01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
03.06.2008 № 25/8
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Филипів А.М. (дов. б/н від 14.01.2008);
Пасєчко З.В. (дов. б/н від 14.01.2008);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубі Консалтинг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2008
у справі № 25/8
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубі Консалтинг"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Автомотів Європа"
про стягнення 105115,75 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від18.03.2008 у справі №25/8в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Консалтинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотів Європа» про стягнення 105115,75 грн. штрафних санкцій відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Скаргу мотивовано тим, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення зроблені висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи.
Скаржник звертає увагу на те, що судом зроблено помилковий висновок про те, що позивачем було не доведено резервування рекламних носіїв на розміщення рекламних макетів відповідача на час експонування рекламної компанії відповідача, а саме на вересень 2007р.
Тобто, позивач наполягає на тому, що висновок суду суперечить вимогам ст. 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Ухвалою від 24.04.2008 Київський апеляційний господарський суд прийняв до провадження апеляційну скаргу та призначив розгляд справи на 20.05.2008.
В судовому засіданні 20.05.2008 розгляд справи було відкладено, в зв'язку з неявкою представників сторін.
Представники позивача в судове засідання 20.05.2008 з'явилися, підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу (а.с. 51-52) про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м. Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, заперечення на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача, судова колегія встановила наступне:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Консалтинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомотів Європа» про стягнення 105115,75 грн. штрафу за невиконання умов договору №2/7 від 22.06.2007р.
Обгрунтовючи позовні вимоги позивач посилається на те, що всупереч п.4.1 Додатку №2 до договору №2/7 від 22.06.2007р. відповідачем не було перераховано на користь позивача оплати у розмірі 253328,95 грн. для реалізації рекламної компанії, що призвело до нарахування штрафних санкцій у розмірі 105115,75 грн.
Судова колегія повністю підтримує позицію суду першої інстанції з наступних підстав:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубі Консалтинг» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомотів Європа» (замовник) укладено договір №2/7 від 22.06.2007р. (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач приймає на себе зобов'язання провести рекламну компанію відповідача шляхом розробки рекламних макетів, розміщення реклами відповідача на рекламо носіях, розміщення реклами відповідача на радіо, розміщення реклами відповідача на брендмобілях, просування товару замовника.
За виконану роботу по розміщенню реклами відповідача на рекламоносіях, згідно предмету договору та додатків до нього, відповідач оплачує позивачу вартість рекламних послуг в порядку та на умовах, визначених додатками, що є невід'ємною частиною даного Договору (п.4.1 Договору).
Сторонами 22.06.2007 також було підписано Додаток №2 до Договору (далі - Додаток), відповідно до п. 4.1 якого відповідач здійснює оплату послуг позивача згідно вартості, яка вказана в п.3 Додатку №1 до Договору за період розміщення реклами до 25 числа місяця, що передує початку рекламної компанії.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що до моменту затвердження адресної програми, умови проведення рекламної компанії, сторони ведуть переговори по відбору вільних рекламоносіїв на рекламну компанію. Після закінчення вказаного відбору сторонами підписується акт бронювання робочих поверхонь спеціальних конструкцій (акт бронювання), часу на радіо, брендмобілів.
З моменту підписання сторонами акту бронювання. Робочі поверхні спеціальних конструкцій, радіо, брендмобілі вважаються заброньованими замовником на період рекламної компанії (п.5.2 Договору).
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами або договором.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з п. 6.2.1 Договору в разі відмови відповідачем від заброньованих виконавцем (позивачем) рекламоносіїв та в разі переносу відповідачем періоду рекламної компанії на новий строк резервування, замовник (відповідач) має виплатити виконавцю штрафну неустойку в розмірі 50% від попередньої вартості рекламної компанії.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Судова колегія критично оцінює посилання позивача на те, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, що позивачем було не доведено резервування рекламних носіїв на розміщення рекламних макетів відповідача на час експонування рекламної компанії відповідача, а саме на вересень 2007р., адже дане твердження не відповідає матеріалам справи.
В матеріалах справи присутня ухвала Господарського суду м.Києва від 19.02.2008 у даній справі, якою, відповідно до ст. 38 ГПК України, місцевий господарський суд зобов'язав позивача з метою всебічного, об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, як того вимагають норми ст. 43 ГПК України, надати додаткові докази, а саме: письмове обґрунтування щодо наявності доказів відмови відповідача від заброньованих позивачем площ рекламоносіїв, підписані сторонами акти бронювання, в яких зазначено період рекламної компанії у відповідності до положень п.5.1 Договору.
Однак, позивачем не було вимоги ухвали Господарського суду м.Києва від 19.02.2008, те не надано витребувані судом докази ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції, причини невиконання невідомі.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести, неправомірність поведінки відповідача при виконанні зобов'язань за Договором, але позивачем ненадано письмових доказів відмови відповідача від заброньованих поверхонь рекламоносіїв, відповідно до п.6.2.1 Договору.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2008 у справі № 25/8 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для її скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Консалтинг» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2008 у справі № 25/8 - без змін.
2. Матеріали справи №25/8 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді