18 листопада 2011 р.Справа № 1805/2а-3750/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми на Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.05.2011р. по справі № 1805/2а-3750/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання дій неправомірними та спонукання до вчинення дій,
За результатами розгляду справи у порядку скороченого провадження 25 травня 2011 року постановою Зарічного районного суду м. Суми позовні вимоги ОСОБА_1- задоволено частково.
Визнано протиправними дії відповідача в частині нарахування та виплати основної та додаткової пенсії та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок пенсії по інвалідності (основної та додаткової) відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком (основна пенсія) та 75% мінімальної пенсії за віком (додаткова пенсія), що розраховується залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених сум з 01.10.2010 року.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Зарічного районного суду м Суми від 25 травня 2011р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховані зміни, які внесені Законом України “Про Державний бюджет України на 2008р. до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі- Закон №796-ХІІ); Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, відповідно до якого відповідач керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної ради України, актами Кабінету міністрів України, а також те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп від 22.05.2008р. застосуванню підлягають положення Постанови КМУ № 530 від 28.05.08р. “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка діяла на час виплати, що призвело до неправильного вирішення спору.
Суд апеляційної інстанції на підставі п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми, має статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення НОМЕР_1 від 28.04.2006 року.(а. с. 5) та є інвалідом 2 групи згідно довідки МСЕК № 008778 від 19.04.2006 року (а.с. 7), та має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України № 796-ХІІ).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної та додаткової пенсії відповідно до ст. 50, 54 Закону України № 796-ХІІ, натомість відповідачем за вказаний період часу неправомірно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.
Статтею 49 Закону України №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.ст 50, 54 Закону України №796-ХІІ особам, віднесеним до 1 категорії, другої групи інвалідності призначається державна пенсія у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що при обчисленні державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.
Позивачу призначена та виплачувалася додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 р. N 530.
Проте, згідно приписів Закону України №796-ХІІ розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, а ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.
Доводи апеляційної скарги щодо проведення виплат на підставі Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими встановлено нові розміри додаткової та основної пенсії, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. норми цього Закону, якими змінювалися розміри основної та додаткової пенсії, встановлені Законом України № 796 визнані неконституційними, а отже зазначені норми Закону не підлягають застосуванню з дати прийняття рішення Конституційним Судом України.
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати державної та додаткової пенсій за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі, визначеному Законом № 796-ХІІ, призвели до порушення прав позивача,а тому підлягають захисту в судовому порядку.
Керуючись ст. 160, 167, п.10 ст.183-2 ,195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м.Суми залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 25.05.2011р. по справі № 1805/2а-3750/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя< підпис >Русанова В.Б.
Судді< підпис >
< підпис >Спаскін О.А. Любчич Л.В.
< Список > < Текст >