18 листопада 2011 р.Справа № 2а-5092/10/2025
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області на постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.12.2010р. по справі № 2а-5092/10/2025
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
13.12.2010 року позивач - ОСОБА_1 - звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, в якому просила визнати дій відповідача протиправними, стягнути з відповідача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області щодо недонарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, та провести виплату належної суми відповідно до закону, з урахуванням фактично виплаченої суми.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області - не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Виходячи з приписів ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач - ОСОБА_1 - є інвалідом 3-ї групи, що підтверджується копією посвідчення серії А №НОМЕР_1 від 30.01.2006 року та довідкою серії МСЕ №021691. (а.с. 5, 6)
Позивач - ОСОБА_1 - звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області із заявою про виплату щорічної допомоги на оздоровлення згідно ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на яку заявнику надано довідку від 03.12.2010 року за вих. №2330, з якої вбачається, що компенсація на оздоровлення виплачена позивачу в червні 2010 року в розмірі 90,00 грн. (а.с. 7)
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" над Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 N 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., в редакції закону, яка діяла до внесення змін згідно Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік", щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам ІІІ групи - чотири мінімальні заробітні плати.
В підпункті 11 пункту 28 розділу 2 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” текст ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції - одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зазначене положення Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було визнано неконституційним.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Між тим, постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що щорічна допомога на оздоровлення здійснюється у таких розмірах: інвалідам ІІІ групи в розмірі - 90 гривень.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не Постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” дію статті 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не було зупинено.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.12.2010 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 24.12.2010р. по справі № 2а-5092/10/2025 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис)
(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.
< повний текст > < Дата > < р. >