08 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/4228/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.
за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.
представник відповідача Чала О.Д.
педставник позивача Федосенко Н.А.
педставник позивача Костенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2011р. по справі № 2а-1670/4228/11
за позовом Приватного підприємства "Техмаш - 2008" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання податкових повідомлень-рішень нечинними,
Позивач, Приватне підприємство «Техмаш-2008», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві, в якому просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0001092305/0 від 16.11.2010 р. та № 0001092305/1 від 20.12.2010 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про нікчемність договору укладеного з ТОВ “Младен Груп ЛТД”, оскільки вказаний договір в судовому порядку недійсним не визнавався; фактичне виконання вказаного договору підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з тим, що до складу витрат на придбання товарів безпідставно віднесені витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей у ТОВ “Младен Груп ЛТД”на суму 21 240 грн., згідно договорів, які є нікчемними. В результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 5 310,00 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року адміністративний позов Приватного підприємства «Техмаш-2008» задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.. 129 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, ст.. 207 ГК України, ст.ст. 86, 159 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство “Техмаш 2008”(ідентифікаційний код 3526590) 22.05.2008 року зареєстровано Виконавчим комітетом Полтавської міської ради.
Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Полтава.
В період з 20.10.2010 року по 03.11.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві проведено перевірку ПП “Техмаш 2008”з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ “Младен Груп ЛТД”за період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року.
За результатами перевірки складено акт від 03.11.2010 року № 10475/23-6/35926590, в якому зафіксовано зокрема порушення позивачем п.п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 5 310,00 грн.
За результатами розгляду вказаного акту ДПІ у м. Полтава 16.11.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001092305/0, яким ПП “Техмаш 2008”визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 7 965,00 грн. (у тому числі за основним платежем 5 310,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 2 655,00 грн.).
За результатами процедури апеляційного узгодження вказаного податкового повідомлення-рішення податковим органом прийнято податкове повідомлення рішення № 0001092305/1 від 20.12.2010 року, яким залишено без змін рішення № 0001092305/0 від 16.11.2010 року.
З вимогою про визнання недійсними виказаних податкових повідомлень - рішень позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати на придбання товарів у ТОВ “Младен Груп ЛТД”. Відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” (далі -Закон) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Як свідчать матеріали справи, згідно з довідкою Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Полтавській області позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: інші види оптової торгівлі; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; діяльність ресторанів.
В червні 2009 року між позивачем та ТОВ “Младен Груп ЛТД”укладено договір купівлі-продажу товарів у кількості та асортименті відповідно до накладних на загальну суму 25 488,32 грн. Розрахунки між сторонами проводились безготівковим шляхом.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи перевірки про те, що згідно податкової звітності у ТОВ “Младен Груп ЛТД”відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення оптової торгівлі, оскільки такий вид діяльності, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, так як торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.
Статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.1999 року визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт господарської операції є видаткові накладні, податкові накладні та розрахункові документи.
На підтвердження, того що вище вказаний договір відбувся позивачем суду надано видаткові накладні: № МГ 230 від 01.06.2009 року, № МГ 231 від 03.06.2009 року; податкові накладні: № МГ 230 від 01.06.2009; № МГ 231 від 03.06.2009 та платіжні доручення № 579 від 03.07.2009 року, № 79 від 07.07.2009 року.
Господарські операції позивача і ТОВ “Младен Груп ЛТД”здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених у довідці з ЄДРПОУ № 101788. Реалізація придбаного товару підтверджується документами бухгалтерського обліку позивача та первинними документами, зокрема, видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.
На підтвердження факту одержання довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ “Младен Груп ЛТД”позивачем надано витяг з журналу реєстрації виданих довіреностей.
Крім того, на підтвердження факту використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності позивачем до суду надано видаткові накладні, що підтверджують факт реалізації придбаних у ТОВ “Младен Груп ЛТД”товарів.
В своїх запереченнях відповідач посилався на протокол допиту та пояснення директора ТОВ “Младен Груп ЛТД”ОСОБА_1, в яких він зазначав, що не володіє інформацією про діяльність підприємства, фактично фінансово-господарську діяльність не здійснював, тому є власником підприємства формально. А, отже, договір укладений між позивачем та ТОВ “Младен Груп ЛТД”є нікчемним.
Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги пояснення директора ТОВ “Младен Груп ЛТД”ОСОБА_1 стосовно реєстрації вказаного підприємства за винагороду та непричетності до його фінансово-господарської діяльності, оскільки усі договори, первинні документи та податкові накладні підписувались ним особисто, рішення за результатами розслідування кримінальної справи порушеної стосовно ОСОБА_1, за ознаками злочину передбаченого частини 2 статті 205 Кримінального кодексу України, не прийнято, а протокол допиту свідка не може бути доказом відсутності фінансово-господарських взаємовідносин між ПП "Техмаш 2008" та ТОВ “Младен Груп ЛТД”, оскільки підтвердженням наявності або відсутності взаємовідносин між підприємствами є акт камеральної перевірки та відповідні документи бухгалтерського обліку.
Незнаходження ТОВ “Младен Груп ЛТД”за юридичною адресою, також не має наслідком згідно вимог чинного законодавства нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб'єкта підприємницької діяльності щодо ТОВ “Младен Груп ЛТД”складено 13.10.2010 року, отже, у суду відсутні будь-які підстави вважати, що вказане підприємство на час укладання договору, його виконання та видачі податкових накладних було відсутнє за місцезнаходження.
На час укладання договору, його виконання та видачі податкових накладних ТОВ “Младен Груп ЛТД”було зареєстровано як платник податків та платник податку на додану вартість.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати на придбання товарів у ТОВ “Младен Груп ЛТД”.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року по справі № 2а-1670/4228/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, < пункт > 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2011р. по справі № 2а-1670/4228/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис)
(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.
Повний текст ухвали виготовлений 14.11.2011 р.