21 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/4845/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Бенедик А.П.
суддів: П'янової Я.В.
Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою
Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 р. по справі № 2а-1870/4845/11
за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до Сумського прикордонного загіну Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України
про скасування постанови,
Позивач, Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця",
звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просив скасувати постанову Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 28 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, від 04 липня 2011 року про накладення на ДТГО "Південно-Західна залізниця" штрафу в сумі 8500.00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на наступне.
Постановою Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління
Державної прикордонної служби України № 28 від 04 липня 2011 року встановлено, що 18.06.2011 р. о 22 год. 50 хв., під час здійснення прикордонного контролю потягу № 90 сполученням Жмеринка-Москва, у вагоні № 12 працівниками Державної прикордонної служби Сумського прикордонного загону виявлено малолітнього громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати якого на паспортний контроль пред'явила копію його свідоцтва про народження, намагаючись при цьому здійснити незаконний перетин Державного кордону України в пункті контролю через Державний кордон «Конотоп»Сумського прикордонного загону без відповідних документів на право перетину державного кордону, чим порушено ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».
Працівниками Сумського прикордонного загону складено протокол від 18.06.2011 р.
№ 9953-0095 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.
04.07.2011 р. т.в.о. начальника Сумського прикордонного загону винесено Постанову № 28 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, згідно з якою на ДТГО «Південно-Західна залізниця»накладено штраф у розмірі 8500 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезено».
Позивач вважає відсутньою вину залізниці у скоєнні адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності. Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Так, провідником вагону виявлено відсутність оригіналу свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_2. Проте матір'ю, яка супроводжувала ОСОБА_2, заявлено, що вона знає про відсутність оригіналу документу і вийде на станції «Конотоп». Тобто пасажири не мали наміру перетинати державний кордон. Однак по станції «Конотоп»до вагону зайшли прикордонники, не давши вийти пасажирці із вагону, та склали протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.
Позивач зазначає, що протокол, який став підставою винесення оскаржуваної постанови, складено без участі представника перевізника, оскільки ДТГО "Південно-Західна залізниця" жодним письмовим документом не уповноважувала працівника Залізниці - провідника ОСОБА_4, підписувати протокол, і відповідно законним представником у розумінні представництва юридичної особи він не являється, відповідно, вважає протокол таким, що не може бути належним доказом правопорушення, пов'язаного зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 вказаного Закону підприємства (їх об'єднання), установи,
організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники) несуть відповідальність за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів.
Оскільки у пасажира були наявні документи для перетину Державного кордону України, однак був відсутній оригінал свідоцтва про народження, тобто перевізник згідно з Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»повинен перевірити лише наявність документів, а не їх справжність, то і вина залізниці у скоєнні адміністративного правопорушення відсутня.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 р. відмовлено в задоволенні адміністративного позову Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця".
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 р. та прийняти нову постанову, якою задовольнити заявлені позовні вимоги.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття
оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи без його участі.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що
18.06.2011 р. о 22 год. 50 хв. під час здійснення прикордонного контролю потягу № 90 сполученням Жмеринка-Москва у вагоні № 12 працівниками Державної прикордонної служби України Сумського прикордонного загону виявлено громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мати якого на паспортний контроль пред'явила копію його свідоцтва про народження, намагаючись при цьому здійснити незаконний перетин Державного кордону України в пункті контролю через Державний кордон «Конотоп»Сумського прикордонного загону без відповідних документів на право перетину державного кордону, чим порушено ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час міжнародних пасажирських перевезень».
Враховуючи відсутність у громадянина України ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, начальником 2 відділення інспекторів прикордонної служби ВПС «Конотоп»старшим лейтенантом Медведєвим І.В. складено протокол № 9953-0095 від 18.06.2011 р. про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних перевезень (а.с. 8-9).
Крім того, через те, що у громадянина України ОСОБА_2 відсутні дійсні документи на право перетину державного кордону, згідно п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. N 724). щодо нього прийняте Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України на виїзд з України громадянину України, який не досяг 16-річного віку (а.с. 21-22).
На підставі зазначеного протоколу 04.07.2011 р. т.в.о. начальника Сумського
прикордонного загону полковником Бурдою О.В. винесена постанова № 28 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на ДГТО «Південно-Західна залізниця»за порушення ст. 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час міжнародних пасажирських перевезень»накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с. 10-11).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, враховуючи приписи Закону України «Про відповідальність перевізників під час міжнародних пасажирських перевезень»та Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації, дійшов висновку, що оскаржувана постанова № 28 від 04.07.2011 р. відповідачем винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та чинним законодавством, оскільки у громадянина України ОСОБА_2 були відсутні документи, необхідні для в'їзду до держави прямування.
Крім того, громадянин України ОСОБА_2 є малолітнім та слідував разом зі своєю матір'ю, ОСОБА_7, яка своїми письмовими поясненнями та пред'явленим проїзним документом по маршруту Вінниця-Москва підтвердила спробу виїзду без необхідних документів для в'їзду до держави прямування - Російської Федерації.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до преамбули Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Згідно ст. ст. 1, 2 вказаного Закону, підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи -підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 22-1 Закону України «Про залізничний транспорт», під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх перевізникові на його вимогу. Перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи. За невиконання обов'язку перевірити перед початком перевезення пасажира у міжнародному залізничному сполученні наявність у нього документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, перевізник несе відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до п. 2 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 р. N 751, пункт пропуску через державний кордон - спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про прикордонний контроль», паспортні та інші документи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, перевіряються уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України з метою встановлення їх дійсності та приналежності відповідній особі. При цьому з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасової відмови особі у перетинанні державного кордону.
Відповідно до п. 3 Додатку 1 до Угоди, між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської від 16.01.1997 р., документом для в'їзду, виїзду і пересування територією Російської Федерації громадян України є, зокрема, свідоцтво про народження (для дітей до 16 років).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу», підрозділам, військовослужбовцям, а також працівникам Державної прикордонної служби України, які відповідно до їх службових обов'язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань надається право не пропускати через державний кордон України осіб без дійсних документів на право його перетинання.
Громадянин України ОСОБА_2 є малолітнім та слідував разом
зі своєю матір'ю, ОСОБА_7, яка своїми письмовими поясненнями та пред'явленим проїзним документом по маршруту Вінниця-Москва підтвердила спробу виїзду без необхідних документів для в'їзду до держави прямування - Російської Федерації (а.с. 25, 27).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи, відсутність у громадянина України ОСОБА_2 належних документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, колегія суддів вважає, що дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваної постанови № 28 від 04.07.2011 р., кореспондуються з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України.
За таких обставин, виходячи з приписів ст. 19 Конституції України та приписів ст. ст. 69, 70, 71 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 р. по справі № 2а-1870/4845/11 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з судовим рішенням суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2011 р. по справі № 2а-1870/4845/11 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" до Сумського прикордонного загіну Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про скасування постанови залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >