30 листопада 2011 р.Справа № 2020/2а-7005/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 на постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.08.2011р. по справі № 2020/2а-7005/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа >
про визнання дій незаконними,
13.07.2011 р. позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови у призначенні (встановленні) державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії, які є відшкодуванням ядерної шкоди, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст.ст.50,54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.06.2011 року на весь час виплати пенсії. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова призначити (встановити) та проводити виплати державної пенсії, яка є відшкодуванням ядерної шкоди, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі не нижче 6 (шести) мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії, яка є відшкодуванням ядерної шкоди, призначеної ОСОБА_1 відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмірі 50% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 01.06.2011 року на весь час виплати пенсії.
Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.08.2011р. позовні вимоги задоволено частково< Текст >. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності 3 групи, 1 категорії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності 3 групи, 1 категорії у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 54 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"ОСОБА_1. виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 т. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 червня по 18 червня 2011 року та провести відповідні виплати. У задоволенні позову ОСОБА_1 в іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Не погоджуючись з судовим рішенням позивач, ОСОБА_1, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 серпня 2011 року, винести нову постанову якою повністю задовольнити позовні вимоги.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи < Текст >першої категорії на підставі копії посвідчення серії А № НОМЕР_1 та інвалідом ІІІ групи, про що свідчить копія посвідчення серії АІ № НОМЕР_2. Позивач перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що з 18.06.2011р. пенсія по інвалідності та додаткова пенсія призначаються та виплачуються відповідачем позивачу у розмірі, меншому ніж це передбачено у ст.ст.50 та 54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсі виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 01.06.2011 р. по 18.06.2011р. ухвалено з порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з прийняттям рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 530 “Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги УПФУ щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.
Крім того , колегія суддів зазначає , що при призначенні та перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії передбаченої ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосування положень ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обов'язковим.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини І зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
06.07.2011р. Кабінетом Міністрів України на виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»винесено постанову №745, якою встановлено в тому числі мінімальний розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та щомісячних додаткових пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постанова набрала чинності з 23.07.2011 року.
Оскільки з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше, в даному випадку мають застосовуватись норми Закону України від 14.06.2011 року №3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», а не відповідні норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру пенсій позивачеві починаючи з 23.07.2011р. відповідач повинен керуватись положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011р. №745.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200,ч. 4. 202, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі м. Харкова та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.08.2011р. по справі № 2020/2а-7005/11 без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя < підпис >Подобайло З.Г.
Судді < підпис >
< підпис > Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
< Список > < Текст >