01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
24.07.2008 № 38/47
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Коротун О.М.
Калатай Н.Ф.
при секретарі: Царук І.О.
За участю представників:
від позивача - Маньшин А.М. - представник за дов. б/н від 04.03.2008; Маньшин М.А. - представник за дов. б/н від 04.03.2008;
від відповідача - Паніна О.Л. - представник за дов. № 4179/28-50 від 11.06.2008;
від третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Конєв Р.В. - представник за дов. б/н від 01.01.2008;
2) не з'явився;
3) Конєв Р.В. - представник за дов. б/н від 01.01.2008,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахчисарайської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.04.2008
у справі № 38/47 (Власов Ю.Л.)
за позовом Бахчисарайська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок
до Верховна Рада Автономної Республіки Крим
третя особа відповідача Кримське республіканське товариство мисливців і рибалок
Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з лісового і мисливського господарства
Бахчисарайська організація Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок
третя особа позивача
про визнання незаконною постанови; визнання права користування та зобов"язання вчинити дії
Суть рішення і апеляційної скарги:
Бахчисарайська районна організація Українського товариства мисливців та рибалок (далі - позивач) 07.02.2008 року звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Верховної Ради Автономної Республіки Крим (далі - відповідач) про визнання незаконним п. 4.1 додатку до Постанови від 19.06.1997 № 1229-1 «Про надання у тимчасове користування мисливських угідь» за Бахчисарайською районною організацією Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок; визнання права користування мисливськими угіддями площею 80,1 тис. га в межах, вказаних в п. 4.1 додатку до Постанови від 19.06.1997 № 1229-1 «Про надання у тимчасове користування мисливських угідь» за позивачем; зобов'язання внести зміни в Постанову від 19.06.1997 № 1229-1 «Про надання у тимчасове користування мисливських угідь», яким закріпити вказані мисливські угіддя за позивачем у тимчасове довгострокове користування строком на 25 років.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2008 було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Кримське республіканське товариство мисливців і рибалок (далі - третя особа 1) та Республіканський комітет Автономної Республіки Крим лісового і мисливського господарства (далі - третя особа 2).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2008 було залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Бахчисарайську організацію Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2008 у справі № 38/47 у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Рішення мотивоване тим, що позивач був створений та зареєстрований як юридична особа Бахчисарайською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим лише 10.02.2006, а Постанова № 1229-1 «Про надання у тимчасове користування мисливських угідь» була прийнята відповідачем задовго - 19.06.1997. Тому, за висновком суду першої інстанції, спірна постанова не порушує права та інтереси позивача. Крім того, в рішенні суду першої інстанції також зазначено, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності, який закінчився 08.07.2000, що є також підставою для відмови у позові.
Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2008 по справі № 38/47 скасувати. Крім того, позивач порушив клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Бахчисарайська організація Кримського республіканського товариства мисливців та рибалок, за якою було закріплено спірні мисливські угіддя спірною Постановою відповідача від 19.06.1997 № 1229-1 «Про надання у тимчасове користування мисливських угідь», також як і позивач, не мала цивільної правоздатності на момент прийняття спірної постанови, оскільки була створена та зареєстрована як юридична особа Бахчисарайською районною державною адміністрацією автономної Республіки Крим лише 13.02.1998.
Також апелянт зазначає, що він пропустив строк позовної давності, оскільки дізнався, що його права порушені лише після внесення в 2007 році Прокуратурою Автономної Республіки Крим Подання від 02.02.2007 «Про невідповідність Законам України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ» постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 1229-1 від 19.06.1997 «Про надання у тимчасове довгострокове користування мисливських угідь» та № 654-2/99 від 18.08.1999 «Про внесення змін і доповнень до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 1229-1 від 19.06.1997». Отже, на думку апелянта, він не пропустив строк позовної давності в розумінні ст. 261 ЦК України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 у справі № 38/47 позивачу було відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційна скарга була прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
17.06.2008 відповідач через канцелярію суду подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін з підстав того, що позивач пропустив строк позовної давності.
В судовому засіданні 19.06.2008 представник третьої особи 1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін з підстав того, що що позивач пропустив строк позовної давності, а твердження позивача про те, що він дізнався, що його права порушені лише 02.02.2007 є безпідставними, оскільки оскаржувана постанова була офіційно опублікована в газеті «Крымские известия» № 120(1370) від 08.07.1997.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 розгляд апеляційної скарги по даній спраі було відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/5 від 04.07.2008 «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з виходом судді Смірнової Л.Г. з щорічної відпустки, яка входить до постійного складу колегії, доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 38/47 колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г.- головуючий суддя, суддів Алданової С.О., Коротун О.М.
08.07.2008 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкладався розгляд справи до 24.07.2008 на підставі п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою представника відповідача та третьої особи в судове засідання 24.06.2008 та необхідністю витребування доказів. Даною ухвалою було запропоновано відповідачу та третій особі 2 надати суду пояснення з підтверджуючими його висновки доказами, зокрема з приводу пояснювальної записки до проекту постанови № 12-01/327 від травня 1997 року щодо залишення без змін площ в попередніх кордонах матеріали наступних районних та міських організацій, а саме: яким саме організаціям з конкретним визначенням площ угідь та їх меж.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/5 від 23.07.2008 «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з виходом судді Алданової С.О. в щорічну відпустку, яка входить до постійного складу колегії доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 38/47 колегії суддів у складі: Смірнової Л.Г. головуючий суддя, суддів Коротун О.М., Калатай Н.Ф.
Представник відповідача в судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду на виконання ухвали апеляційного суду від 08.07.2008 надав пояснення по справі, в яких зазначив, що після прийняття Верховною Радою АРК рішення про надання в тимчасове довгострокове користування мисливських угідь оригінали матеріалів повертаються в Республіканський комітет АРК з лісового і мисливського господарства для подальшого рішення питання у відповідності з чинним законодавством. Крім того, в даному поясненні відповідач зазначив, що зберігання копій даних матеріалів (витребуваних ухвалою Київського апеляційного господарського суду) в архіві Верховної Ради АРК не передбачено.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд задовольнити апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2008 по справі № 38/47 залишити без змін.
В судовому засіданні представник третьої особи 1 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2008 по справі № 38/47 залишити без змін.
В судовому засіданні представник третьої особи 3 просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2008 по справі № 38/47 залишити без змін.
Третя особа 2 в судове засідання Київського апеляційного господарського суду 24.07.2008 не з'явилась, але просила розглядати дану справу без її представника. Крім того, на виконання вказаної ухвали 24.07.2008 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила залишити її без задоволення. Крім того, третя особа 2 зазначала, що на виконання вимог суду про надання суду пояснення з підтверджуючими його висновки доказами з приводу пояснювальної записки до проекту постанови № 12-01/327 від травня 1997 року, що в архівах комітету така пояснювальна записка і додатки до неї не збереглися, в зв'язку з чим у неї не має змоги надати будь які пояснення з цього приводу.
24.07.2008 на підставі ст. 4-6 ГПК України та ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій України» розгляд апеляційної скарги здійснено спочатку новим складом суду, який прийняв дану постанову.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2007 № 2/61-13609-2007А було відмовлено Бахчисарайській районній організації Українського товариства мисливців та рибалок у відкритті провадження по адміністративній справі за позовом Бахчисарайської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок до Верховної ради Автономної Республіки Крим, треті особи 1. Республіканський комітет по лісному та мисливському господарству Автономної Республіки Крим, 2. Республіканський комітет по охороні навколишнього середовища та природних ресурсів про скасування постанови Верховної ради та спонукання до виконання певних дій.
Судом апеляційної інстанції відзначено, що згідно ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (ратифікована 17.07.1997) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру
Українське товариство мисливців та рибалок відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (том 1, аркуш справи 134) є юридичною особою, датою проведення державної реєстрації вказана 21.10.1992.
