28 листопада 2011 р. Справа № 2027/2а-8587/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Перцової Т.С.
Суддів: Жигилія С.П. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2011р. по справі № 2027/2а-8587/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи >
про зобов'язання вчинити певні дії,
04.05.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі по тексту - УПФУ в Московському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив:
1. Дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати, які пов'язані з перерахунком та виплатою державної пенсії згідно Постанови КМ України від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 22.11.2006 року - визнати протиправними.
2. Перерахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1, з урахуванням раніше сплачених сум призначеної з 22.11.2006 р. державної пенсії, враховуючи 8-кратний мінімальний розмір пенсії згідно ст.54 Закону України “Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розрахункового мінімуму ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зі збільшенням її у 3,5 рази згідно Постанови КМ України від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з послідуючим її перерахунком і виплатою відповідно до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацюючих громадян, за період з 22.11.2006 року постійно, на весь час виплати пенсії, з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Судом першої інстанції справу розглянуто у порядку скороченого провадження.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2011 року по справі № 2-а-8587/2011 р. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо нарахування та виплати, які пов'язані з перерахунком та виплатою державної пенсії згідно Постанови КМ України від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 22.11.2006 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова перерахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1, з урахуванням раніше сплачених сум призначеної з 22.11.2006 р. державної пенсії, враховуючи 8-кратний мінімальний розмір пенсії згідно ст.54 Закону України “Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розрахункового мінімуму ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зі збільшенням її у 3,5 рази згідно Постанови КМ України від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з послідуючим її перерахунком і виплатою відповідно до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацюючих громадян, за період з 22.11.2006 року постійно, на весь час виплати пенсії, з компенсацією втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати».
Постанову звернуто до негайного виконання.
Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2011 року по справі № 2-а-8587/2011 р. та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що положення постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року про збільшення пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС стосуються виключно пенсій, мінімальний розмір яких визначений цією ж постановою на час її видання. Стверджує, що коефіцієнти підвищення, передбачені постановою Кабінету Міністрів № 1293 від 27.12.2005 року, застосовуються лише до пенсій, розмір яких визначений цією ж Постановою КМУ (540 грн. -для інвалідів І групи, 500 грн. -для інвалідів ІІ групи або 467 грн. -для інвалідів ІІІ групи), та не можуть застосовуватись до розміру пенсії, обчисленої відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(6, 8 та 10 мінімальних пенсій за віком). Зазначив, що вказаною постановою КМУ № 1293 від 27.12.2005 року чітко визначено дату підвищення пенсій у 3,5 рази -01.01.2006 року, тобто, вказані підвищення мають разовий характер. Вважає, що позивач вже скористався правом поетапного підвищення пенсії у 3,5 рази у відповідні періоди, а тому законні підстави для повторного застосування цих коефіцієнтів відсутні.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання основної (державної) пенсії, призначеної йому відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з підвищенням її у 3,5 рази -згідно положень Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а відповідач неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даної пенсії за період з 22.11.2006 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту прав позивача на отримання основної пенсій у підвищеному розмірі відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України за період з 22.11.2006 року, а також зобов'язав відповідача здійснити такий перерахунок за вказаний період та провести відповідні виплати за вказаний період, з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, не погоджується з даним висновком, та вважає постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2011 року по справі № 2027/2-а-8587/2011 р. такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Згідно вимог частин 1 і 2 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 04.05.2011 року із вимогами до суб'єкта владних повноважень (УПФУ в Московському районі м. Харкова) щодо захисту її порушених прав на отримання підвищення до основної пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року, що мали місце за період з 22.11.2006 року.
З аналізу положень преамбули Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” колегією суддів встановлено, що виплати, передбачені зазначеним Законом, є заходами соціального захисту населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС, та за своєю правовою природою є відповідною соціальною допомогою.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції Закону України “Про судоустрій і статус суддів”від 7 липня 2010 року N 2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З набуттям чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. № 2453-VІ зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців. Тобто, перебіг шестимісячного строку у спірних правовідносинах розпочався з 30.07.2010 року.
Таким чином, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Слід відмітити, що як вбачається з матеріалів справи, порушення, на думку позивачки, прав останньої в частині нарахування основної пенсії із підвищенням відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року, відбувалося періодично -кожного місяця при отриманні ним суми пенсії, починаючи з 22.11.2006 року, а тому кожного разу при отриманні пенсії позивач був обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутись до суду за їх захистом.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду з адміністративним позовом (04.05.2011 р.), шестимісячний строк на звернення до суду з позовом (04.11.2010 р.) та період, за який позивач просить суд захистити його права (з 22.11.2006 року), колегія суддів приходить до висновку, що права позивача у разі їх порушення підлягали б захисту в межах шестимісячного строку, починаючи з 04.11.2010 року.
Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Однак позивачем ані до суду ані першої, ані апеляційної інстанцій не було надано доказів поважності пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсій за період з 22.11.2006 року по 03.11.2010 року.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на пропущення позивачем строку звернення до суду та безпідставно, незважаючи на відсутність клопотання про поновлення строку звернення до суду та належних доказів поважності пропуску позивачем строку звернення до суду, задовольнив позовні вимоги за період з 22.11.2006 року по 03.11.2010 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення позивачеві строку звернення до суду за захистом своїх прав за період з 22.11.2006 року по 03.11.2010 року.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, внаслідок неправильного застосування норм ч.2 ст.99 КАС України, постанова Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2011 року по справі № 2027/2-а-8587/2011 р. в частині задоволених позовних вимог зобов'язання провести перерахунок та виплату основної пенсії з підвищенням відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1293 від 27.12.2005 року за період з 22.11.2006 року по 03.11.2010 року не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню, а позов в зазначеній частині згідно приписів ст. 100 КАС України - залишенню без розгляду.
Відносно позовних вимог про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 04.11.2010 року, колегія суддів зазначає наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідним посвідченням та не заперечується відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Московського районного суду м. Харкова від 07.04.2010 року по справі № 2-а-3432/10 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова в частині визначення розміру пенсії по інвалідності та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 22.11.2006 року, за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 22.11.2006 р. за виключенням періоду з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, з наступним перерахунком цих сум відповідно до ст.67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09.08.2010 року вищевказане рішення Московського районного суду м. Харкова від 07.04.2010 року -залишено без змін.
Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , з підвищенням її у 3,5 рази у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 25.10.2010 року, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача обов'язку щодо такого перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1293 від 27.12.2005 року “Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції, чинній на момент набрання чинності постанов КМУ № 894 від 13.07.2004 року та №1293 від 27.12.2005 року) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що в 2004-2005 роках розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проводився виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. згідно з постановою Кабміну України від 03.01.2002 р. N 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.
Відповідно до постанови Кабміну від 27.12.2005 р. N 1293, з 01.01.2006 р. збільшено розмір пенсій, призначених згідно зі статтею 54 Закону, у 3,5 рази - пенсії по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році та пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їхніх сімей.
Збільшення розміру пенсії здійснювалось без урахування передбачених законодавством надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, сум індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством.
Таким чином колегія суддів зазначає, що для бази розрахунку пенсії в 2004-2005 роках, які призначались відповідно до ч.4 ст. 54 Закону, брався розмір який дорівнював 19,91 грн.
З метою здійснення заходів щодо соціального захисту пенсіонерів-інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 27.12.2005 р. N 1293, які збільшували розмір пенсії у кратних розмірах (3,5 рази) з урахуванням базового розрахунку пенсії в 19,91 грн.
Проте, колегія суддів зазначає, що позивачу на підставі постанови Московського районного суду м. Харкова від 07.04.2010 року позивачу була встановлена державна основна пенсія відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
При цьому базовою величиною для розрахунку мінімальної пенсії за віком згідно вищенаведеного рішення Московського районного суду м. Харкова є не сума в розмірі 19,91 грн., а прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, який встановлюється Законами України про Державний бюджет України на відповідний рік та змінюється у бік збільшення протягом бюджетного року.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що збільшення розміру пенсії на у 3,5 рази застосовувалось відповідно до чинного на той час законодавства на певну дату з урахуванням бази розрахунку пенсії - 19,91 грн. і вказане збільшення пенсії не може бути застосоване до бази розрахунку мінімальної пенсії за віком по рішенню Московського районного суду м. Харкова від 07.04.2010 року.
Статтею 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”встановлено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частин доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зважаючи на ті обставини, що виплати державної пенсій, перерахованої відповідно до від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, заявлені в позовних вимогах ОСОБА_1, Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на час звернення позивача до суду, нараховані не були, колегія суддів вважає, що підстав для зобов'язання відповідача здійснити компенсацію не донарахованої частини пенсії, немає.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог за період з 04.11.2010 року та залишення без розгляду позовних вимог з 22.11.2006 року по 03.11.2010 року.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 196, п.4 ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - задовольнити частково.
Постанову Московського районного суду м. Харкова від 16.05.2011 року по справі № 2027/2-а-8587/2011 р. скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахувати та забезпечити виплату призначеної з 22.11.2006 р. державної пенсії, враховуючи 8-кратний мінімальний розмір пенсії згідно ст.54 Закону України “Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розрахункового мінімуму ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зі збільшенням її у 3,5 рази згідно Постанови КМ України від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з послідуючим її перерахунком і виплатою відповідно до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацюючих громадян, із компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 22.11.2006 року по 03.11.2010 року - залишити без розгляду.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про визнання дій протиправними, зобов'язання перерахувати та забезпечити виплату призначеної з 22.11.2006 р. державної пенсії, враховуючи 8-кратний мінімальний розмір пенсії згідно ст.54 Закону України “Про соціальний статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розрахункового мінімуму ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зі збільшенням її у 3,5 рази згідно Постанови КМ України від 27 грудня 2005 р. № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з послідуючим її перерахунком і виплатою відповідно до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацюючих громадян, із компенсацією втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 04.11.2010 року -відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Перцова Т. С.
Судді< підпис >
< підпис >Жигилій С.П. П'янова Я.В.
< Список > < Текст >