21 листопада 2011 р. Справа № 2а-4764/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Попової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. по справі № 2а-4764/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
13.05.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області (далі - відповідач), в якому просив суд, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000191501 від 15.02.2011 року; № 00002211501 від 21.04.2011 року.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011 року в задоволенні позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 2 серпня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
Працівниками відповідача була здійснена невиїзна документальна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року, про що був складений акт від 31.01.2011 року №39/5-016/30773272.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.5.12.5п.5 порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року, а саме: не відображено у рядку 23.4 (зменшено залишок від»ємного значення за результатами перевірки податкового органу) зменшення залишку від'ємного значення за результатами перевірок податкового органу у сумі 240 600 грн., що призвело до заниження рядка 27 податкової декларації за листопад 2010 року на суму 240 600 грн.
За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0000191501 від 15.02.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 421 050,00 грн., з яких: за основним платежем 240 600,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 180 450,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 00002211501 від 21.04.2011 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 300 750 грн., з яких: за основним платежем 240 600,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 60 150,00 грн.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції, виходив із приписів Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до п.п.7.7.1п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 наведеного вище закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від»ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається із матеріалів справи, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду позивача фактично складається із суми податку на додану вартість, яка виникла за січень 2010 року за рахунок поставки ТОВ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод» за усною угодою 300 тн. м'яса курчат бройлерів механічної обвалюй замороженого на загальну суму з податку на додану вартість 3 000 000 грн., в тому числі податку на додану вартість 500 000 грн. та оформлення видаткової накладної за №ТБ-0004412 від 31.01.2010 року та податкової накладної за №1370/1 від 31.01.2010 року.
Позивачем 01.02.2010 року у зв'язку відмовою ТОВ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод» від даної господарської операції та за умови відсутності оплати за товар був виписаний розрахунок №3/1370 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 31.01.2010 року №1370 та у додатку №2 до декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року вірно відобразив звітні періоди, у яких фактично виникла сума залишку від»ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про правильність дій позивача.
Стосовно посилань відповідача на відсутність реального характеру даної угоди, то колегія суддів зазначає наступне.
Між позивачем та ТОВ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод» була укладена угода безоплатного зберігання від 31.01.2010 року №31/01-10.
Наявність у позивача холодильних камер підтверджується наданими до матеріалів справи документами.
Колегія суддів, вважає що відсутність умов оплати за надані послуги по зберіганню не може бути підставою для здійснення висновку про нереальний характер даної угоди.
Транспортування за умовами усної домовленості повинно було здійснюватись транспортом, яким від ТОВ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод» проводиться постачання до позивача комбікорму.
ТОВ «Бориспільський експериментальний комбікормовий завод» відмовився від даної господарської операції, що вплинуло на коригування позивачем зобов'язань з податку на додану вартість.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що судом першої інстанції були зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.
Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.3 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п. 3 ст. 198, < Список > ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2011р. по справі № 2а-4764/11/2070 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000191501 від 15.02.2011 року; № 00002211501 від 21.04.2011 року Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Донець Л.О.
Судді(підпис)
(підпис)Кононенко З.О. Бондар В.О.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Донець Л.О.
Повний текст постанови виготовлений 25.11.2011 р.