25 листопада 2011 р.Справа № 2-а-399/10/2010
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області на постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 19.05.2010р. по справі № 2-а-399/10/2010
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,
08.09.09 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року.
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 19.05.2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області по невиконанню приписів ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , яка призвела до порушення прав на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком , встановленого ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за 2007р. з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус “дитина війни”, прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції , відповідно до вимог ч. 1 п. 2 ст. 197 КАС України, розглядає дану справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також суд правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Проте, при ухваленні рішення судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом 08.09.09 року з вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 2006 року по 2007 рік .
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону, яка діяла до 30.07.2010 року) визначалося, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законом України від 07.07.2010 року "Про судоустрій України", що набрав чинності з 30.07.2010 року, зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Колегія суддів вважає, що перебіг процесуального строку звернення до суду з даним позовом (шестимісячного) розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.
Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч. 2 ст. 99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, річний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 08.09.2008 року, тобто поза межами позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Приймаючи рішення про поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом суд першої інстанції не навів підстав для його поновлення.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до необґрунтованого задоволення позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нового рішення про залишення позовних вимог без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167,195, 197 п. 4 ст. 198, 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області - задовольнити частково.
Постанову Дергачівського районного суду Харківської області від 19.05.2010р. по справі № 2-а-399/10/2010 скасувати .
Прийняти ухвалу, якою відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку для звернення до суду з позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді (підпис)
(підпис) Подобайло З.Г. Григоров А.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.