Відповідно до п. п. 1.1 - 1.3 Статуту Українського товариства мисливців та рибалок затвердженого ХІІ з'їздом Українського товариства мисливців і рибалок 07.05.1991 та зареєстрованого Міністерством юстиції України Свідоцтво № 316 від 21.10.1992 Українське товариство мисливців та рибалок є добровільною Всеукраїнською громадською організацією, яка об'єднує мисливців і рибалок з метою сприяння активному розвитку любительського мисливського, стендового і рибальського спорту, охорони, відтворення, збереження, раціонального використання тваринного світу та захист спільних інтересів, Українське товариство мисливців та рибалок є юридичною особою. Єдину систему Товариства складають Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівенська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівські області, Київська міська, Севастопольська регіональна, Районні (міжрайонні) міські, первинні організації Українського товариства мисливців та рибалок; товариство, обласні, Київська міська та Севастопольська регіональна організація Українського товариства мисливців та рибалок є юридичними особам, мають закріплене за ними майно і самостійний баланс, рахунки в банківських установах, печатку штамп з своїм найменуванням, здійснюють свою діяльність, керуючись цим статутом або статутом вказаних організацій, які не суперечать Статуту Українського товариства мисливців і рибалок, приймаються їх вищим керівним органом і погоджуються Всеукраїнською радою Українського товариства мисливців і рибалок, на підставі яких реєструються у відповідності до чинного законодавства України. Структурні підрозділи товариства здійснюють ведення мисливсько-рибальського господарства в угіддях, наданих в користування згідно з чинним законодавством України.
З огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач на момент прийняття частково спірної постанови відповідача не був окремою юридичною особою, оскільки він був структурним підрозділом УТ МІР.
З виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що дата проведення державної реєстрації Бахчисарайської Районної організації Українського товариства мисливців і рибалок 10.02.2006, що правильно встановлено судом першої інстанції.
Датою реєстрації позивача Бахчисарайською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим як юридичної особи є 10.02.2006
В лисі № 5601/03-05 від 13.06.2007 Головного управління юстиції в автономній республіці Крим, вказано, що ні Кримська республіканська організація Українського товариства мисливців та рибалок, ні Кримська обласна організація Українського товариства мисливців та рибалок станом на 01.01.1993 та станом 19.06.1997 не були зареєстровані згідно з Законом України «Про об'єднання громадян» та не внесені до реєстру об'єднань громадян.
Разом з цим Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що по даній справі не порушені права позивача в результаті ухваленої відповідачем спірної частково постанови.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, 19.06.1997 відповідачем була прийнята постанова № 1229-1 «Про надання у тимчасове користування мисливських угідь» (далі постанова), відповідно до якої було постановлено надати у тимчасове довгострокове користування мисливські угіддя державним підприємствам та товариствам згідно додатку і рішенню Постійної комісії Верховної Ради Автономної Республіки Крим по екології, раціональному природокористуванню і земельним питанням.
Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 додатку до вказаної постанови надано у тимчасове користування строком на 25 років мисливські угіддя, зокрема Бахчисарайській районній організації Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок: а) степових угідь площею 55,1 тис. га в межах: з заходу - від адміністративної межі Сімферопольського району по узбережжю Чорного моря до адміністративних меж м. Сімферополя; із півночі - по узбережжю Чорного моря по межі Сімферопольського району до траси Сімферополь - Севастополь; зі сходу - по трасі Сімферополь - Севастополь до сіл Поштове, Плодове по ґрунтовій дорозі до сіл Репіно, Вікторівка, далі по дорозі до сіл Крикуни, Тєністе; з півдня - по трасі від с. Теністе до земель м. Севастополя по узбережжю Чорного моря; б) лісових угідь площею 25 тис. га в межах: з північної - від с. Танкове по межі Бахчисарайського державного лісового господарства, с. Високе до бувшого с. Лєснікове; зі сходу - від бувшого с. Лєснікове по межі Бахчисарайського державного лісового господарства і Кримського природного заповідника до Ялтинського горно-лісового заповідника; з півдня - по межі з Ялтинським горно-лісовим заповідником до шосейної дороги Ялта - Бахчисарай; з заходу - по шосейній дорозі Ялта - Бахчисарай, через село Соколине, Голубінка до пос. Куйбишеве і далі до с. Танкове.
Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній республіці Крим листом № 607/03-6 від 03.04.2003 (аркуш справи 119) повідомило, що Кримське республіканське товариство мисливців і рибалок було створене на Установчому з'їзді 04.09.1993 і зареєстровано Міністерством юстиції Криму 26.11.1993 (свідчення № 63). 06.10.1997, 14.09.1998 і 28.04.1999 Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим були погоджені зміни і доповнення в Статут даної організації.
На підставі подання Кримського Державного лісогосподарського об'єднання «Кримліс» і погодження Державного комітету Криму з охорони навколишнього природного середовища Верховною Радою Автономної Республіки Крим було прийнято постанову від 19.06.1997 № 1229-1 «Про надання в тимчасове довгострокове користування мисливських угідь». П. 4.1. додатку до цієї Постанови мисливські угіддя були надані в користування Бахчисарайській районній організації Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок.
Спірна частково постанова ухвалена на підставі ст. 15 Закону України «Про тваринний світ», в якій зазначено, що мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Республіки Крим та обласними Радами народних депутатів за поданням спеціально уповноважених державних органів у галузі ведення мисливського господарства і за погодженням з місцевими Радами народних депутатів, органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та власниками або користувачами земельних ділянок.
Спеціально уповноваженим державним органом у галузі ведення мисливського господарства є Міністерство лісового господарства України та його органи на місцях.
Державним органом лісового господарства в Автономній Республіці Крим на момент прийняття оспорюваної постанови було кримське Державне лісогосподарське об'єднання «Кримліс», що діяло відповідно до Положення про Державний комітет з лісового господарства Республіки Крим, затвердженого Постановою Уряду Криму від 15.12.1994 № 263.
Фактично розпорядженням Бахчисарайської районної державної адміністрації № 134-р від 05.04.1996; рішенням Бахчисарайської районної ради від 07.06.1996; Долинецької сільської ради від 13.12.1996; Табачненської сільської ради від 30.10.1996; Куйбишевської сільської ради від 20.09.1996; Голубинської сільської ради від 26.09.1996; Зеленівської сільської ради від 20.09.1996; Плодовської сільської ради від 23.08.1996; Каштанівської сільської ради від 20.09.1996; Почтовської сільської ради від 27.09.1996; Аромантенської сільської ради від 24.12.1996; Вілінської сільської ради від 24.12.1996; Піщанівської сільської ради від 23.07.1996 та Красномакської сільської ради від 09.10.1996 згоду на користування мисливськими угіддями на території Бахчисарайського району надано Бахчисарайській районній раді Українського товариства мисливців та рибалок, яка є окремою громадською організацією. Погодження щодо надання угідь Кримському Республіканському товариству мисливців та рибалок вказаними органами місцевого самоврядування та виконавчої влади не видавалися.
Отже спірна частково постанова прийнята з порушенням ст. 15 Закону України «Про тваринний світ» та п. 9 Положення про мисливське господарство та порядку проведення полювання з огляду на наступне.
Відповідно до п. 8 ст. 137 та п. 5 ст. 138 Конституції України (яка діяла на час прийняття спірної постанови) Автономна Республіка Крим здійснює нормативне регулювання з питань мисливства, рибальства; розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного та культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля - відповідно до загальнодержавних програм.
З огляду на викладене, питання полювання, раціонального природокористування, охорони довкілля в рамках загальнодержавних програм відносяться до компетенції Автономної республіки Крим.
20.07.1996 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 780, якою затверджено Положення про мисливське господарство і порядок здійснення полювання. Цією постановою Раді Міністрів Автономної Республіки Крим було доручено проаналізувати стан використання мисливських угідь і до січня 1997 року здійснити заходи для надання їх користувачам відповідно до вимог цього положення.
