Рішення від 06.10.2008 по справі 6-8/196-07-6662

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2008 р.

Справа № 6-8/196-07-6662

За позовом: Державного підприємства "Енергоринок",

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго",

про стягнення 104 283 279,89 грн.

Суддя Демешин О.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Бойко М.О. - довіреність

від відповідача: Паскаль Т.В. - довіреність

Суть спору: Державне підприємство "Енергоринок" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" про стягнення інфляційних нарахувань за період з 01.01.2005 р. по 24.05.2006 р. у сумі 108 616 073,05 грн.

15.10.2007 р. до господарського суду Одеської області від Державного підприємства "Енергоринок" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в яких позивач просить стягнути з ВАТ енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" інфляційні нарахування за період з 01.01.2005 р. по 28.02.2006 р. в сумі 104283279,89 грн.

Позивач позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.09.2008р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.05.2005р. по справі №27-31\146-03-2842 з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" було стягнуто основний борг у сумі 766760595,27 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 177579768,01грн. та 3% річних у розмірі 259006080,58 грн. за період з 01.04.2000р. по 01.04.2003р. і пеню у сумі 10 000 000,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. вищевказане рішення господарського суду Одеської області від 11.05.2005р. було змінено, а саме: з ВАТ «Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" стягнуто основного боргу, який виник в період з 01.04.2000р. по 01.04.2003р. в сумі 766760595,27грн., інфляційних нарахувань за період з квітня 2000р. По січень 2005р. в розмірі 129051129,48 грн., сплати 3% річних за період з 15.05.2000р. по 01.01.2005р. в сумі 59848339,32 грн., а також пеню в розмірі 100 000,00 грн. і судові витрати. Крім того, Одеським апеляційним господарським судом розглянута заява ВАТ ЕК "Одесаобленерго" у порядку ст. 121 ГПК України, яку суд першої інстанції не досліджував, та було надано розстрочку виконання судового рішення строком на 480 місяців, з щомісячним стягненням з ВАТ «Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" по 1991229,91 грн., починаючи з 1 січня 2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги про стягнення з ВАТ ЕК «Одесаобленерго» 104283279,89грн. інфляційних за період з січня 2005р. по лютий 2006р., позивач посилається на те, що в цей період, з урахуванням залишку непогашеної суми основної заборгованості за отриману електроенергію в розмірі 762258251,79грн., на відповідача відповідно до вимог 625 ЦК України, було нараховано інфляційні за прострочення по грошовому зобов'язанню.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на недоведеність наявності основного боргу на який позивачем нараховано інфляційні, пропуском строків позовної давності щодо стягнення інфляційних та на безпідставне нарахування інфляційних в період розстрочення виконання судового рішення.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Пунктом 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вищевказаними судовими рішеннями господарського суду Одеської області та Одеського апеляційного господарського суду по справі № 27-31\146-03-2842 підтверджено наявність у відповідача грошових зобов'язань перед позивачем по оплаті за придбану в період з 01.03.2000р. по 01.04.2003р. електричну енергію в сумі 766760595,27грн. станом на 01.01.2005р.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на недоведеність суми боргу на яку позивач нарахував інфляційні в період з січня 2005р. по лютий 2006р., оскільки вищевказаними судовими рішеннями підтверджено борг станом на 01.01.2005р., а не на момент нарахування інфляційних в розмірі 104283279,89грн. та надання позовної заяви про стягнення цих інфляційних. Однак, відповідачем взагалі не надано будь-яких доказів погашення основного боргу перед позивачем на суму 766760595,27грн. в період з 01.01.2005р. по 28.02.2006р. за який здійснено нарахування інфляційних по простроченому грошовому зобов'язанню.

Розраховуючи інфляційні позивач сам підтвердив часткове погашення відповідачем, визнаного судовими рішеннями, цього основного боргу. Тому, розрахунок здійснювався, виходячи з прострочених грошових зобов'язань в розмірі 762258251,79грн., а не з боргу в сумі 766760595,27грн. Крім того, розмір заборгованості на яку нараховувались інфляційні, підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.08.2007 р.

За таких обставин, суд вважає безпідставними заперечення відповідача про недоведеність суми основного боргу на яку позивач нарахував інфляційні.

Також, не відповідають нормам чинного законодавства заперечення відповідача щодо пропуску позивачем строків позовної давності, оскільки Державне підприємство «Енергоринок», в межах строків позовної давності, реалізувало своє право на звернення до суду свого порушеного права, яке полягало у невиконанні відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати за поставлену йому електроенергію і це право господарський суд захистив шляхом прийняття вищевказаного рішення від 11.05.2005р. по справі № 27-31\146-03-2842. Строк же, який тече після пред'явлення позову та ухвалення судом рішення, не можна вважати позовним.

