22 листопада 2011 р.Справа № 2а-1670/2580/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.,
в присутності :
представника позивача Ульянова Р.А.,
представника відповідача Переяслівець В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі № 2а-1670/2580/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Наса" < Список > < Текст >
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач - ТОВ"ТК НАСА", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000391550/0/2235 від 09.07.2010 року, № 0000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 0000391550/2/4496 від 30.12.2010 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "ТК НАСА" за березень-травень 2010 року. В результаті даної перевірки складений акт № 3380/15-522/24567183 від 29.06.2010 року (далі по тексту - Акт), згідно якого ТОВ "ТК НАСА" за березень-травень 2010 року занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 246 578,52 грн., чим порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 09.07.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000391550/0/2235, яким ТОВ "ТК НАСА" визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 571 152,86 грн., з яких 1 246 578,52 грн. -за основним платежем, 324 574, 34 грн. -штрафні санкції.
Вказане повідомлення-рішення було оскаржене в адміністративному порядку до вищестоящих органів державної податкової служби, однак скарги були залишені без задоволення, а за результатами їх розгляду були прийняті податкові повідомлення-рішення № 000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 000391550/2/4496 від 30.12.2010 року, аналогічного змісту.
ТОВ "ТК НАСА" із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення 000391550/0/2235 від 09.07.2010 року, № 000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 000391550/2/4496 від 30.12.2010 року, були прийняті з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню. На користь цього твердження позивач посилався на наявність повного переліку доказів дійсності та правомірності господарських операцій, щодо податкових зобов"язань за якими вчинено донарахування, наполягав на відсутності у законодавстві норм, які б покладали на платника податків відповідальність за недотримання вимог закону, зокрема, щодо здачі податкової звітності його контрагентами. Крім того вказував, що анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Фірма "М- Нафта" не передбачені законом як обставини, що позбавляють його права на формування податкового кредиту за операціями з цими підприємствами, так як свідоцтва платників ПДВ цих підприємств були анульовані значно пізніше, ніж відбувалися господарські операції їх з позивачем.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року адміністративний позов задоволено.
Податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000391550/0/2235 від 09.07.2010 року, № 0000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 0000391550/2/4496 від 30.12.2010 року визнано протиправними та скасовано.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "ТК НАСА" судові витрати у сумі 3,40 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.4.1, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та приписів КАС України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК НАСА" 28.02.1997 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 24567183) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради.
З 17.03.1997 року позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ (№ 3425); є платником податку на додану вартість з 28.06.1997 року.
Кременчуцькою ОДПІ в період з 22.06.2010 року по 29.06.2010 року була проведена документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ "ТК Наса" за період з березня 2010 року по квітень 2010 року. За результатами перевірки 29.06.2010 року відповідачем складено Акт, в якому зафіксовано порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з березня 2010 року по травень 2010 року, в розмірі 1 246 578,52 грн., в тому числі по періодам: за березень 2010 року в сумі 183 124,7 грн., за квітень 2010 року в розмірі 386 336,96 грн., за травень 2010 в розмірі 677 116,86 грн.
На підставі вищезазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 000391550/0/2235 від 09.07.2010 року.
За результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищестоящим податковим органом прийнято податкові повідомлення- рішення № 000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 000391550/2/4496 від 30.12.2010 року.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000391550/0/2235 від 09.07.2010 року, № 0000391550/1/3248 від 29.09.2010 року, № 0000391550/2/4496 від 30.12.2010 року.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Закон України "Про податок на додану вартість" є спеціальним законом з питань оподаткування податком на додану вартість на час здійснення господарської операції позивача та його контрагента, який визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, порядок обліку, внесення податку до бюджету, поняття податкового кредиту та бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Як вбачається з матеріалів справи на думку податкового органу, порушення платником податків зазначених норм закону ґрунтувалися на тому, що працівниками податкового органу в ході проведення перевірки проаналізовано господарські взаємовідносини між ТОВ "ТК НАСА" та ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ", від яких платником податку сформовано податковий кредит за період березень-травень 2010 на суму 1 246 578,52 грн.
Як свідчить Акт перевірки, податкові декларації ТОВ "Лек-Оіл" за березень-травень 2010 року не визнані як податкова звітність; податкова декларація ТОВ "ІНТЕРДНІПРО" за березень 2010 року не визнана, як податкова звітність, за квітень 2010 року не подана, 27.05.2010 року анульовано свідоцтво платника ПДВ; податкова декларація ТОВ "Тефія-СК" за квітень 2010 року не визнана, як податкова звітність, декларація за травень 2010 року свідчить про відсутність діяльності; ТОВ "Фірма "М-Нафта" за травень 2010 року не прозвітувалося, 15.06.2010 року підприємству анульовано свідоцтво платника ПДВ; ПП "ТК ВІМ" декларація за травень 2010 року не подана.
За таких обставин, податковим органом зроблено висновок про неправомірність формування ТОВ "ТК НАСА" податкового кредиту від вказаних контрагентів за березень-травень 2010.
Судовим розглядом перевірено дійсність укладення та виконання угод ТОВ “ТК НАСА”з ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ", від яких платником податку сформовано податковий кредит за період березень-травень 2010 на суму 1 246 578,52 грн. Позивачем укладалися та виконувалися зі вказаними контрагентами угоди купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів та даний вид діяльності облікований платником податку при постановленні на податковий облік за КВЕД.
Наданими суду доказами підтверджено їх укладення та виконання.
Для підтвердження правомірності включення платником податку витрат на оплату товару (дизельне паливо, бензин) ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ" до податкового кредиту представника позивача надав документи, оформлені відповідно до вимог законодавства, а саме: документи, що підтверджують факт отримання товарів від контрагентів; документи, які підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку, документи, що підтверджують подальше використання придбаного товару у господарській діяльності платника.
Також матеріали справи містять угоди, податкові та видаткові накладні на товари та послуги, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, рахунки, надано докази оплати товару та докази його перевезення, акти прийому-передачі товару.
При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач не надано доказів зворотного та не спростовано факту дійсності фінансово-господарських операцій платника за наслідками яких податковим органом було вчинено оскаржувані донарахування податкових зобов'язань.
Також, колегія суддів враховує листи керівників ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", які були направлені останніми на запити позивача щодо підтвердження фінансово-господарських операцій з даними суб'єктами господарювання. Окрім листів, зміст яких підтверджує факт виконання даних операцій та включення відповідних сум до податкових зобов'язань, даними підприємствами направлено та представником позивача надано суду докази здачі та прийняття декларацій з ПДВ за відповідні періоди та докази сплати ПДВ контрагентами позивача за відповідні періоди, що спростовує доводи податкового органу, наведені в Акті як підстава для зменшення податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань позивачу.
Докази неприйняття або ж нездачі податкової звітності за відповідні податкові періоди ТОВ "Лек-Оіл", ТОВ "ІНТЕРДНІПРО", ТОВ "Тефія-СК", ТОВ "Фірма "М- Нафта", ПП "ТК ВІМ", про яку йшлося в Акті матеріали справи не містять. При цьому, з пояснень представника відповідача вбачається, що надати такі докази неможливо, оскільки з часом були внесені зміни до автоматизованих баз даних державної податкової служби, які зараз містять інформацію, відмінну від тієї, що була актуальною на час проведення перевірки.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що твердження податкового органу, покладені в основу прийнятого рішення щодо нездачі податкової звітності контрагентами платника податків або неприйняття її податковим органом -не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.
Щодо доводів податкового органу про скасування реєстрації статусу платника ПДВ окремих контрагентів платника, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення договору, його виконання та видачі податкових накладних ТОВ “ТК НАСА”ТОВ "ІНТЕРДНІПРО" та ТОВ "Фірма "М-Нафта" мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які не було анульовано. Зазначені обставини не спростовуються і не заперечуються відповідачем.
Таким чином,колегія суддів зазначає, що оскільки зазначені суб'єкти господарювання на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому Законом України "Про податок на додану вартість" порядку, то в цій частині доводи відповідача про неправомірність формування податкового кредиту від цих підприємств є неспроможними та не відповідають закону.
Крім того, непідтверджені належними доказами посилання відповідача на недійсність податкової звітності окремих контрагентів позивача за окремі періоди та на відсутність здачі окремими контрагентами податкової звітності за окремі періоди, по яких вчинено донарахування, як на підставу визнання неправомірним формування податкового кредиту платника, оскільки, Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, оскільки, платник податків не може нести відповідальність за не виконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.
У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що податковим органом не проведено зустрічні перевірки зазначених контрагентів ТОВ "ТК НАСА", тому твердження про несплату податку на додану вартість контрагентами позивача є припущеннями, що належним чином не доведені.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що встановлені матеріалами справи фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його., а висновки податкового органу, викладені в Акті про те, що непідтвердження суми податку одним із контрагентів виключає висновок про сплату податку до бюджету, не ґрунтуються на законі та прямо йому протирічать.
Також, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача щодо неправомірного формування позивачем податкового кредиту та відповідно його завищення і заниження податкових зобов'язань з ПДВ є припущеннями та належним чином не доведені відповідачем і спростовані доказами, наданими позивачем під час розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Наса", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 року по справі № 2-а-1670/2580/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2011р. по справі № 2а-1670/2580/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Катунов В.В.
Судді< підпис >
< підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.