30 листопада 2011 р.Справа № 1622/2а-4576/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Подобайло З.Г.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.05.2011р. по справі № 1622/2а-4576/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про зобов'язання нарахування та виплати недоотриманої допомоги на оздоровлення,
25.03.2011 року позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати причини пропущеного строку для звернення до суду поважними та поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом права позивача. Визнати дії Управління праці та соціального захисту Октябрського району м. Полтави про перерахунок сум на оздоровлення за 2002-2010 рік протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок сум та виплати ОСОБА_1 суми на оздоровлення за 2002-2010 роки згідно ст. 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за різницею раніш виплачених сум. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту Октябрського району м. Полтави здійснювати та виплачувати позивачу суми на оздоровлення надалі відповідно до збільшення розміру мінімальної заробітної плати.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтава від 05 травня 2011 року адміністративний позов задоволено частково . Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту Октябрського району м. Полтави по відмові в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІ категорії евакуйованій у 1989 році із зони відчуження, допомогу на оздоровлення у розмірі 3 мінімальних зарплат за 2010 рік відповідно до вимог ст.48 ЗУ "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням раніше проведених виплат. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради , не погоджується з вказаною постановою суду в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі вказує, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмово провадження та переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 183-2 та ч. 1 ст. 195 КАС України .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС < Текст > ІІ категорії.19.01.2011року позивач отримав щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 р.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що при вирішенні даного спору застосуванню піддягає саме ст. 48 Закону України "Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на 2010 р., а не Постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 року за № 562, тому дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 р. виходячи із сум мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України, - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ категорії - три мінімальні заробітні плати. Як зазначено у ст. 71 вказаного Закону - дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.
Розмір мінімальної заробітної плати затверджується щорічно Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік. Іншого порядку визначення розміру мінімальної заробітної плати в Україні не встановлено.
Частинами 2 та 3 ст. 152 Конституції України визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Управління праці і соціального захисту населення повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010р., виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.
На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що в даній справі дії відповідачів не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод позивача, як громадянина, що суперечить вимогам Основного Закону України.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення здійснити нарахування та вчинити дії щодо виплати позивачу недоплаченої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню.
Колегія суддів дійшла висновку , що доводи апеляційної скарги є помилковими та не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. < Текст >
Керуючись ст. 160, 167, 183-2, 195, < 197 > 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради залишити без задоволення.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 05.05.2011р. по справі № 1622/2а-4576/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя< підпис >Подобайло З.Г.
Судді< підпис >
< підпис >Мельнікова Л.В. Григоров А.М.
< Список > < Текст >
< повний текст >