтранс", що призвело до завищення валових витрат за півріччя 2009 року на 308 620 грн.
За результатами перевірки Горлівська ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009 р. №0008281540/0, яким визначено 77 155грн. податку на прибуток і застосовано 3857,75 грн.. штрафної санкції.
У постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що судом першої інстанції та експертом не враховано, що ДП "Артемвантажтранс" в порушення підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про податок на прибуток підприємств" завищило на 235429грн. валові витрати за півріччя 2009 року, що призвело до заниження податку на прибуток на 58 857 грн.
З огляду на зазначене, як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення по справі №2а/15848/10/0570 були прийняті Горлівською ОДПІ на підставі акту камеральної перевірки від 04.12.2009 р., в той час коли позивачем уточнюючий розрахунок за півріччя 2009 р. було надано до ДПІ 11.01.2010 р.
З матеріалів справи вбачається, що сума у розмірі 61724 грн.. включена позивачем до складу валових витрат у півріччі 2009 р. згідно уточнюючого розрахунку від 11.01.2010 р., відповідно до якого по р. 02.3 “Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості” було включено до складу валових доходів суму 370344 грн. (308620 грн.+ спірна сума 61724грн.), та відповідно збільшені валові витрати на суму 62 307,00грн.(61724 - по ТОВ «Мегапром») по р. 05.3 “Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості”.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було включено 61724 грн. до складу валових витрат, але цю суму було включено і до складу валового доходу по рядку 02.3 розрахунку, що було обумовлено методологічною помилкою, припущеною позивачем і ніяким чином не вплинуло на оподаткування.
За таких обставин, донарахування позивачеві податкового зобов»язання з податку на прибуток в розмірі 15431 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 4629грн. суд вважає неправомірним.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Щодо порушення п.1.23 ст.1. п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, абз.4 п.п.5.5.1 р.5.5 ст.5. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В акті перевірки зазначено, що підприємством до складу валових витрат не віднесено кредиторську заборгованість, по якій минув строк позовної давності на суму 11145,0 грн., у т.ч.:
- три квартали 2008 р. - 1696,0 грн.;
- 2008 рік - 2369,0 грн.;
- перший квартал 2009 р. - 1296,0 грн.;
- півріччя 2009 р. - 8776,0 грн., а саме:
три квартали 2008 р - 1696,0 грн.:
- ТОВ «Електрон» транспортні послуги від 01.07.2005 р. на суму 1320,34 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 27.02.2009 р.;
- ОСОБА_12, надання транспортних послуг рахунок від 01.08.2005 р. на суму 232,38 грн.. протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 29.08.2008 р.;
- ТОВ «С.П.І.К», надання транспортних послуг рахунок від 01.08.2005 р. на суму 9,45 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 31.08.2008 р.;
- Краснолиманське ТЕХПД, послуги рахунок від 01.05.2005 р. на суму 6,0 грн.;
- ДФ ВАТ «Укртелеком», послуги зв»язку, рахунок б/н від 01.08.2005 р. на суму 2,69грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 29.07.2008 р.
- ТОВ НПФ «НБМ», ремонт копіювального апарату, рах. 179010 від 19.07.2005 р. на суму 125,0 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 29.07.2008 р.
2008 рік - 673,0 грн.:
- ТОВ «Квіріон», надання транспортних послуг, рахунок від 01.10.2005 р. на суму 18,59 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 31.10.2008 р.;
- ТОВ «Квант», надання транспортних послуг, рахунок від 01.12.2005 р. на суму 552,79 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 31.12.2008 р.;
- КП «Артемівськрайтехнагляд», ламінування документів, акт №544 від 25.11.2005р. на суму 81,67 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 30.11.2008 р.;
- ДФ УГЦ «Радіочастоти», радіочастоти, рах. 2547 від 20.10.2005 р. на суму 20,0 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 31.12.2008 р.
перший квартал 2009 р. - 1296,0 грн.:
- ТОВ «Транс-Дон», сплата за електроенергію, рах.10000010 від 01.03.2006 р. на суму 1069,82 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 31.03.2009 р.
- ТОВ «Багатопрофільний альянс», надання транспортних послуг, рахунок від 01.08.2005 р. на суму 226,07 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 27.02.2009 р.
Півріччя 2009 р. - 7480,0 грн:
- ТОВ «Авакс», транспортні послуги від 01.04.2006 р. на суму 47,33 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 29.05.2009 р.;
- ЗАТ «Донбасвуглепереробна група» , транспортні послуги від 01.05.2006 р. на суму 7432,22 грн., протокол засідання комісії по списанню сумнівної та безнадійної заборгованості від 30.06.2009 р.
В акті перевірки зазначено, що договорів по вище приведеним підприємствам до перевірки не надано.
