29 листопада 2011 р. Справа № 2а-1870/6192/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі № 2а-1870/6192/11
за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради < Список > < Текст >
до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування постанови,
Позивач, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області, в якому просив суд скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Кулика Володимира Васильовича про накладення штрафу за невиконання рішення суду від 09.08.2011 року ВП №27447666.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі №2а-1870/6192/11 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р., позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Справа розглянута в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що справа предметно підсудна окружному адміністративному суду, з чим не погоджується колегія суддів.
Відповідно ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами.
Відповідно до частини першої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
За приписами ч. 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач оскаржує постанову від 09.08.2011 року по виконавчому провадженню №27447666 (стягувач ОСОБА_2) про накладення штрафу у розмірі 680 грн.
Постанова прийнята державним виконавцем у виконавчому провадженні, яке відкрито за виконавчим листом, виданим 15.06.2011 року Роменським міськрайонним судом Сумської області по справі № 2-а-1398/11.
Колегія суддів вважає за потрібне відзначити, що виконання судового рішення є заключною стадією судочинства, в якій реалізується підтверджене судом право стягувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.
Як визначено у ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.
Відтак, колегія суддів відзначає, що позивач є стороною виконавчого провадження, оскільки на нього судовим рішенням покладено обов'язок вчинити певні дії.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що провадження у справі судом першої інстанції було відкрито з порушенням правил предметної підсудності, встановлених ст.18 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд справи неповноважним судом.
Зважаючи на те, що вищезазначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України Сумський окружний адміністративний суд не був уповноважений на розгляд даної позовної заяви, колегія суддів вважає за необхідне скасувати прийняту таким судом постанову та ухвалити нове судове рішення.
При розгляді по суті поданого позову колегія суддів виходить з фактичних обставин справи.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 04.07.2011р., старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Куликом Володимиром Васильовичем було відкрито виконавче провадження №27447666 з приводу примусового виконання виконавчого листа за №2а-1398/11, виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області про зобов'язання управління ПСЗН виконкому Роменської МР здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2010 рік (а.с.7). У постанові про відкриття виконавчого провадження позивачу було запропоновано самостійно виконати вказане судове рішення у строк до 11.07.2011р. (а.с.7). Постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу позивача супровідним листом від 04.07.2011р. (а.с.6).
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Стаття 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов'язок державного виконавця вживати заходів примусового виконання рішень, передбачених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч.2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
Позивачу старшим державним виконавцем відділу ДВС було запропоновано у самостійному порядку виконати рішення суду у строк до 11.07.2011р. та попереджено про примусове виконання рішення суду у разі його невиконання у добровільному порядку та у встановлений строк.
Між тим, управління ПСЗН виконкому Роменської МР після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, рішення суду у добровільному порядку та у встановлений строк не виконало. На адресу відповідача листом за №4140/03 від 19.08.2011 року (а.с.8) була надана відповідь, що враховуючи, що Законами України «Про державний бюджет України на 2010рік», «Про державний бюджет України на 2011рік» не збільшено фінансування на реалізацію норм законів України про соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи та не передбачено бюджетних призначень для взяття зобов'язань по судових рішеннях щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління ПСЗН виконкому Роменської МР не може вчинити будь-які дії щодо нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до рішення суду (а.с.8).
09.08.2011р. старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Куликом Володимиром Васильовичем за невиконання рішення суду без поважних причин була винесена постанова про накладення штрафу в розмірі 680,00грн. (а.с.9).
Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання рішення суду у встановлений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У зв'язку з невиконанням рішення суду у встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження, строк, відповідно до ст.ст. 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», старшим державним виконавцем Куликом Володимиром Васильовичем 09.08.2011року було винесено постанову про накладення на управління ПСЗН виконкому Роменської МР штрафу в розмірі 680,00грн. (а.с.9), яку разом із супровідним листом від 09.08.2011 року за №1-169/11 надіслано на адресу позивача (а.с.9).
Позивач в обґрунтування доводів позовної заяви та апеляційної скарги посилається на те, що дії відповідача під час винесення постанови про накладення штрафу такими, що вчинені з порушенням чинного законодавства, оскільки рішення суду не було виконано ним з поважних причин, а саме: через не виділення таких коштів управлінню ПСЗН виконкому Роменської МР, розмір яких не передбачений у Державному бюджеті.
Дану позицію колегія суддів вважає необґрунтованою, а оскаржувану постанову такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, згідно статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, передбачених цим Законом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Статтями 75 та 89 вказаного Закону передбачено право державного виконавця накладати штраф на боржника в разі невиконання ним рішення суду без поважних причин.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Судом під час дослідження письмових доказів, що містяться у справі, було встановлено, що позивачем на постанову про відкриття виконавчого провадження, на адресу відповідача було надіслано лише лист, в якому зазначалось, що він не має можливості виконати рішення суду, фактично через відсутність коштів (а.с.8).
На обґрунтування своєї позиції позивач надав, зокрема, лист Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської обласної державної адміністрації від 26.04.2011р. (а.с.11), лист Міністерства праці та соціальної політики України, надісланого на запит від 13.01.2009р. (а.с.12). Однак, суд вважає необхідним відмітити, що вказані листи, були отримані позивачем задовго до відкриття виконавчого провадження №27447666 (а.с.7,11,12), та фактично не стосувалися виконання даного конкретного виконавчого листа №2а-1398/11. Інших доказів на підтвердження того, що управлінням ПСЗН виконкому Роменської МР вживались заходи по виконанню зазначеного виконавчого листа №2а-1398/11, як вбачається з матеріалів справи (а.с.6-12,20-23), на адресу відповідача не було надіслано.
Крім того, досліджені докази у справі (а.с.7) свідчать, що рішенням Роменського міськрайонного суду було зобов'язано позивача здійснити в тому числі перерахунку ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2010рік. У випадку нарахування зазначеної суми, позивач у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», повинен був звернутися, до Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, інших уповноважених на те органів, з запитами щодо надання та перерахування саме такої суми для виплати стягувачу, але таких запитів, після відкриття виконавчого провадження, як вбачається із доказів, наданих в обґрунтування своїх вимог (а.с.6-12,20-23), позивачем надіслано не було. При цьому відповідь на запит щодо з'ясуванню наявності чи відсутність коштів передбачених на виплату щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за минулі роки за рішеннями суду, на відповідному рахунку Державного казначейства, який був зроблений позивачем, не можна розцінювати як доказ виконання саме вказаного рішення суду №2а-1398/11 (а.с.11).
Також варто зазначити, що згідно п.2.10 Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. за №136, у разі змін умов бюджетних зобов'язань (додаткові договори, розірвання договору тощо) розпорядник бюджетних коштів повинен протягом 7 робочих днів з дати їх виникнення подати до органів Державного казначейства України Реєстр та/або Реєстр фінансових зобов'язань і відповідні підтвердні документи щодо уточнення реквізитів та показників таких бюджетних зобов'язань.
Пунктом 2.12 вказаного Порядку передбачено, що бюджетні фінансові зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Таким чином позивач на виконання вказаних вимог повинен був подати до органів державного казначейства необхідні документи для реєстрації та обліку зобов'язань по сплаті ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення за 2010рік у розмірі згідно вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, законодавство України надає можливість відкладення, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. З таким клопотанням, як вбачається з матеріалів справи (а.с.6-12,20-23), управління ПСЗН виконкому Роменської МР не зверталось.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіттям з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч.ч.2,3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з доводів позивача, виконати постанову суду він не має можливості через відсутність коштів.
Вказані доводи не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу заявлених позовних вимог з огляду на наступне.
Практика Європейського суду з прав людини (рішення Європейського суду з прав людини - від 07.11.05 р. справа "Качко проти України", від 29.06.2004 року справа "Жовнір проти України", від 29.06.2004 року справа "Півень проти України") свідчить про те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У своєму рішенні по справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом має розцінюватись як складова частина "судового розгляду". Суд зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Зважаючи на встановлені колегією суддів обставини в їх сукупності, постанова Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі №2-а-1870/6192/11 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, < Список > ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради задовольнити частково.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 29.09.2011р. по справі № 2а-1870/6192/11 скасувати.
Прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову Управління праці та соціального захисту населення виконкому Роменської міської ради до відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області про скасування постанови про накладання штрафу за невиконання рішення суду - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Тацій Л.В. Водолажська Н.С.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >