24 листопада 2011 р.Справа № 2а-5981/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Букар Х.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. по справі № 2а-5981/10/1670
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0027841702/0/460 від 16.03.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 21 102,54 грн.; № 0027851702/0/461 від 16.03.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70 799,2 грн., в тому числі основний платіж - 47 393 грн. та штрафні санкції - 23 406 грн.; № 0027851702/1/1315 від 08.06.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 21 102,54 грн.; № 0027851702/1/1315 від 08.06.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70 799,2 грн., в тому числі основний платіж - 47 393 грн. та штрафні санкції - 23 406 грн.; № 0028951702/1 від 08.06.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 126 грн., в тому числі основний платіж - 90 грн. та штрафні санкції - 36 грн.; № 0027841702/3/2614 від 11.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 21 102,54 грн.; № 0027851702/3/2615 від 11.11.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70 799,2 грн., в тому числі основний платіж - 47 393 грн. та штрафні санкції - 23 406 грн.; № 0028951702/3/2616 від 11.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 126 грн., в тому числі основний платіж - 90 грн. та штрафні санкції - 36 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. по справі №2а-5981/10/1670 позов був задоволений частково. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0027851702/0/461 від 16.03.2010 року, № 0027851702/1/1315 від 08.06.2010 року, № 0027851/702/3/2615 від 11.11.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 51391,31 грн., в тому числі основний платіж - 34 260,87 грн. та штрафні санкції - 17 130,44 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. по справі №2а-5981/10/1670 апеляційні скарги подали позивач та відповідач.
Позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. по справі №2а-5981/10/1670 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. по справі №2а-5981/10/1670 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представника позивача колегія суддів встановила, що з 18.02.2010 року по 02.03.2010 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, за наслідками якої складено акт № 757/17 - 311/НОМЕР_1 від 04.03.2010 року.
На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0027841702/0/460 від 16.03.2010 року, № 0027851702/1/1315 від 08.06.2010 року, № 0027841702/3/2614 від 11.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 21 102,54 грн.; № 0027851702/0/461 від 16.03.2010 року, № 0027851702/1/1315 від 08.06.2010 року, № 0027851702/3/2615 від 11.11.2010 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 70 799,2 грн., в тому числі основний платіж - 47 393 грн. та штрафні санкції - 23 406 грн. Внаслідок виявлення арифметичної помилки позивачу було збільшено податкове зобов'язання з ПДВ: повідомленнями - рішеннями № 0028951702/1 від 08.06.2010 року та № 0028951702/3/2616 від 11.11.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 126 грн., в тому числі основний платіж - 90 грн. та штрафні санкції - 36 грн.
Перевіркою виявлено наступні порушення:
- п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем віднесено до податкового кредиту з ПДВ суму 32 563 грн. згідно операції придбання у ТОВ «ТД 2009» навісу для АГЗП та пілону, які не використовувалися у господарській діяльності;
- п.п.7.2.1, п.п. 7.2.4., 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.4., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: позивачем віднесено до податкового кредиту з ПДВ 14829,58 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ «Євробудмаш» № 18 від 03.08.2009 року та № 23 від 25.08.2009 року. Перевіряючий дійшов висновку, що позивачем неправомірно віднесено цю суму до податкового кредиту, оскільки, по - перше, ТОВ «Євробудмаш» зареєстровано платником ПДВ лише 04.08.2009 року і 03.08.2009 року не мало права виписувати податкову накладну, по - друге, ТОВ «Євробудмаш» за адресою, зазначеною в податковій накладній не знаходиться, по - третє, в податкових накладних містяться лише підписи без зазначення прізвища та посади;
- ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року, а саме: згідно декларації позивача про доходи за 2009 рік витрати позивача склали 4 482 445 грн., згідно наданих на перевірку документів валові витрати склали 4 332 434,60 грн., тобто позивачем завищено валові витрати на 150 000 грн., внаслідок чого йому донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 21 103,54 грн.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні виходячи з наступного.
Правомірним є посилання суду першої інстанції на те, що висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 32 563 грн. згідно операції придбання у ТОВ «ТД 2009» навісу для АГЗП та пілону, які не використовувалися у господарській діяльності є необгрунтованим.
Матеріали справи свідчать проте, що суму податкового кредиту за листопад 2009 року - 32 563 грн. сформовано на підставі отримання рекламних послуг протягом червня - листопада 2009 року, про що свідчать первинні документи бухгалтерського обліку.
Факт придбання позивачем навісу та пілону у ТОВ «ТД 2009» податковим органом не доведено.
Посилання відповідача на те, що зазначені товари не використовувалися позивачем у господарській діяльності суперечать положенням Закону України «Про податок на додану вартість», який необхідною умовою для формування податкового кредиту визначає лише мету платника податку в подальшому використовувати ці товари в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діляьності.
Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.
Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).
При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.
Обгрунтованим є висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 13131,58 грн. згідно податкової накладної, отриманої від ТОВ «Євробудмаш» № 18 від 03.08.2009 року, оскільки під час перевірки перевіряючому було надано податкову накладну № 18 саме від 03.08.2009 року, тоді як свідоцтво № 100238403 про реєстрацію платника податку на додану вартість видано ТОВ «Євробудмаш» лише 04.08.2009 року.
Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на 1 698 грн. згідно податкової накладної № 23 від 25.08.2009 року отриманої від ТОВ «Євробудмаш» з посиланням на те, що ТОВ «Євробудмаш» не знаходиться за адресою, зазначеною в податковій накладній, а також на те, що податкова накладна містить лише підпис без зазначення посади та прізвища є необгрунтованим, оскільки зазначена накладна містить всі необхідні реквізити передбачені п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що дає позивачу право на формування податкового кредиту.
Правомірним слід вважати висновок відповідача про завищення позивачем валових витрат за 2009 рік на 150 000 грн., внаслідок чого йому донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 21 103,54 грн. Перевіркою встановлено відсутність документів, що підтверджують валові витрати у задекларованій сумі. Зазначеного порушення позивачем нічим не спростовано.
Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92 передбачено, що оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
До складу витрат, пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За викладених обставин податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 21 103,54 грн. визначено позивачу правомірно.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 та Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. по справі № 2а-5981/10/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 29.11.2011 р.