Зазначене порушення спричинило донарахування позивачеві податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 2786 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1030 грн.
Згідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.1.21. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доходи з джерелом їх походження з України - будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).
За правилами п.1.23 ст.1 Закону безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Безнадійна заборгованість за вимогами п.1.25 ст.1 Закону - заборгованість, зокрема, по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.
Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".
Згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
З огляду на зазначене, у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, позивач повинен включити до валових доходів суми кредиторської заборгованості щодо якої закінчився строк позовної давності.
Сторонами не заперечується, що відповідні суми було відображено позивачем у складі валового доходу відповідного податкового періоду.
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить застережень щодо обов»язику платника податків за наведених обставин здійснювати будь-яке коригування у бік зменшення валових витрат.
З огляду на зазначене, висновок податкового органу про порушення позивачем п.1.23 ст.1. п.5.1 ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, абз.4 п.п.5.5.1 р.5.5 ст.5. п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині невіднесення до складу валових витрат кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності є необгрунтованим .
За таких обставин, визначення позивачеві суми податкового зобов»язання з податку на прибуток за зазначене порушення в сумі 2786 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1030 грн. є неправомірним.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині підлягають визнанню недійсними, а позовні вимоги в цій частині - задоволенню.
Щодо порушення п.п.8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В акті перевірки зазначено, що позивач проводив нарахування амортизації по основним фондам, які виведені з експлуатації та не використовуються у господарській діяльності у сумі 4422 грн.: три квартали 2009 р. - 4422 грн., а саме:
згідно наказу по ДП «Артемвантажтранс» №74 від 30.04.2009 р. «У зв»язку з тимчасовим призупиненням амортизації основних засобів», у якому визначено, що у зв»язку з тимчасовим невикористанням основних засобів головному бухгалтеру ОСОБА_2 нарахування амортизації основних засобів відносити на рах.949 «Інші витрати операційної діяльності», але підприємством проводилися нарахування амортизаційних відрахувань у 3 кварталі 2009 р. на суму 498,13 грн., а саме:
- по інв. Номеру №323 «Внутрішні залізничні шляхи заводу «Буддеталь», сума амортизаційних відрахувань 30,48 грн.;
- по інв.. номеру №347 «Внутрішні залізничні колії ш. Ізотова, сума амортизаційних відрахувань 59,11 грн.;
- по інв.. номеру №319 «Внутрішні залізничні колії Промивочна заводу «Буддеталь», сума амортизаційних відрахувань 311,29 грн.;
- по інв.. номеру №423 «Полотно залізничної колії заводу «Буддеталь», сума амортизаційних відрахувань 26,71 грн.;
- по інв.. номеру №444 «Полотно залізничної колії ш. «Кіндратівка- Західна», сума амортизаційних відрахувань 25,57 грн.;
- по інв.. номеру №419 «Полотно залізничної колії Промивочна заводу «Буддеталь», сума амортизаційних відрахувань 44,97 грн.
Згідно наказу по підприємству ДП «Артемвантажтранс» №102 від 05.06.2009р. «Про списання з балансу основних засобів», у якому визначено, що у зв»язку з недоцільністю утримання та неможливістю збереження внутрішньої залізничної колії ш. Комсомолець(інв.. номер 307), фізичного зносу полотна залізничної колії ш. Комсомолець (інв.. номер 407), та згідно з рішенням Міністерства вугільної промисловості України від 12.11.2008 р. №596 зняти з балансу основні засоби , але підприємством проводилися нарахування амортизаційних відрахувань у 3 кварталі 2009 р. на суму 322,81 грн.. а саме:
- по інв.. номеру №307 «Внутрішні залізничні колії ш. Комсомолець» сума амортизаційних відрахувань 280,51 грн., акт списання(форми №03-3) №ЛНА-000015 від 05.06.2009 р.;
- по інв.. №407 «Полотно залізничної колії ш. Комсомолець, сума амортизаційних відрахувань 42,30 грн., акт списання(форми №03-3) №ЛНА-000015 від 05.06.2009 р.
Згідно наказу по підприємству ДП "Артемвантажтранс" № 103 від 09.06.2009р. "Про списання з балансу основних засобів", у якому визначено , що у зв'язку з недоцільністю утримання та неможливістю збереження внутрішнього з/д колії ст.Гагаріна (інв. номер 313), фізичного зносу полотна залізничної колії ст. Гагаріна (інв. Номер 413), та згідно з рішенням Міністерства вугільної промисловості України від 12.11.2008 р. № 596 зняти з балансу основні засоби, але підприємством проводилися нарахування амортизаційних відрахувань у 3 кварталі 2009 р. на су уму 3601,0 грн., а саме :
- по інв.. номеру №313 «Внутрішня залізнична колія ст. Гагаріна», сума амортизаційних відрахувань 3403,99 грн.. акт списання ( форми № 03-3)№ ЛНА -000014 вiд 09.06.2009 р.;
- по інв.. номеру №413 " Полотно залізничної колії ст. Гагаріна, сума амортизаційних відрахувань 197,03 грн., акт списання (форми № 03-3) №ЛНА -000014 від 09.06.2009 р.;
Нарахування амортизаційних відрахувань проводилося згідно журналу-ордеру по рахунку ОС1 "Ocновні засоби " група 1( податковий облік) за 3 квартал 2009 р.
