30 листопада 2011 р.Справа № 2а-533/11/2011
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.03.2011р. по справі № 2а-533/11/2011
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа >
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
22.11.2010 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова щодо призначення та перерахунку позивачу, ОСОБА_1, основної та додаткової пенсії за період з 19 квітня 2008 року по теперішній час. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити позивачу, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії відповідно до ст. 50,ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" донарахування, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, та виплату не дорахованої за період з 19 квітня 2008 року по теперішній час пенсії, виходячи з розміру належної до сплати: основної щомісячної пенсії в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на рівні прожиткового мінімуму відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на момент нарахування пенсії, та здійснювати перерахунок в подальшому. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова після здійснення відповідного перерахунку та виплати заборгованості пенсійних виплат у необхідних розмірах, призначити позивачу до виплати у законодавчо встановленому розмірі державну пенсію в мінімальному об'ємі у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо визначеного розміру пенсії за віком.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсії в частині вимог за період з 19.04.2008 року по 21.05.2010 року залишено без розгляду.
Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.03.2011р. позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити з 22 травня 2010 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 50, ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"з урахуванням фактично виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи < Текст >першої категорії на підставі посвідчення НОМЕР_1, інвалідом ІІ групи та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію відповідно до ст.ст.50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що з 22.05.2010р. пенсія по інвалідності та додаткова пенсія призначаються та виплачуються відповідачем позивачу у розмірі, меншому ніж це передбачено у ст.ст.50 та 54 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Задовольняючи позовні вимоги < Текст >, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 р. особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами IІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсі виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст. 50, 54 Закону №796.
Згідно з частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанови Кабінету Міністрів України № 530 “Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги УПФУ щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України.
Крім того , колегія суддів зазначає , що при призначенні та перерахунку державної пенсії та додаткової пенсії передбаченої ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосування положень ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є обов'язковим.
Доводи апеляційної скарги УПФУ щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах встановлених Постановами Кабінету Міністрів України є помилковими та не спростовують висновки суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 09.03.2011р. по справі № 2а-533/11/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя < підпис >Подобайло З.Г.
Судді < підпис >
< підпис > Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
< Список > < Текст >