Слід зазначити, що на момент прийняття частково спірної постанови Верховною радою Автономної Республіки Крим № 1229-1 від 19.06.1997 «Про надання в тимчасове довгострокове користування мисливських угідь», питання надання мисливських угідь у користування регулювалися Законом України «Про тваринний світ» від 03.03.1993 № 3041-ХІІ і Положенням про мисливське господарство та порядок здійснення полювання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 року № 780.
Відповідно до п. 9 зазначеного вище Положення мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надавалися у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим за поданням державних органів лісового господарства і за погодженням із сільськими, селищними радами, органами Мінекобезпеки та власниками або користувачами земельних ділянок. Отже, спірна частково постанова суперечить вищенаведеній нормі матеріального права.
Київський апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що частково спірна постанова не порушує прав позивача, зокрема на частку землі 69,9 тис. га. по даній справі з огляду на наступне .
Так, ще 17.11.1981 Виконавчим комітетом Кримської обласної ради народних депутатів було прийнято рішення № 662, відповідно до якого за Бахчисарайською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок були закріплені мисливські угіддя загальною площею 6 тис. га в межах Бахчисарайського району.
20.02.1986 Виконавчим комітетом Кримської обласної ради народних депутатів було прийнято рішення № 72, відповідно до якого за Бахчисарайською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок були закріплені мисливські угіддя загальною площею 30,4 тис. га для здійснення приписного мисливського господарства в межах Бахчисарайського району.
17.05.1991 Бахчисарайською районною радою народних депутатів Криму було прийнято рішення № 122, відповідно до якого за Бахчисарайським товариством мисливців та рибалок були закріплені мисливські угіддя загальною площею 25 тис. га, розташовані на землях радгоспу «Україна», ім. Ілліча та радгоспу «Ароматний», які раніше входили в зелену зону Куйбишевського держлісгоспу.
27.12.1991 Бахчисарайською районною радою народних депутатів Криму було прийнято рішення № 360, відповідно до якого за Бахчисарайським товариством мисливців та рибалок були закріплені мисливські угіддя загальною площею 12,5 тис. га, розташовані на землях радгоспу «Плодовое» і ім. Чкалова, які раніше входили в зелену зону міста Сімферополя.
14.02.1992 Бахчисарайською районною радою народних депутатів Криму було прийнято рішення № 32, відповідно до якого за Бахчисарайським товариством мисливців та рибалок були закріплені мисливські угіддя загальною площею 25 тис. га, розташовані на землях радгоспу «Україна», ім. Ілліча та радгоспу «Ароматний», які раніше входили в зелену зону Куйбишевського держлісгоспу.
19.05.1992 Радою Міністрів Республіки Крим було прийнято рішення № 139, відповідно до якого за Бахчисарайською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок були закріплені мисливські угіддя загальною площею 25 тис. га, в Бахчисарайському районі.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 30.08.1995 Виконавчим комітетом Бахчисарайської районної ради народних депутатів Криму було прийнято рішення № 223, відповідно до якого за Бахчисарайською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок були закріплені мисливські угіддя загальною площею 42,9 тис. га в межах Бахчисарайського району та мисливські угіддя, розташовані на землях радгоспу «Плодовое» та ім. Чкалова площею 12,5 тис. га., які входять до загальної площі мисливських угідь.
При цьому, в 1996 році на території Автономної республіки Крим діяло легалізоване в встановленому порядку Кримське республіканське товариство мисливців і рибалок ( зареєстроване ГУ юстиції Міністерства юстиції України в АРК 26.11.1993 , per.№ 63). В кожному із адміністративних районах, включаючи і Бахчисарайський, у Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок малися структурні підрозділи (районні і міські організації), більша частина із яких не мала до того часу статусу юридичної особи. Не мала статусу юридичної особи і Бахчисарайська районна організація республіканське товариство мисливців і рибалок, яка здійснювала свою діяльність на території Бахчисарайського району, керуючись зареєстрованим статутом Кримського республіканського товариства мисливців і рибалок.
Разом з цим, 05.04.1996 Бахчисарайською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим було прийнято розпорядження, (затверджене рішенням 4-ї сесії 22-го з'їзду Бахчисарайської Районної Ради Народних Депутатів Криму, (аркуш справи 24), яким саме за Бахчисарайською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок було закріплено мисливські угіддя загальною площею 69,9 тис. га в межах Бахчисарайського району, розташованих на землях вказаних у розпорядженнях господарств.
Тоді як, 04.11.1996 Державний комітет Криму по охороні довкілля і природних ресурсів направив відповідачу лист, в якому узгоджував закріплення за Кримським товариством мисливців та рибалок мисливські угіддя строком на 25 років в адміністративних межах Бахчисарайського району.
А 27.02.1997 Кримське державне лісогосподарське об'єднання «Кримліс» направило відповідачу лист (аркуш справи 36), в якому узгодило закріплення за Кримським товариством мисливців та рибалок мисливських угідь строком на 15 років в адміністративних межах Бахчисарайського району.
Разом з цим, спірною постановою № 1229-1 «Про надання у тимчасове користування мисливських угідь» було надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 80.1 тис. га., тоді як розпорядженням Бахчисарайської районної державною адміністрацією Автономної Республіки Крим від 05.04.1996 за Бахчисарайською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок було закріплено мисливські угіддя загальною площею 69,9 тис. га. В свою чергу, Кримське Державне лісогосподарче об'єднання «Кримліс» в пояснювальній записці від 05.1997 № 12-01/327 (аркуш справи 40) вказала, що виносяться на розгляд матеріали по наданню (перезакріпленню) в тимчасове довгострокове користування строком на 25 років мисливські угіддя: без зміни площі в попередніх межах.
10.07.1997 між Кримським державним лісогосподарським об'єднанням «Кримліс» та Бахчисарайською районною організацією Українського товариства мисливців та рибалок було підписано договір на умови ведення мисливського господарства, предметом якого є рішення відповідача від 19.06.1997 № 1229-1, яким надано позивачу терміном до 19.06.2022 мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 80.1 тис. га, у тому числі: лісові угіддя 25 тис. га, польові 55,1 тис. га. Проте, цей документ не є належним доказом в розумінні ст. 34 ГПК України. Всі інші доводи та документи сторін не приймаються судом, оскільки датовані після ухвалення спірної постанови.
Тому апелянт правомірно відзначає порушення норм чинного законодавства України, а саме Положення про мисливське господарство і порядку проведення полювань, ст. 15 Закону України «Про тваринний світ, при прийнятті спірної постанови власники та користувачі земельними ділянками, розташовані на території Бахчисарайського району не узгоджували надання мисливських угідь Кримському Республіканському товариству мисливців та рибалок. Погодження на користування мисливськими угіддями на території Бахчисарайського району були видані Бахчисарайській районній організації Українського товариства мисливців і рибалок, яке є окремою громадською організацією.
Разом з цим, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що трирічний строк позовної давності закінчився для оскарження постанови відповідача 08.07.2000, в зв'язку з чим відхиляє доводи апелянта, що йому стало відомо про порушення його прав лише після внесення в 2007 році Прокуратурою Автономної республіки Крим Подання від 02.02.2007 № 07/4-72вих07 з огляду на наступне.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорювану Постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим № 1229-1 прийняту 19.06.1997, було оприлюднено в газеті Верховної Ради Автономної Республіки Крим «Кримські Відомості» (аркуш справи 191) , № 120 (1370) від 08 липня 1997 року.
Отже, позивач міг довідатися про те, що його права порушені 08.07.1997, а в розумінні ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР це є підставою для відмови в позові
Згідно ст. 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін.
Крім того, стаття 83 ЦК УРСР містить виключний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, а саме:
на вимоги, що випливають з порушення особистих немайнових прав, крім випадків, передбачених законом;
на вимоги державних організацій про повернення державного майна з незаконного володіння колгоспів та інших кооперативних та інших громадських організацій або громадян;
на вимоги вкладників про видачу вкладів, внесених у державні трудові ощадні каси і в Державний банк СРСР;
у випадках, встановлюваних законодавством Союзу РСР, і на інші вимоги. Отже, з огляду на викладене Київський апеляційний господарський суд встановив, що вимоги позивача до цього переліку не відносяться.
Отже, Київський апеляційний господарський суд не приймає вищенаведені твердження апелянта про те, що процесуальні строки не були порушені, в розумінні ст. 33 ГПК України, як необґрунтовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. За результатом перегляду суд апеляційної інстанції не встановив, а позивач не навів поважних причин пропуску строку позовної давності, а його доводи про необхідність застосування приписів нового ЦК України до спірних правовідносин безпідставні.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, строк пред'явлення даного позову, встановлений законодавством, що діяло раніше, сплив до набрання чинності новим Кодексом, отже до даного позову повинні застосовуватися норми Цивільного кодексу Української РСР.
Отже, трирічний строк позовної давності закінчився для оскарження постанови відповідача ще 08.07.2000, що є підставою для відмови позивачу у позові.
Щодо визнання права користування і закріплення мисливських угідь з Бахчисарайською районною організацією Українського товариства мисливців і рибалок, то відповідно до ст. 21 ЗУ «Про тваринний світ» для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування певні для цього мисливські угіддя.
Користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.
Ст. 24 даного закону встановлено, що організація і ведення мисливського господарства, полювання та надання у користування мисливських угідь здійснюються у порядку, встановленому Законом України "Про мисливське господарство та полювання", іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 22 Закону України від 22.02.2000 № 1478-ІІІ «Про мисливське господарство та полювання» мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
На момент звернення позивача з позовом до суду мисливські угіддя на території Автономної республіки Крим надаються в тимчасове довгострокове користування державним підприємствам, громадським мисливським організаціям та юридичним особам інших форм власності відповідно до Постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.06.1997 № 1229-1 «Про надання в тимчасове довгострокове користування мисливських угідь», зміни та доповнення до якої вносяться Верховною Радою Автономної Республіки Крим за встановленою чинним законодавством процедурою.
Мисливські угіддя, які позивач просить закріпити за ним, у даний час закріплені за Бахчисарайською районною організацією Кримського Республіканського товариства мисливців і рибалок на підставі вищезгаданої постанови відповідача.
Ст. 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» встановлено, що користування мисливськими угіддями припиняється у разі:
закінчення строку користування;
добровільної відмови від користування;
припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;
систематичного невиконання обов'язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов'язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або місцевим органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі ведення мисливського господарства та полювання;
погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються за поданням місцевих органів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання або у галузі охорони навколишнього природного середовища тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь.
Відповідно до ст. 31 зазначеного Закону припинення права використання державного мисливського фонду або права користування мисливськими угіддями може мати місце лише у випадках, передбачених статтею 23 цього Закону.
Тому підстав для задоволення позовної вимоги про визнання права користування мисливськими угіддями площею 80,1 тис. га в межах, вказаних в п. 4.1 додатку до Постанови від 19.06.1997 № 1229-1 «Про надання у тимчасове користування мисливських угідь» за позивачем не має.
Відповідно до ст. 6 Конституції України Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Зокрема, ч.2 ст. 19 Конституції України встановлює, що Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином, до компетенції суду не належить зобов'язання Верховної Ради Автономної Республіки Крим вносити зміни до рішень, постанов, які нею ухвалюються, таким чином позивач звернувся до суду не с тім матеріально-правовим способом захисту передбаченого ч. 2 ст. 16 ЦК України.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Бахчисарайської районної організації Українського товариства мисливців та рибалок залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2008 у справі № 38/47 залишити без змін.
Матеріали справи № 38/47 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Коротун О.М.
Калатай Н.Ф.
30.07.08 (відправлено)