Таким чином, як зазначено в акті перевірки, позивачем завищена сума амортизаційних відрахувань - 4422,0 грн.: 3 квартали 2009 року - 4422,0 грн.
Зазначене порушення спричинило донарахування позивачеві суми податкового зобов»язання з податку на прибуток 1105 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 221 грн.
За правилами п.п.8.4.5 п.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.
Під час розгляду справи позивач не спростований висновок акту перевірки в частині зазначеного правопорушення.
Таким чином, донарахування позивачеві податкового зобов»язання за дане порушення в сумі 1105 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 221грн. обґрунтовано та правомірно.
За таких підстав, спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині винесено законно та обґрунтовано, відповідно позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо порушення п.п.8.1.1 п.8.1, 8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В акті перевірки зазначено, що позивачем здійснено зайво амортизаційні відрахування у сумі 1750 грн., у т.ч. півріччя 209 р. - 1750 грн., а саме: підприємство по коду рядку Б3 «Основні фонди групи 3 з нормою амортизації 6% на початок півріччя 2009р. збільшило балансову вартість основних фондів на суму ремонту крана К е -253 ( інв.. 1649), виконаного підприємством ТОВ "Промстек" ( акт прийняття-передачі виконаних робіт №ОУ 000093 від 31.12.2008 р., отримано ДП" Артемвантажтранс" у травні 2009 р. ) у сумі 29166,0 грн., та нарахувало амортизацію за півріччя 2009 р. у cyмі 1750,0 грн. та вдруге збільшило балансову основних фондів за даним кодом рядка у додатку К1/1 на початок звітного періоду за три квартали 2009 р. та нарахувало амортизацію у cyмi 1750,0 грн., що призвело до завищення суми амортизаційних відрахувань у cyмi 1750грн. за півріччя 2009 р.
Зазначене поручення спричинило донарахування позивачеві суми податкового зобов»язання з податку на прибуток 438 грн. та застосування штрафних(фінансових санкцій) в сумі 131 грн.
Відповідно до п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємства» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.
Підпунктом 8.3.1 п 8.3. ст.8 цього Закону визначено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду (далі - розрахункові квартали). Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок такого розрахункового кварталу. Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових платежів).
Під час розгляду справи позивач не спростовував висновок акту перевірки в частині зазначеного правопорушення.
З огляду на зазначене, донарахування позивачеві податкового зобов»язання за дане порушення в сумі 438 грн. та застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 131грн. обґрунтовано та правомірно.
Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині винесені законно та обґрунтовано, а відповідно позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За таких обставин, податкові повідомлення - рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції №0000132341/0 від 02.03.2010 р. та №0000132341/1 від 06.05.2010 р. підлягають визнанню недійсними в частині визначення податку на прибуток в сумі 53092 грн.(5556 грн.+29319 грн. +15431 грн.+2786 грн.) та застосування штрафних санкцій в сумі 24801,20 грн.(1711 грн.+17431,20 грн. + 4629 грн. +1030 грн.) на загальну суму 77893,20 грн., а відповідно у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000132341/0 від 02.03.2010 р. та №0000132341/1 від 06.05.2010 р. частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток 3834грн.(2291 грн.+1105 грн.+438 грн.) та застосування штрафних санкцій у сумі 1651,10 грн.(1299,10 грн.+221 грн.+131 грн.) у загальній сумі 5485,10 грн.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40коп. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок коштів Державного бюджету у сумі 3грн.18 коп. пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене та керуючись Конституції України, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції №0000132341/0 від 02.03.2010 р. та №0000132341/1 від 06.05.2010 р., якими Державному підприємству «Артемвантажтранс» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 56926 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 26452,30 грн., у загальній сумі 83378,30 грн. в частині визначення податку на прибуток в сумі 53092 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 24801,20 грн. грн. на загальну суму 77893,20 грн.
У задоволенні позову про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000132341/0 від 02.03.2010 р. та №0000132341/1 від 06.05.2010 р. частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток 3834 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 1651,10 грн., у загальній сумі 5485,10 грн. - відмовити.
Стягнути з коштів Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Артемвантажтранс» витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 18 коп.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Постанову підписано 06 березня 2012 р.
Суддя Наумова К.Г.