24 листопада 2011 р.Справа № 2а-5689/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: Курило Л.В.
Калиновського В.А.
за участю секретаря
судового засідання Верман А.М.
позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. по справі № 2а-5689/11/2070
за позовом ОСОБА_3
до Харківського Національного університету внутрішніх справ
про оскарження дій,
Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківського національного університету внутрішніх справ, в якому просив визнати протиправним рішення Харківського національного університету внутрішніх справ щодо відмови в наданні статусу учасника бойових дій; зобов'язати Харківський національний університет внутрішніх справ надати йому статус бойових дій.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на наступне.
Під час проходження служби у Харківському вищому військовому училищі тилу МВС СРСР та пізніше під час проходження служби у Внутрішніх військах МВС СРСР перебував у службових відрядженнях для виконання службово-бойових завдань з охорони громадського порядку у Вірменії, Узбекистані та Таджикистані.
Рішенням комісії Харківського національного університету внутрішніх справ з розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій від 17.01.2011 р. відмовлено позивачу у визнанні учасника бойових дій, з посиланням на те, що республіки Закавказзя та Середньої Азії, такі як, Вірменія, Узбекистан та Таджикистан, де перебував у службових відрядженнях для виконання службово-бойових завдань з охорони громадського порядку позивач, не включені у перелік держав та періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 08.02.94 р.
Позивач вважає рішення комісії протиправним, оскільки є загальними факти, що в період перебування відокремленими колишніх республік СРСР, зокрема в Кавказьких республіках, виникали непоодинокі етнічні конфлікти, що супроводжувались збройними сутичками. Збройні сили СРСР і органи внутрішніх справ в даних регіонах виконували бойові завдання, .метою яких були захист мирного населення та приборкання конфліктуючих сторін. На час існування СРСР та партійної ідеології, яка панувала в той період, не визнавалось, що в союзних республіках могли вести бойові дії, реальна інформація про їх трагічні наслідки замовчувалась.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.
Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що
ОСОБА_3 під час проходження служби у Харківському вищому військовому училищі тилу МВС СРСР та пізніше, під час проходження служби у Внутрішніх військах МВС СРСР, перебував у службових відрядженнях для виконання службово-бойових завдань з охорони громадського порядку в республіках Закавказзя та Середньої Азії в періоди: з 22.03.1988 р. по 30.03.1988 р. та з 15.06.1988 р. по 04.08.1988 р. у м. Єревані (Вірменія), з 30.08.1989 р. по 18.09.1989 р. у м. Коканд Ферганської області (Узбекистан), з 01.05.1990 р. по 29.06.1991 р. у м. Душанбе (Таджикистан). Дані факти підтверджуються відповідними наказами начальника Харківського вищого військового училища тилу МВС СРСР та командира військової частини 3408 ВВ МВС республіки Узбекистан, наявними в матеріалах справи.
Рішенням комісії Харківського національного університету внутрішніх справ з розгляду матеріалів про визнання учасників бойових дій від 17.01.2011 р. відмовлено ОСОБА_3 у визнанні учасника бойових дій, з посиланням на те, що республіки Закавказзя та Середньої Азії, такі як, Вірменія, Узбекистан та Таджикистан, де перебував у службових відрядженнях для виконання службово-бойових завдань з охорони громадського порядку позивач, не включені у перелік держав та періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 08.02.1994 р
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції
виходив з того, що ОСОБА_3 у 1988, 1989, 1990 та 1991 роках виконував завдання з охорони громадського порядку на території Вірменії, Узбекистану та Таджикистану, які у вказаний час входили до складу СССР як союзні республіки, та позивачем не надано доказів участі ним у бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ на територій іноземних держав, а тому відсутні підстави для визнання його учасником бойових дій, відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх
соціального захисту", учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів). Військовослужбовці Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для виконання миротворчих місій або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії. Перелік держав, зазначених у цьому пункті, періоди бойових дій у них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
На час виконання ОСОБА_3 завдань з охорони громадського порядку в Республіках Закавказзя та Середньої Азії діяла Конституція СРСР від 1977 року, яка визначала Союз Радянських Соціалістичних Республік як єдину державу.
Таким чином, ОСОБА_3 не був відряджений до інших держав під час навчання у Харківському вищому військовому училищі тилу МВС СРСР та під час проходження служби у Внутрішніх військах МВС СРСР, у 1988, 1989, 1990 та 1991 роках останній виконував завдання з охорони громадського порядку в союзних республіках СРСР в межах однієї держави СРСР.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»затверджено Перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ, військовослужбовців Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території.
У вказаному Переліку відсутні посилання на ведення бойових дій на території Вірменії у 1988 році, на території Узбекистану в 1989 році та на території Таджикистану в 1990-1991 роках.
У примітці № 6 до Переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зазначено, що Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР після 1979 року направлялися військові фахівці в країни, на території яких велися бойові дії, але Генеральний штаб Збройних Сил України не володіє такою інформацією. Військовим фахівцям у таких випадках пільги надавалися на підставі довідок 10 Головного управління Генерального штабу Збройних Сил СРСР про їх особисту участь у бойових діях.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що діюче законодавство передбачає можливість надання особі статусу учасника бойових дій у разі підтвердження проходження особою служби (роботи) саме у інший країні (іноземній державі), а не у союзній республіці, яка входила до складу СССР та яка не була самостійним суб'єктом міжнародного права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з відмовою у встановленні ОСОБА_3 статусу учасника бойових дій, кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України, оскільки ОСОБА_3 у 1988, 1989, 1990 та 1991 роках виконував завдання з охорони громадського порядку на території Вірменії, Узбекистану та Таджикистану, які у вказаний час входили до складу СССР як союзні республіки, та позивачем не надано доказів участі ним у бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ на територій іноземних держав,
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. по справі № 2а-5689/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої
інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2011р. по справі
№ 2а-5689/11/2070 за позовом ОСОБА_3 до Харківського Національного університету внутрішніх справ про оскарження дій залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >