05 січня 2012 р.Справа № 1604/2а-1441/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Філатова Ю.М. , Мінаєвої О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області на постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 11.03.2011р. по справі № 1604/2а-1441/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
15.02.2011р. ОСОБА_1 (надалі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області (надалі по тексту - відповідач), в якому просив суд:
- пропущення строку його звернення до суду із адміністративним позовом визнати поважною причиною та поновити строк звернення до суду;
- визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в перерахунку йому щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ст.51 та ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи із 30% розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області здійснити йому з 14 квітня 2006 року перерахунок та виплату його щомісячної, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 2 категорії , у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ст.51 та ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, з виключенням перерахунку з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно, відповідні виплати провести з урахуванням вже проведених виплат;
- визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в нарахуванні та виплаті йому щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1 % його заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області нарахувати та виплатити йому з 14 квітня 2006 року щомісячну доплату до його пенсії за кожний повний рік стажу його роботи понад 20 років, шляхом збільшення пенсії на 1 % його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 % заробітку, відповідно до вимог п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідні виплати провести за вищевказаний період з урахуванням виплачених йому за цей період сум щомісячних доплат за понаднормовий стаж роботи згідно ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Постановою Глобинського районного суду Полтавської області від 11.03.2011р. зазначений позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ч.1 ст.51 та ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , виходячи із 30% розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного додаткового збільшення пенсії на 1 % його заробітку за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для нього мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії в повному розмірі відповідно до вимог п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, як особі віднесеної до 2 категорії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат, відповідно до вимог ч.1 ст.51 та ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з підвищенням розміру вказаної пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного відповідним законом, починаючи з 14.04.2006 р., з виключенням перерахунку за період з 01.01.2008р. по 21.05.2008р. включно, з врахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії за кожний повний рік стажу роботи понад 20 років, шляхом збільшення пенсії на 1 % його заробітку за кожний рік роботи понад 20 років, але не вище 75 % заробітку, відповідно до вимог п.2 ст.56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 14.04.2006р з врахуванням виплачених йому за цей період сум щомісячних доплат за понаднормовий стаж роботи.
Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах, встановлених ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", між тим неправильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”№796.
Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.
Вихідним критерієм розрахунку додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 51 Закону №796.
Згідно частиною третьою статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-У встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтею 56 зазначеного Закону передбачено пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) осіб, які підпадають під дію цього Закону, зокрема, згідно з пунктом 2 зазначеної статті право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 за умови стажу роботи не менше ніж 20 років чоловіки, 15 років жінки, зі збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад установлений стаж, але не вище 75% заробітку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 “Деякі питання соціального захисту населення окремих категорій громадян” від 28.05.2008 року, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України.
Між тим, згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом 15.02.2011р. Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 15.08.2010р.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Таким чином, колегія суддів, дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 за період до 15.08.2010р. підлягають залишенню без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, постанова суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню з прийняттям ухвали про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 11.03.2011р. по справі № 1604/2а-1441/11 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії за період з 14.04.2006р. по 14.08.2010р., прийняти ухвалу, якою цю частину позовних вимог ОСОБА_1 залишити без розгляду.
В іншій частині постанову Глобинського районного суду Полтавської області від 11.03.2011р. по справі № 1604/2а-1441/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис)
(підпис)Філатов Ю.М. Мінаєва О.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.