25 листопада 2011 р.Справа № 1615/2а-3765/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.07.2011р. по справі № 1615/2а-3765/11
за позовом ОСОБА_2 < Список > < Текст >
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
третя особа: управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області < за участю > < Текст >
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.03.2011 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м. Кременчуці Полтавської області, в якому просив зобов'язати відповідача донарахувати пенсію з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком та з урахуванням індексу інфляції та провести відповідні виплати за період з 01.01.2008 року по березень 2011 року; зобов'язати відповідача здійснювати виплату пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком щомісячно, починаючи з 01.04.2011 року довічно чи до зміни розміру вказаної додаткової пенсії, особам віднесеним до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у встановленому законодавством порядку.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано відмову відповідача Головного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 призначеної пенсії відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" неправомірною.
Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": а саме додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 зазначеного закону за період з 25.09.2010 року по 06.07.2011 року, із врахуванням проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням серії А № НОМЕР_1 від 10.09.1998 року. (а.с. 4)
На звернення позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 11.03.2011 року за вих. № 1658/03-24 повідомлено позивача, що відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір додаткової пенсії особам віднесеним до 2 категорії з числа ліквідаторів становить 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та повідомлено, що йому пенсія нарахована за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до п. 1 ст. 28 якого, за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам за віком збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї статті. (а.с. 6)
Задовольняючи позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” над постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.
Також судом першої інстанції визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 25.03.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 25.09.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог до 25.09.2010 року підлягає скасуванню, з залишенням цієї частини позовної заяви без розгляду.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в перерахунку позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 зазначеного закону за період з 25.09.2010 року по 06.07.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст.51 цього ж Закону, особам, віднесеним до 2 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 51 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими внесено зміни до ст. 51 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” дію статті 51 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не було зупинено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Так, ст. 4 зазначеної постанови передбачена особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 2 - 15 відсотків.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору судом першої інстанції правомірно застосовані норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не Постанови КМУ № 530 від 28. 05. 2008 року .
Крім того, положення ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч.1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області в проведенні перерахунку ОСОБА_2 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року № 796-12, виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законом на час виплат та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії, відповідно до ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком визначеної ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ст. 51 зазначеного закону за період з 25.09.2010 року по 06.07.2011 року, з урахуванням проведених виплат є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування в цій частині.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 183-2, 195, 196, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області -задовольнити частково.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.07.2011р. по справі № 1615/2а-3765/11 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 пенсії, відповідно до ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком визначеного ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": а саме додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 зазначеного закону, починаючи з 01.01.2008 року по 24.09.2010 року, залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.
В іншій частині постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 06.07.2011р. по справі № 1615/2а-3765/11 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >