21 листопада 2011 р.Справа № 2а-12748/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Григорова А.М.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. по справі № 2а-12748/10/2070
за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" < Список > < Текст >
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Державне підприємство «Новопокровський комбінат хлібопродуктів», звернувся до суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення № 00013700854/0 від 03.09.2010 року та № 0001360854/0 від 03.09.2010 року. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що актом перевірки №3139/23-106/00953042 від 20.08.2010 року «Про результати планової виїзної перевірки ДП «Новопокровский комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року» СДПІ ВПП у м. Харкові встановлено порушення норм податкового законодавства, а саме: п.1.31 ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.7.31 п.7.3, п.п.7.41, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі вказаних висновків СДПІ ВПП у м.Харкові винесено податкове повідомлення - рішення № 0001360854/0 від 03.09.2010 року, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання в розмірі 685786,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 313589,50 грн. та винесено податкове повідомлення - рішення №0001370854/0 від 03.09.2010 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 102128,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 51064,00 грн. Позивач вважає вказані податкові повідомлення - рішення незаконними та, як наслідок, такими, що підлягають скасуванню.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. адміністративний позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення №0001370854/0 та №0001360854/0 від 03.09.2010 року.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представники позивача проти апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що на підставі направлень від 25.06.2010р. № 240, від 26.07.2010р. № 285, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові посадовими особами відповідача згідно із ч. 1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» було проведено планову виїзну перевірку Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» Державного комітету України з державного матеріального резерву (код за ЄДРПОУ 00953042) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р.
За результатами перевірки було складено акт №3139/23-106/00953042 від 20.08.2010 року.
Даним актом СДПІ ВПП у м. Харкові встановлено порушення норм податкового законодавства, а саме: в порушення п.1.31 ст.1, п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п.5.2.1, п.5.2 п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.2 п.5.7 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» ДП «Новопокровський КХП» занижено податок на прибуток всього на суму 685786,00 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у сумі 133944,00 грн.
На підставі вказаних висновків СДПІ ВПП у м.Харкові винесено податкове повідомлення-рішення №0001360854/0 від 03.09.2010 року, яким підприємству донараховано податкове зобов'язання в розмірі 685786,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 313589,50 грн.
Також актом перевірки встановлено, що в порушення п.3.1 ст.3; п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України в редакції від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями позивачем не включено до складу податкових зобов'язань податок на додану вартість з операцій безоплатної передачі покупцям всього у сумі 76110,0 грн. та в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ДП «Новопокровський КХП» у період з 01.01.2009р. по 31.03.2010р. безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з операцій по придбанню робіт від ТОВ «Вега-Експрес», що не пов'язані з веденням фінансово-господарської діяльності, всього на суму 26018,0 грн.
На підставі вказаних висновків СДПІ ВПП у м.Харкові винесено податкове повідомлення-рішення №0001370854/0 від 03.09.2010 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 102128,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 51064,00 грн.
Щодо порушення п.1.31 ст.1, п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.3.1 ст.3, п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлено, що в магазинах ДП «Новопокровський КХП» реалізовувалась наступна продукція власного виробництва: борошно, комбікорм та крупа манна та згідно даних бухгалтерського обліку при реалізації продукції власного виробництва було списано вартість тари в загальній сумі 456662,33 грн.
Порядок обліку тари встановлений п.п. 6.2 «Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів», що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007р. № 2, де зазначено, що наявність та рух тари (окрім тари, що використовується як господарський інвентар), строк корисного використання якої менше одного року, а також тарні матеріали (матеріали і деталі, що призначені для виготовлення тари та ї'і ремонту, зокрема, деталі для збирання ящиків, бочкова кпепка, залізо обручне, пробка коркова, металева і поліетиленова, ковпачки віскозні, фольга тощо) відображаються: на субрахунку 204 "Тара й тарні матеріали" - всіма підприємствами, окрім підприємств, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;
Відповідно до п.п.6.4. Методичних рекомендацій вартість тари при вибутті включається до: виробничої собівартості готової продукції, якщо вона використовується для затарювання готової продукції безпосередньо в процесі виробництва; витрат на збут, якщо вона використовується для затарювання товарів, готової продукції та інших запасів на складах».
Згідно наданих документів ДП «Новопрокровський КХП» при пакуванні продукції безпосередньо у виробничих цехах списання тари (мішків) відображало по Дебету рахунку 23 «Виробництво» в кореспонденції з кредитом рахунку 204 «Тара і тарні матеріали». А в разі пакування продукції на складах тара списувалась по дебету рахунку 93 «Витрати на збут» в кореспонденції з кредитом рахунку 204 «Тара і тарні матеріали», а саме:
Витрати на придбання тари у бухгалтерському обліку підприємства відображені проводкою: Дебет рахунку 204/7 «Тара (мішки, пакети)» - Кредит рахунку 377 «розрахунки з іншими дебіторами».
Списання тари на матеріально відповідальних осіб у бухгалтерському обліку підприємства відображено проводкою: Дебет рахунку 204/8 «тара під звіт» - Кредит рахунку 204/7 «тара (мішки, пакети)».
Списання тари на виробництво у бухгалтерському обліку підприємства відображено проводками Дебет рахунків 23/01 «витрати млина», 23/02 «витрати комбікормового заводу» - Кредит рахунку 204/8 «тара під звіт».
Оприбуткування готової продукції у бухгалтерському обліку відображено^/ проводками: Дебет рахунків 26/1 Готова продукція (млин)», 26/2 «готова продукція (комбікормовий завод)» - Кредит рахунків 23/01 «витрати млина»; 23/02 «витрати комбікормового заводу».
Оприбуткування товару, який реалізовується через магазин, у бухгалтерському обліку підприємства відображено проводками: Дебет рахунків 282/2 «товар до магазину «Покровський», 282/7 «товар до магазину «Комора» - кредит рахунків 26/1 «готова продукція (млин)», рахунок 26/1 «готова продукція (комбікормовий завод)».
В бухгалтерському обліку списання тари на витрати на збут по магазинах відображено наступними проводками: Дебет рахунків 93/07 «тара під звіт», 93/06 «витрати на збут по магазину «Комора»» та Кредит рахунку 204/8 «витрати на збут по магазину «Покровський».
Відображення у бухгалтерському обліку ДП «Новопрокровський КХП» операцій з тарою (мішками) відповідає вимогам „Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 21.12.1999р. за № 893/4186 та «Методичним рекомендаціям з бухгалтерського обліку запасів», що затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007р. № 2.
Згідно п.12 Постанови Кабінету Міністрів України №1548 від 25.12.1996р. №1548 до цін на борошно запроваджено державне регулювання. Відповідно до п.21 «Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання цін», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2008р. № 373 оптова ціна продовольчого товару складається з повної планової собівартості виробництва та прибутку у межах нормативу рентабельності (метод «витрати плюс»). Відповідно до П.2 Порядку № 373 до повної планової собівартості включається виробнича собівартість товару, адміністративні витрати, витрати із збуту та фінансові витрати. В свою чергу виробнича собівартість товару включає прямі матеріальні витрати, ін.
В п.2 Порядку № 373 зазначено, що в цьому порядку застосовуються терміни відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Пунктом 10 «Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999р. № 291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції 21.12.1999р. за №892/4185 визначено, що «первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати"».
Відповідно до п.12 П(С)БО 16 «До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат». Згідно п. 10 Порядку № 373 до складу прямих матеріальних витрат включається в тому числі і вартість інших матеріальних ресурсів для забезпечення технологічного процесу.
Метод формування ціни для комбікормів та манної крупи діючим законодавством не регламентується, але для такої продукції власного виробництва використовується метод «витрати плюс» для забезпечення однорідності ведення бухгалтерського та управлінського обліку. Вартість тари включається підприємством у калькуляцію на фактичний випуск власного борошна та комбікормів за статтею витрат «Матеріали». Тобто і в ціну комбікормів і крупи манної вартість тари (мішки, пакети) також включена в складі повної собівартості.
В п.3.2 «Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 та зареєстрованого в Мінюсті України за №105/5296» визначено обов'язкові реквізити, які повинен мати касовий чек. вартість тари, в яку запакований товар, так і сума податку на додану вартість із вартості такої тари окремо в товарному чеку не виділяється.
Таким чином, висновки акту ДПІ в частині того, що вартість тари, яка списана на збут по магазинам, не врахована ДП «Новопокровський КХП» при визначенні собівартості продукції власного виробництва, а відповідно і висновки в частині заниження ДП «Новопокровський КХП» валових доходів на суму 380551,00 грн. внаслідок недотримання вимог п.1.31, п.4.1.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 76110,0 грн. внаслідок недотримання вимог п.3.1 ст.3; п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» є помилковими та необґрунтованими.
Щодо порушення позивачем п.п.5.2.1п.5.2, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1, п.п7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлено, що між ДП «Новопокровський КХП» (Покупець) та ТОВ «Вега-Експрес» (Постачальник) було укладено договір № 16/10/08 від 16.10.2008р., за умовами якого постачальник зобов'язаний передати окремими партіями у власність покупця жмих соєвий. Право власності переходить до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної. Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 року. Умова поставки Товара - ЕХW.
Згідно видаткової накладної № РН-0000558 від 08.09.2009р. та податкової накладної № 589 від 08.09.2009р 558 від 08.09.2009р. ТОВ «Вега-Експрес» здійснило поставку ДП «Новопокровський КХП» жмиху соєвого в кількості 34690,0 кг загальною вартістю з урахуванням ПДВ 156105,0 грн.
ДП «Новопокровський КХП» здійснило розрахунки за отриманий товар шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ТОВ «Вега-Експрес» в загальній сумі 156105,00грн. по платіжним дорученням №4678 від 10.09.2009, №4772 від 15.09.2009, №4807 від 16.09.2009, №4885 від 18.09.2009, №4875 від 24.09.2009, №5038 від 28.09.2009.
ДП «Новопокровський КХП» до складу валових витрат за 3 квартал 2009 року по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток було віднесено витрати по придбанню жмиха соєвого у кількості 34690 кг, отриманого від ТОВ «Вега-Експрес», у загальній сумі 130087 грн.
До складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року ДП «Новопокровський КХП» включило суми ПДВ з операцій по придбанню жмиха соєвого у кількості 34690 кг. у ТОВ «Вега-Експрес» та врахувало їх при визначенні сум ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету, у розмірі 26018грн. по рядку 10.1 Декларації з податку на додану вартість.
При проведенні перевірки, ДПІ було встановлено, що одним із постачальників жмиху соєвого на адресу ТОВ «Вега-Експрес» є ТОВ «Олді-трепд» та придбаний у ТОВ «Олді-трепд» жмих (макуха) соєвий було реалізовано ТОВ «Вега-Експрес» на адресу ДП «Новопокровський КХП».
Також, перевіряючими встановлено, що згідно акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі М.Запоріжжя №97/23-2/36358800 від 11.06.2010 року фінансово-господарська діяльність ТОВ «Олді - трейд» здійснюється поза межами правового поля, так як не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, відсутні акти приймання -передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування та зберігання товарів.
Таким чином, згідно з висновками ДПІ, оскільки нікчемний правочин не створює ніяких юридичних наслідків, то збільшення валових витрат позивачем на підставі такого правочину суперечить ст.228 ЦК України, п.п.5.2.1п.5.2, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п.7.4.1, п.п7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Колегія суддів зазначає, що згідно ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з вимогами п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії.
Підпунктом 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
У п.п.11.2.3 п.11.2 от. 11 зазначеного Закону передбачено що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є: а) нерезидентами; б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, - є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі асткової або авансової).
Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі".
Встановлено, що як зазначено в договорі № 16/10/08 від 16.10.2008р. та видатковій накладній № РН-0000558 від 08.09.2009р. ТОВ «Вега-Експрес» є платником податку на прибуток на загальних умовах, як це передбачено чинним податковим законодавством.
Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при вирахуванні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.
Визначення "Первинний документ" наведено у статті 1 Закону України № 996-ХІУ: є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України № 996-ХІУ первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні - зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що поставка жмиху соєвого у кількості 34690,0 кг. на суму 156105,0 грн. від ТОВ «Вега-Експрес» на ДП «Новопокровський КХП» оформлено первинними документальними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: видаткова накладна № РН-0000558 від 08.09.2009 року та податковою накладною №589 від 08.09.2009 року.
Згідно ТТН№ 78 від 08.09.2009 року транспортування жмиху соєвого вагою 34690 кг. від ТОВ «Вега Експрес» (вантажовідправник та адресу позивача (вантажоодержувач) здійснювало ТОВ «Компанія Система». В ТТН №78 зазначено номер машини (МАЗ АР 90-29), номер автопричепу (АР 05-77 ХТ).
Також встановлено, що факт ввезення жмиху соєвого на територію ДП «Новопокровський КХП» від постачальника ТОВ «Вега-Експрес» підтверджено даними «Журналу реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах, Новопокровський КХП Комбікормовий завод, сировина» за 2009р. та даними «Журналу обліку товарно-матеріальних цінностей, які ввозяться на територію Новопокровський КХП» за період з 07.09.2009р. по 19.12.2009р.
Досліджена видаткова накладна № РН-0000558 від 08.09.2009р., складена у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996- IV від 16.07.1999р., п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за N 168/704 та як документ первинного бухгалтерського обліку є достатньою підставою для відображення у бухгалтерському обліку та податковому обліку ДП «Новопокровський КХП» здійсненою з ТОВ «Вега-Експрес» господарської операції з придбання жмиху соєвого.
Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Основною умовою щодо включення платником сум ПДВ, сплачених (нарахованих) під час придбання товарно-матеріальних цінностей, згідно чинного законодавства є їх використання в оподатковуваних ПДВ операціях та господарській діяльності платника.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Аналіз норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.
Положення Закону України "Про податок на додану вартість" не містять обмежень, визначаючих недійсність документів, зокрема, податкової накладної.
Встановлено, що у ДПІ відсутні відомості щодо анулювання реєстрації ТОВ «Вега-Експрес» як платника податку на додану вартість на час здійснення фінансово-господарської операції по поставці жмиху соєвого на ДП «Новопокровський КХП».
Податкова накладна № 589 від 08.09.2009р., виписана ТОВ «Вега-Експрес» за своїм оформленням відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Виходячи з вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" право на валові витрати та податковий кредит існує, в загалі, по відповідним первинними документам бухгалтерського обліку та податковим накладним, наданим продавцем, до тих пір, поки інше не буде встановлено рішенням суду виходячи з наступного:
- покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до податкових декларацій за умови необізнаності покупця щодо такої;
- сама собою несплата податку продавцем (у т. ч. у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на валові витрати, податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування;
- статтею 10 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено виключно індивідуальну юридичну відповідальності кожного платника податків.
Тобто, чинним законодавством України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.
Також, СДПІ ВПП у м.Харкові не надано доказів, які свідчать про визнання у судовому порядку недійсним договору №16/10/08 від 16.10.2008 року, відсутні також відомості щодо визнання недійсними первинних документів та не доведено, що жмих соєвий не використовувався у власній господарській діяльності позивача.
Таким чином, неправомірними та необґрунтованими є висновки СДПІ ВПП у м. Харкові про заниження позивачем податку на прибуток за 3 квартал 2009р. на суму 32522,00грн. внаслідок недотримання вимог п.п.5.2.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями, в редакції Закону України від 22.07.1997 №283/97-ВР) та податку на додану вартість за вересень 2009р. на суму 26018,0грн. внаслідок недотримання вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»
Щодо заниження податку на прибуток на суму 568433,0 грн. внаслідок включення до складу валових витрат сум премій на суму 1650617,0 грн. та соціальних внесків в сумі 623115,0 грн., нарахованих на суму цих премій колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Встановлено, що ДП «Новопокровський КХП» в період з 01.01.2009р. по 31.03.2010 року включило до складу валових витрат по рядку 04.3. «Витрати на оплату праці» премії працівникам, нараховані за рахунок створеного на підприємстві фонду матеріального заохочення в загальні сумі 1717917,44 грн..
В бухгалтерському обліку підприємства нарахування премій відображено по кредиту рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі» та дебету рахунків 474 «Забезпечення майбутніх платежів», 477 «Резерв премій».
На суму премій було нараховано внески до соціальних фондів в загальній сумі 648534,13 грн., які в повному обсязі було задекларовано по рядку 04.4 «сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування» Декларацій з податку на прибуток за період з 01.01.2009р. по 31.03.2010 року.
В бухгалтерському обліку підприємства нарахування внесків до соціальних фондів премій відображено по кредиту рахунків 651 «Пенсійні внески», 652 «Фонд соціального страхування», 653 «Фонд занятості», 656 «Фонд страхування від нещасного випадку» та дебету рахунків 474»3абезпечення майбутніх платежів»,477 «Резерв премій».
Відповідно до п.п.5.6.1 п.5.6. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).
Згідно з п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.
Отже, витрати на оплату праці працівників включаються до валових витрат, якщо інше не передбачено пунктом 5.3 статті 5 Закону.
Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 от. 5 Закону № 334/94-ВР при цьому не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Єдиним нормативним документом, що визначає склад коштів, які включаються до фонду оплату праці, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004р. N 5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004р. за N 114/8713 (далі по тексту - Інструкція № 5). Відповідно до цієї Інструкції фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Структуру заробітної плати визначено Законом України "Про оплату праці", згідно якого основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Інструкцією № 5 визначені два види премій; премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування, які входять до додаткового фонду заробітної плати, та премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду, премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші, премії за виконання важливих та особливо важливих завдань, які відносяться до винагород та заохочень, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Таким чином, в цілому всі вищеназвані види премій входять до фонду оплати праці.
Фонд матеріального заохочення згідно наказу директора ДП «Новопокровський КХП» від 30.06.2009р. № 48/е відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 19.12.2006р. № 1213, створюється на підприємстві за рахунок чистого прибутку.
Відповідно до п. 37 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за № 397/3690, чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку. Тобто сума чистого прибутку напряму залежить від результатів фінансово-господарської діяльності платника податку.
Таким чином, відображення в бухгалтерському обліку ДП «Новопокровський КХП» нарахування премій працівникам за рахунок фонду матеріального заохочення (дебету рахунків 474 «Забезпечення майбутніх платежів», 477 «Резерв премій») визначено нормами чинного законодавства.
У разі здійснення виплат на оплату праці, передбачених колективним договором за домовленістю сторін, вони можуть бути включені до складу валових витрат підприємства згідно із пунктом 5.6.1 діючого Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Також, не встановлено невідповідності сум нарахованих премій вимогам колективних договорів, які були надані до матеріалів справи.
Крім того, пункт 5.11 ст. 5 вказаного Закону № 334/94-ВР забороняє встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі. При цьому Законом № 334/94-ВР не встановлено обмеження на включення витрат з виплати премій працівникам підприємства та внесків (зборів) до соціальних фондів, нарахованих на такі суми премій, до валових витрат у разі формування платником податку в бухгалтерському обліку резерву премій (фонду матеріального заохочення) та виплати премій з цього резерву.
Таким чином, проаналізувавши наведене, є безпідставними та необґрунтованими висновки СДПІ ВПП у м.Харкові про заниження ДП «Новопокровський КХП» податку на прибуток на суму 568433,0 грн. внаслідок включення до складу валових витрат сум премій на суму 1650617,0 грн. та соціальних внесків в сумі 623115,0 грн., нарахованих на суму цих премій.
При зазначених обставинах, вимоги позивача є правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.07.2011р. по справі № 2а-12748/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Григоров А.М.
Судді< підпис >
< підпис >Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >