23 листопада 2011 р. Справа № 2а-1870/5690/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2011р. по справі № 2а-1870/5690/11
за позовом ТОВ Кінотеатр "Дружба" < Список > < Текст >
до ДПІ в м. Суми < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання незаконним податкового повідомлення- рішення,
ТОВ кінотеатр "Дружба" звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції в місті Суми, в якій, з урахуванням уточнень, просить визнати незаконним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 29.07.2011 року №0007051502/60977, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб у сумі 10537,75 грн. та застосовано штрафна (фінансова) санкція у сумі 1,0грн .
Посилається на незаконність прийняття податковим органом оскаржуваного рішення яким визначено зобов'язання з орендної плати за землю за січень-травень 2011 рік, оскільки підприємством розраховано, задекларовано та сплачено орендну плату за земельні ділянки на виконання укладеного із Сумською міською радою договору оренди земельної ділянки, як цього вимагають норми Податкового Кодексу України, Законів України «Про плату за землю», «Про оренду землі», ЦК України, а також умови самого договору оренди земельної ділянки.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року позов ТОВ Кінотеатр "Дружба" задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Суми №0007051502/60977 від 29 липня 2011 року про донарахування ТОВ Кінотеатр "Дружба" зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку в сумі 10537,75 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ДПІ в м. Суми подала апеляційну скаргу та просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.09.2011року скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає , що оскаржуване судове рішення не відповідає нормам матеріального права, а саме вимогам п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України, так як річна орендна плата за землю не може бути меншою ніж 3 відсотки від її нормативної грошової оцінки, що встановлюється вказаною нормою Закону та норми процесуального права в частині не надання належної оцінки доводам і доказам на підтвердження законності прийнятого податкового повідомлення-рішення.
В поданих запереченнях на апеляційну скаргу, позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011 року - без змін. Вважає постанову суду першої інстанції законною, обґрунтованою та прийнятою за дотриманням норм матеріального та процесуального права, з огляду на що не погоджується з апеляційною скаргою відповідача, вважає її безпідставною, необґрунтованою і такою, що задоволенню не підлягає.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ Кінотеатр "Дружба" з питань дотримання вимог податкового законодавства за січень-травень 2011р., за результатами якої складено акт від 19.07.2011р. за №5513/152/0240991.
Перевіркою встановлено, що підприємство позивача в період з січня по травень 2011р. користувалося земельною ділянкою на підставі укладено договору оренди земельної ділянки площею 0,5323га. за адресою м. Суми вул. пр. Шевченка, 20 строком до 23.06.2014 року, укладеного між Сумською міською радою (Орендодавець) з ТОВ Кінотеатр "Дружба" (Орендар). Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 1% від грошової оцінки землі щорічно. Нормативна грошова оцінка складає в 2011 році 1419058, 57 грн.
Відповідно вказаного договору позивачем розраховано , задекларовано та сплачено орендну плату за землю за вказану земельну ділянку, що підтверджується копією податкової декларації за орендовану земельну ділянку за січень-травень 2011 рік у розмірі 5268,90 грн.
Перевіркою встановлено порушення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755 - VI, що призвело до заниження податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за зазначений період на 10537,75грн.
На підставі акту перевірки керівником ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2011 р. № 0007051502/60977, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб в сумі 10538,75 грн., в тому числі: за основним платежем 10537, 75 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1, 00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, відхиливши твердження відповідача щодо заниження позивачем орендної плати у зв'язку з невиконанням позивачем приписів п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо необхідності розрахунку та сплати позивачем розміру орендної плати на рівні 3-х відсотків від її нормативної грошової оцінки, суд першої інстанції з посиланням на ст. ст. 1,15, 21 Закону України «Про оренду землі», п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України, ст. ст. 204, 629, 653 Цивільного кодексу України , ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про незаконність прийнятого податковим органом спірного рішення, оскільки додаткова угода про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 07 березня 2006 року, укладеного між Сумською міською радою та Сумським регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" або судове рішення про зміну вказаного договору щодо розміру орендної плати відсутні, то правових підстав для сплати більшого розміру орендної плати, аніж визначеного умовами договору, у позивача немає.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо укладання позивачем договору оренди з міськрадою, проведення перевірки, складання акту, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, але допустив порушенням норм матеріального права при вирішенні справи в частині висновку про відсутність з боку позивача порушення норми п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України та як наслідок дійшов невірного висновку про неправомірність встановлення відповідачем заниження підприємством зобов'язання зі сплати орендної плати за землю за 2011 рік згідно поданої податкової декларації , виходячи з наступного.
У відповідності до статті 206 Земельного Кодексу України від 25.10.2001 р. №2768- III із наступними змінами та доповненнями використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. При цьому, згідно частини 2 вказаної статті плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 2011 року будь - які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755 - VI, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу закріплено принцип «загальність оподаткування», тобто, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу.
Відповідно до ст. 6 Податкового кодексу, податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу.
Податковим кодексом на території України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори.
В положенні п. 8.2 статті 8 Податкового кодексу зазначено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 9 Податкового Кодексу плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.
У відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (пункт 36.3 статті 36 Податкового кодексу).
Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом XIII «Плата за землю» Податкового кодексу.
Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податковим кодексом України.
Враховуючи те, що плата за землю с загальнодержавним податком та обов'язковим до сплати, умови та підстави для зменшення розміру податку повинні бути визначені на законодавчому рівні, а саме в Податковому кодексі.
Повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів та інших обов'язкових елементів цих платежів, у відповідності до підпункту 12.1.3 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу, належить виключно Верховній Раді України.
До повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня ( сільських, селищних та міських рад, в тому числі Сумської міської ради) не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до якого належить, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.
До їх повноважень, у відповідності до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу, належить прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом, а саме: об'єктів оподаткування, платників податків і зборів, розмірів ставок, податкових періодів та інших обов'язкових елементів, визначених статтею 7 та з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII «Місцеві податки і збори» Податкового кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Тобто , враховуючи норми Податкового Кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, колегія суддів зазначає , що річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.
Пунктом 288.1 статті 288 ПКУ визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 ПКУ).
Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу чітко визначено, що мінімальний, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку , що встановлюється розділом XIII Кодексу.
Разом з тим, статтею 271 ПКУ визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII ПКУ, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПКУ нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XIII ПКУ - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України від 11.12.2003 р. N 1378-ІУ "Про оцінку земель" .
Відповідно до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.
Розмір орендної плати за землю переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).
Крім того, відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що з січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, складає трикратний розмір земельного податку.
Отже, відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження Сумським регіональним управлінням державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» суми орендної плати за землю за період з січня по травень 2011року у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Таким чином , висновки суду першої інстанції про відсутність у державної податкової інспекції м. Суми підстав для донараховування суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 10538,75грн., в т.ч. 10537,75грн. - основного платежу є неправильним, тобто, в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції податковим органом відповідно ч.2 ст. 71КАС України доведено правомірність прийняття податкового повідомлення -рішення №0007051502/60977 від 29.07.2011р.
Відповідно до приписів п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198,202, 205, 207, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми задовольнити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2011року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ Кінотеатр "Дружба" відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Подобайло З.Г.
Судді(підпис)
(підпис)Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.
Повний текст постанови виготовлений 28.11.2011 р.