08 листопада 2011 р.Справа № 2а-5727/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2011р. по справі № 2а-5727/11/2070
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів < Список > < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломацьке хлібоприймальне підприємство" < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про стягення коштів,
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коломацьке хлібоприймальне підприємство», в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Коломацьке хлібоприймальне підприємство» на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 12798,08 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 99,84грн., на загальну суму 12897,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив для працевлаштування інвалідів на підприємстві відповідача складає 2 робочих місця. Відповідачем не виконано норматив в 1 робоче місце по працевлаштуванню інваліду. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2010 рік становить 12798,08 грн. Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів у 2010 році становить 12798,08 грн. На момент звернення позивача до суду відповідачем адміністративно- фінансові санкції не сплачені. Пеня за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій становить 99,84 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача становить 12897,92 грн.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на безпідставність вимог позивача щодо застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені у зв'язку з вжиттям відповідачем заходів для працевлаштування інвалідів у 2010р.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2011 року в задоволенні адміністративного позову Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Коломацьке хлібоприймальне підприємство» зареєстроване як юридична особа 05.05.2001 року Коломацькою РДА Харківської області, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 52) та є суб'єктом господарювання, що використовує найману працю.
Відповідачем було подано до Харківського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік.
Відповідно до розрахунку поданого позивачем встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача становить 52 осіб, кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів становить 2 особи, чисельність інвалідів, працюючих на підприємстві відповідача у 2010 році складає 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників в 2010 році складав 665500,0 грн., середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача становила у 2010 році 12798,98 грн., позивачем розраховано адміністративно господарську санкцію за невиконання відповідачем нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2010 рік в розмірі 12798,98 грн. та нараховано пеню у розмірі 99,84 грн. (а.с. 6).
У відповідача у 2010р. до 18.10.2010р. працювало 2 особи, яким встановлена інвалідність, однак одна з них була звільнена 18.10.2010р. згідно з наказом № 33-к (а.с. 25).
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів, а тому у відповідача відсутня вина за часткову незайнятість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Визначення показника середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, здійснюється відповідно до Інструкції із статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 N 286. Згідно вказаної інструкції п. 3.2.5. середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді. Пунктом 3.2.1 вказаної інструкції передбачено, що середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Відповідно до п. 3.4. Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 10.02.2007 N 42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно вказав на те, що до середньооблікової кількості штатних працівників за рік, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, включаються особи, які пропрацювали на підприємстві шість та більше місяців за рік.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали на підприємстві відповідача у 2010р., становила 1 особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить у відповідача 2 особи.
Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-ХІІ від 21.03.1991 року, яка діє на цей час в редакції Закону України від 06.10.2005 року № 2960-ІУ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» у разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням господарського суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Вказана вище адміністративно господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.
Працевлаштування - це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов'язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем до Коломацького РЦЗ подавались звіти про наявність вакансій для інвалідів у 2010р., що підтверджується копіями звітів (а.с. 36-49).
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем було вжито всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць, для працевлаштування інвалідів, а тому у відповідача відсутня вина за часткову незайнятість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2011 року по справі № 2а-5727/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, < пункт > 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2011р. по справі № 2а-5727/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя(підпис)Калиновський В.А.
Судді(підпис)
(підпис)Бенедик А.П. Курило Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.
< повний текст >