"14" червня 2006 р.
Справа № 30/164-06-5331
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вернісаж»
До відповідача: Одеська міська рада
Про припинення права власності та визнання права власності
Суддя РОГА Н.В.
Представники:
Від позивача: Івановський В.В.- довіреність №7\6 від 16.05.2006р.
Від відповідача: Михайлов Ю.В.- довіреність №209\вих-гс від 04.05.2006р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Вернісаж», звернувся до суду з позовною заявою до Одеської міської ради про припинення права власності Одеської міської ради на визначену частку у праві спільної часткової власності із позивачем на будівлю, площею 27,75 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 27, за умови попереднього внесення позивачем на депозитний рахунок суду вартості цієї частки та про визнання за ТОВ «Вернісаж» права власності на частку будівлі, а саме-дах, загальною площею 27,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 27.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.
Представник відповідача -Одеської міської ради проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
ТОВ «Вернісаж» є власником не житлових приміщень першого поверху, другого поверху та підвалу, загальною площею 1 887,8 кв.м, будинку №27 по вул. Катерининська у м. Одесі, що підтверджується Договором купівлі-продажу №72 від 18.05.2001р., Свідоцтвом про право власності за №013910, виданим 19.06.2001р. Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.
На даху зазначеного будинку знаходиться прибудова, загальною площею 27,7 кв.м. Вхід у дану прибудову можливий лише через вхід в об'єкт, який належить на праві власності позивачу, об'єкти мають спільні мережі електропостачання, каналізацію, у зв'язку з чим, позивач вважає, що неможливо зробити розділ цих об'єктів. На думку позивача, вартість прибудови на даху складає 100 000 грн. і вона є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Одеси.
Згідно листа Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 10.03.2006р. домоволодіння №27 по вул. Катерининська на праві власності належить з 27.06.2001р. ТОВ «Вернісаж». Ця інформація підтверджується також листом КП «ОМБТІ та РОН» від 14.06.2006р. Будь-яких інших власників на буд..27 по вул.. Катерининська у м. Одесі не зареєстровано.
Враховуючи те, що позивач планує використовувати належне йому на праві власності приміщення за його господарським призначенням (кінотеатр), здійснити його реконструкцію та капітальний ремонт, позивач вважає, що зробити це фактично неможливо, так як необхідно буде забезпечити доступ Одеської міської ради до спірного приміщення.
Приймаючи до уваги те, що на даний час Одеська міська рада не використовує спірне приміщення, що, на думку позивача, свідчить про відсутність гострої необхідності у ньому, позивач вважає за доцільне сплатити відповідачу вартість приміщення, тому припинення права Одеської міської ради на долю в спільній власності не спричинить суттєвої шкоди інтересам співвласника. Позивач вважає, що право відповідача на його частку у спільному майні може бути припинено відповідно до ст.365 Цивільного кодексу України, за умови попереднього компенсування останньому її вартості , оскільки частка відповідача є незначною і не може бути виділена в натурі.
На підставі зазначеного позивач вимагає припинення права власності Одеської міської ради на визначену частку у праві спільної часткової власності із позивачем на будівлю, площею 27,75 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 27, за умови попереднього внесення позивачем на депозитний рахунок суду вартості цієї частки та про визнання за ТОВ «Вернісаж» права власності на частку будівлі, а саме-дах, загальною площею 27,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська, 27.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність, зокрема, відсутність у позові нормативного обґрунтування. Відповідач також зазначив на те, що за Договором купівлі-продажу №72 від 18.05.2001р. та згідно Свідоцтва про право власності позивач є власником об'єкта в цілому, а не долі у домоволодінні, тому не може йти мова про спільну дольову власність.
Крім того, відповідач заперечує проти оцінки позивачем приміщення на даху у суму 100 000 грн., адже вартість комунального майна при його продажу може бути визначена за його експертною оцінкою, а порядок відчуження комунального майна передбачений чинним законодавством. Рішення щодо відчуження приміщення на даху будівлі №27 по вул. Катерининська у м. Одесі на цей час Одеська міська рада не приймала.
Відповідач також звернув увагу суду на те, що відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку , встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку , встановлених законом, за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості. У даному випадку, відповідач не вважає, що наявні мотиви суспільної необхідності для примусового відчуження об'єктів права власності.
Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за таких підстав:
Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості. Позивачем по справі не надано доказів наявності мотивів суспільної необхідності для примусового відчуження об'єктів права власності .
Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 ЦК України, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Згідно зі ст. 319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).
Відповідно до п.п.30 ч.1 ст.26 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.
Відповідно до ст..328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. З матеріалів справи не вбачається, що позивач по справі набув спірне майно на будь-якій підставі. За таких обставин, у суду відсутні підстави для визнання права власності позивача на частку у будівлі, а саме-дах, загальною площею 27,7 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Катерининська , 27.
Крім того, слід зауважити, що позивач по справі не вніс на депозитний ранок суду вартості майна, на яке претендує за даним позовом.
Слід також зауважити, що позивач по справі просить визнати за ним право власності на дах (російською мовою «крыша»), а не на приміщення, розташоване на даху будівлі. Сам по собі дах, так як і підлога, входить у склад об'єкту нерухомості і не має необхідності визнавати право власності на дах або підлогу у будівлі окремо.
За таких обставин вимоги позивача є не обґрунтованими, не підтверджені матеріалами справи, тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вернісаж» - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 22 червня 2006р.
Суддя Рога Н. В.