01 грудня 2011 р.Справа № 2а-5739/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Гуцала М.І.
Суддів: Бондара В.О. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання Трофімової Н.С.
представник відповідача: ОСОБА_1
представник позивача: Ротар В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. по справі № 2а-5739/10/1670
за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві < Список > < Текст >
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про стягнення боргу,
Державна податкова інспекція у м. Полтаві звернулась до суду з вимогами про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 боргу в сумі 3431408,82 грн. В обґрунтування заявлених вимог зазначено про узгодженість податкових зобов"язань як за прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, так і за поданими відповідачем податковими деклараціями. Податковий орган стверджував про утворення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2668450,37 грн. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 763032,46 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 року адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві задоволено: стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки:
- №31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 14010100 в Державний бюджет, одержувач ВДК у місті Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувач УДК у Полтавській області МФО 831019, заборгованості з податку на додану вартість в сумі 2668450,37 грн.;
- №33214801700002 код бюджетної класифікації платежу 11010200, одержувач місцевий бюджет Полтавської міської ради, ЗКПО 34698804, банк одержувач ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019, заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 762957,45 грн.
Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій стверджує про неправомірність здійснених донарахувань податкових зобов"язань, посилаючись на проведені експертні дослідження в ході кримінальної справи по обвинуваченню його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України. Просить скасувати постанову суду та прийняти нову.
Позивач надав письмові заперечення проти вимог та доводів поданої апеляційної скарги, стверджуючи про законність та обгрунтованість прийнятого судового рішення.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача та його представника, дослідивши зібрані у справі докази, вивчивши доводи поданої відповідачем апеляційної скарги, дійшла до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування прийнятого судового рішення, зважаючи на наступне.
В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами проведених Державною податковою інспекцією у м. Полтаві перевірок були складені акти: № 8/1703/НОМЕР_1/Ш від 22.07.2009 року, №0009701706 від 20.10.2009 року, №0009721706 від 20.10.2009 року, №0009711706 від 20.10.2009 року, №0009711706 від 20.10.2009 року, №0011411706 від 03.11.2009 року, №3861706 від 25.01.2010 року, № 7772/1703/НОМЕР_1 від 26.08.2010 року.
На підставі висновків актів перевірок позивачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0002331703/0 від 22.07.2009 року на суму 266,75 грн. податкового зобов"язання зі сплати штрафних санкцій (20%) з податку на додану вартість, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке отримане відповідачем 22.07.2009 року;
- №0009701706/0 від 20.10.2009 року на суму 724,38 грн. податкового зобов"язання зі сплати штрафних санкцій (50%) з податку на додану вартість, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке отримане відповідачем 20.07.2009 року;
- № 0009721706/0 від 20.10.2009 року на суму 349,05 грн. податкового зобов"язання зі сплати штрафних санкцій (20%) з податку на додану вартість, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке отримане відповідачем 20.07.2009 року;
- №0003711706/0 від 20.10.2009р. на суму 265,77 грн. податкового зобов"язання зі сплати штрафних санкцій (50%) з податку на додану вартість, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке отримане відповідачем 20.07.2009 року;
- №0011411706/0 від 03.11.2009 року на суму 251,50 грн. податкового зобов"язання зі сплати штрафних санкцій (50%) з податку на додану вартість, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке отримане відповідачем 03.11.2009 року;
- №0000361706/0 від 25.01.2010 року на суму 27,99 грн. податкового зобов"язання зі сплати штрафних санкцій (50%) з податку на додану вартість, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яке отримане відповідачем 25.01.2010 року.
Також, за наслідками проведеної планової виїзної перевірки (акт № 7772/1703/НОМЕР_1 від 26.08.2010 року) позивачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002491703/0 від 30.08.2010 року про донарахування податкового зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 2652372 грн.
Відповідно до пп. 6.2.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» працівниками ДПІ у м. Полтаві складено акт 1703 від 31.08.2010 року про повернення конверту з податковим повідомленням - рішенням № 0002491703/0 від 30.08.2010 року в зв'язку з відсутністю суб'єкта підприємницької діяльності за місцем проживання, яке було розміщено на дошці податкових оголошень 31.08.2010 року.
Крім того, на підставі висновків акту перевірки №7772/1703/НОМЕР_1 від 26.08.2010 року щодо порушення відповідачем ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» внаслідок включення до податкової декларації перекручених даних, позивачем було винесено податкове повідомлення рішення №0002481703/0 від 30.08.2010 року на суму 763032,46 грн., яке 31.08.2010р. теж було розміщено на дошці оголошень.
Відповідач у встановлені законом вищезазначені податкові повідомлення рішення не оскаржив.
Таким чином, загальна сума податкового зобов"язання, визначена узгодженими податковими повідомленнями-рішеннями з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, з податку на додану вартість становить 2654565,10 грн. та з податку з доходів фізичних осіб у сумі 763032,46 грн., які відповідачем не сплачені.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, виходив з того, що вищезазначені повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались, тому сума його податкових зобов"язань в розмірі 3417522,55 грн. вважається узгодженою. Також, відповідачем у поданих податкових деклараціях за березень - вересень 2009 року самостійно було визначено суму податку, який повинен бути утриманий в розмірі 13885,27 грн., що свідчить про узгодженість і цього податкового зобов"язання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову, з огляду на вимоги діючого на час спірних правовідносин податкового законодавства та фактичні обставини справи.
Відповідно до п.п.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Проте в даному випадку відповідачем процедура апеляційного узгодження прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень не була розпочата.
Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Вимогами п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 передбачено обов"язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Таким чином, суми податкового зобов'язання визначена позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях з податку на додану вартість становить у сумі 2654565,10 грн. та з податку з доходів фізичних осіб у сумі 763032,46 грн., а також самим відповідачем у податкових деклараціях за березень - вересень 2009 року в розмірі 13885,27 грн. вважаються узгодженими.
Зазначені висновки зумовлюють необхідність застосування норм п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, згідно якої узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Враховуючи той факт, що податкове зобов'язання відповідачем в строк визначений законом не сплачене та узгоджене платником сума в розмірі 3431407,82 грн. вважається податковим боргом.
Згідно вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. на виконання таких законодавчих вимог позивачем було направлено відповідачу першу податкову вимогу від 02.04.2009 року та другу податкову вимогу від 12.05.2009 року вимогу про сплату податкового боргу, проте такі вимоги залишені відповідачем без задоволення. Направлення податковим органом повторно податкової вимоги на остаточну суму податкового боргу, яка підлягає стягненню за позовом, діючим податковим законодавством не передбачено.
Посилання апелянта на обставини, встановлені судовим рішенням по кримінальній справі, не впливають на факт існування податкового боргу, зважаючи на вимоги ч. 4 ст. 72 КАС України щодо обов"язковості такого рішення лише у відношенні відповідача як фізичної особи лише при вирішенні питання чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Так само як і висновки проведеної по кримінальній справі № 12010523008011 судово-економічної експертизи від 28.01.2011 року щодо документального підтвердження здійснених донарахувань відповідачу податкових зобов"язань не можуть вплинути на сам факт узгодженості таких податкових зобов"язань.
Зважаючи на вищевикладені обставини існування податкового боргу, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову, що зумовлює відсутність підстав для задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги про скасування прийнятого судового рішення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2011р. по справі № 2а-5739/10/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Гуцал М.І.
Судді< підпис >
< підпис >Бондар В.О. П'янова Я.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 06.12.2011 р.