Україна
12 березня 2012 р. справа № 2а/0570/1033/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11.30
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Маслоід О.С.
при секретарі Вишневській О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально - Міському районі міста Макіївки Донецької області
до Державного підприємства «Макіїввугілля» (м. Макіївка)
про стягнення заборгованості
за участю
представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача - не з'явився
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально - Міському районі міста Макіївки Донецької області (надалі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державного підприємства «Макіїввугілля» (Відокремлений підрозділ «Макіївський ремонтно-механічний завод») (надалі відповідач) про стягнення суми пені із сплати страхових внесків у розмірі 4927,58 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, -
Державне підприємство «Макіїввугілля» (Відокремлений підрозділ «Макіївський ремонтно-механічний завод») (код ЄДРПОУ 36479549) знаходиться на обліку позивача та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Позивачем була проведена перевірка відповідача, за результатами якої 16.12.2011 року складений акт № 175 «Перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України».
Згідно цього акту перевірки позивачем відповідачеві нарахована пеня у сумі 4927,58 грн. за несвоєчасно сплачені страхові внески.
Підставою нарахування вказаної пені є п. 4.12. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134 (надалі Інструкція № 36).
При цьому суд зазначає, що Постанова, якою затверджена Інструкція № 36, втратила чинність згідно з Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30 листопада 2010 року N 31.
Суттю даного спору є правомірність нарахування пені відповідачеві на підставі положень Інструкції.
Ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-14 від 23 вересня 1999 року (надалі Закон) передбачена відповідальність страхувальника за невиконання своїх обов'язків, зокрема частина друга даної статті, що діяла у період спірних правовідносин, передбачала за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків стягнення із страхувальника пені згідно із законом. Закону який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування не існує.
П. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами.
Конституцій Суд України Рішенням від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (пункт 1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 4 ст. 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.
З огляду на вищевикладене, Інструкція № 36 не може бути правовою підставою нарахування та стягнення пені.
Такої позиції додержується Донецькій апеляційний адміністративний суд у справі № 2а/0570/240/2011.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись Конституцією України, Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-7/99, Рішенням Конституційного Суду України від 30.05.2001 року № 7-рп/2001 по справі № 1-22/2001, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. N 36 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 серпня 2007 р. за N 867/14134, ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрально - Міському районі міста Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» (Відокремлений підрозділ «Макіївський ремонтно-механічний завод») про стягнення суми пені із сплати страхових внесків у розмірі 4927,58 грн. відмовити.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 12.03.2012 року.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 березня 2012 року.
Суддя Маслоід О.С.