21 листопада 2011 р.Справа № 2а-65/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Попової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі № 2а-65/11/2070
за позовом Приватного підприємства "Альтаріс" < Список > < Текст >
до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство «Альтаріс» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Вівчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив суд, скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2010 року № 0000262301/1; від 14.07.2010 року № 0000272301/1; від 17.09.2010 року № 0000262301/1; від 17.09.2010 року № 0000272301/1; від 30.11.2010 року № 0000262301/2; від 30.11.2010 року № 0000272301/2.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011 року позов було задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.07.2010 року № 0000262301/1; від 14.07.2010 року № 0000272301/1; від 17.09.2010 року № 0000262301/1; від 17.09.2010 року № 0000272301/1; від 30.11.2010 року № 0000262301/2; від 30.11.2010 року № 0000272301/2.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 26 липня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
Працівниками відповідача була проведена перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 24.01.209 року по 31.03.2010 року, про що був складений акт від 07.07.2010 року № 925/23-35787685.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні ч.1 ст.203 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем та ФОП ОСОБА_1 та ПП «Корн-Сервіс»; п.п.4.1.1,п.4ст.4, пп. 5.1 п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого підприємством занижено скоригований валовий дохід за 4 квартал 2009 року в сумі 3 684 грн., та завищені скориговані валові витрати за 3 квартал 2009 року в сумі 317 146 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 159 605 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 2009 рік в сумі 120 109грн., в тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 79 286 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 40 823 грн.; пп. 7.4.1,п.7 .4.5п.7.4ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит в сумі 95 350 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 95 350 грн., в тому числі за липень 2009 року в сумі 185 341 грн., за серпень 2009 року у загальній сумі 20 591 грн., за вересень 2009 року в сумі 24 307 грн., за жовтень 2009 року в сумі 14 761 грн.; за листопад 2009 року в сумі 10 099 грн., за грудень 2009 року в сумі 7 061 грн. та 95 350 грн.
За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення від 17.09.2010 року № 0000262301/1 та № 0000272301/1; від 30.11.2010 року № 00002622301/2 та № 0000272301/2.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Пунктом 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення платника податку в оплату податку товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт,послуг).
На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого)податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Підпунктом 7.3.1.п.7.3ст.7 зазначеного закону передбачено, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Пунктом 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що господарською діяльністю визнається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Підпунктом 4.1.1.п.4.ст.4 названого вище Закону зазначено, що валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуваючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно до п.п.5.3.9.п.5.3 ст.5 наведеного Закону не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Податковим органом ставиться під сумнів реальний характер господарських операцій, здійснених між позивачем та ФОП ОСОБА_1, на виконання укладеної угоди від 01.06.2009 року №01/06-09 про куплю - продаж запчастин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до матеріалів справи документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальний характер даних господарських операцій та відповідають вимогам, викладеним в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
На підставі ч.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову зітнуть в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. І ст.9 зазначеного Закону).
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає про відсутність у ФОП ОСОБА_1 трудових ресурсів, що унеможливлює здійснення погрузки товару, зазначеного в укладений між сторонами угоді.
Колегія суддів, вважає дану позицію необґрунтованою оскільки, товар є запчастини до автомобілів, перевезення та погрузку здійснював позивач власними силами, що підтверджується висновком спеціаліста № 12 від 11.04.2011 року експертно автотоварознавчого дослідження, наданими чеками на купівлю бензину.
Крім цього, подальша реалізація даних запчастин позивачем підтверджується наданими до справи договорами з ТОВ «Адельфан», ППКП «Агро-Центр». ФОП ОСОБА_2, ПП «Винтехностач», ПП «Агродеталі-поділля», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Феникс», ТОВ «Агробаза», ПП «Анлайт», ПП Кримагротрейт, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Підприємство» «Агроспецснаб», ТОВ «Агродеталь», ТОВ «Інвартехінвест» та тощо.
Стосовно заперечень апеляційної скарги про те, що реалізований ФОП ОСОБА_1 позивачу товар був придбаний у ТОВ ВКФ «Фрост», через ПП «Консервіс», то колегія суддів зазначає наступне.
ПП «Консервіс» не знаходиться за юридичною адресою, а його директор під час досудового слідства пояснив про відсутність фінансово - господарської діяльності у підприємства.
Колегія суддів, зауважує, що дані твердження не спростовують висновків суду.
Крім цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про не встановлення даних обставин вироком суду під час розгляду кримінальної справи, для застосування приписів частини 4 статті 72 КАС України, яка каже, що вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2011р. по справі № 2а-65/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Донець Л.О.
Судді(підпис)
(підпис)Кононенко З.О. Бондар В.О.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Донець Л.О.
Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2011 р.