Крім того, відповідно до статі 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлено тривалістю у 3 роки. Це строк, у межах якого, відповідно до статті 256 ЦК України, особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Право вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є засобом захисту прав та інтересів кредитора, суть якого полягає у компенсації боржником матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Інфляційні нараховуються за кожен місяць, якщо у боржника у цьому місяці існувала непогашене грошове зобов'язання перед кредитором.

Таке грошове зобов'язання в розмірі 762258251,79грн. у відповідача існувало в період з січня 2005р. по лютий 2006року. Відповідно, виходячи з трирічного строку позовної давності щодо стягнення інфляційних за кожен місяць цього періоду, позивач міг звернутися до суду за захистом свого права з 01.02.2008р. по 01.03.2009р., оскільки перебіг строку позовної давності слід відраховувати з 01.02.2005р. (по вимогам про стягнення інфляційних за січень 2005р.) по 01.03.2006р.(по вимогам про стягнення інфляційних за лютий 2006року).

Беручи до уваги, що позов Державне підприємство «Енергоринок» надало до господарського суду Одеської області 13.08.2007р. (вх.8567), тобто, - до початку перебігу строків позовної давності, то не можна вважати, що позивачем цей строк було пропущено.

Не приймаються судом і заперечення відповідача про безпідставне нарахування інфляційних з огляду на розстрочення Одеським апеляційним господарським судом виконання судового рішення.

Дійсно, як зазначалось вище, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. по справі №27-31\146-03-2842 було надано розстрочку виконання судового рішення строком на 480 місяців, з щомісячним стягненням з ВАТ енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" на користь Державного підприємства "Енергоринок" по 1991229,91 грн., починаючи з 1 січня 2007 року.

Однак, вказана розстрочка ніяким чином не могла вплинути на виникнення у позивача права на відшкодування витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції, які були завдані позивачу в період з січня 2005р. по лютий 2006р., оскільки в цей час у відповідача існували непогашені грошові зобов'язання перед позивачем і ще не діяла розстрочка виконання судового рішення.

Слід зазначити, що непогашені грошові зобов'язання по оплаті за поставлену електричну енергію в розмірі 762258251,79грн. існували незалежно від прийнятого господарським судом Одеської області рішення від 11.05.2005р. по справі № 27-31\146-03-2842, оскільки це рішення з моменту його прийняття і до лютого 2006р.(останній місяць за який позивачем нараховані інфляційні) не набрало законної сили

Тобто, інфляційні збитки у позивача виникли в той час, коли відповідач, в порушення вимог статті 526 ЦК України, не виконував належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, своїх зобов'язань перед позивачем по оплаті останньому грошових коштів за проставлену електричну енергію і надання в подальшому розстрочки виконання судового рішення по стягненню боргу з відповідача, ніяким чином не скасовує наявності інфляційних збитків у позивача, які виникли у вищевказаний період (січень 2005р. -лютий 2006р.) .

Позивачем правильно, з урахуванням щомісячних індексів інфляції здійснено розрахунок збитків, завданих йому внаслідок прострочення відповідачем грошових зобов'язань.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат по сплаті держмита та послуг на ІТЗ судового процесу.

06.10.2008р. до господарського суду Одеської області від ВАТ ЕК «Одесаобленерго» надійшла заява про надання розстрочки виконання рішення по цій справі в разі задоволення позовних вимог.

Обґрунтовуючи цю заяву відповідач посилається на встановлені Одеським апеляційним господарським судом у постанові від 25.04.2006року обставини фінансової неспроможності.

Однак, виходячи з того, що вказані обставини мали місце станом на 25.04.2006р., а відповідач із заявою про розстрочку виконання рішення на надав будь-яких доказів його фінансового стану на момент вирішення спору -суд не вбачає підстав для надання розстрочки виконання рішення.

Така розстрочка або відстрочка можлива в порядку ст..121 ГПК України -за умов надання необхідних документів.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» (65029,м.Одеса, вул..Садова, 3, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Державного підприємства «Енергоринок» (01032, м.Київ, вул..Комінтерну, 27, код ЄДРПОУ 21515381) 104283279 (сто чотири мільйона двісті вісімдесят три тисячі двісті сімдесят дев'ять гривень) 89коп. інфляційних, 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень держмита та 118 (сто вісімнадцять) гривень послуг на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Демешин О.А.

Попередній документ
2203054
Наступний документ
2203056
Інформація про рішення:
№ рішення: 2203055
№ справи: 6-8/196-07-6662
Дата рішення: 06.10.2008
Дата публікації: 31.10.2008
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Одеської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію