18 листопада 2011 р. Справа № 1804/2а-4702/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Калиновського В.А. , Курило Л.В.
< за участю секретаря судового засідання > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.09.2011р. по справі № 1804/2а-4702/11
за позовом ОСОБА_2 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
17.08.2011 року позивач - ОСОБА_2 - звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області, в якому просив поновити строк звернення до суду, визнати протиправною відмову відповідача - Управління Пенсійного фонду України в місті Глухові Сумської області по перерахунку додаткової пен сії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 1 січня 2010 року і по день розгляду справи в суді, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2010 року і по день винесення рішення по справі, зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по виплаті додат кової пенсії з 1 січня 2010 року та по день винесення рішення по справі, з ура хуванням вже нарахованої та виплаченої суми пенсії на момент виконання су дового рішення, зобов'язати відповідача в подальшому здійснювати нарахування та виплату, як особі, віднесеної до 2 категорії осіб, котрі постраждали внаслідок Чо рнобильської катастрофи, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в ро змірах, передбачених статтею 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 30 відсот ків мінімальної пенсії за віком, повернути кошти за складання адвокатом адміністративного позову - 250 грн.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області відмовлено ОСОБА_2 у поновленні строку звернення до адміністративного суду.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області та зобов'язано його нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 17 лютого 2011 року по 18 червня 2011 року, з урахуванням вже отриманих позивачем сум за вказаний період.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 250 грн.
Адміністративний позов щодо решти позовних вимог залишено без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії А№НОМЕР_1. (а.с. 10)
На звернення позивача Управлінням Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області листом від 16.08.2011 року за вих. №12611/04-81 повідомлено заявника, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, нарахована згідно вимог чинного законодавства на підставі постанови КМУ №1 та №530.
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу ст. 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” над постановою Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.
Також судом першої інстанції визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.1 ст.51 цього ж Закону, особам, віднесеним до 2 категорії, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 51 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими внесено зміни до ст. 51 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому Законом порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Так, ст. 4 зазначеної постанови передбачена особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 2 - 15 відсотків.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” дію статті 51 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не було зупинено.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору судом першої інстанції правомірно застосовані норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не Постанови КМУ № 530 від 28 05 2008 року .
При цьому, положення ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч.1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
Щодо висновків суду першої інстанції про стягнення з Державного бюджету України витрат по оплаті послуг на правову допомогу в розмірі 250,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 3 ст. 87 КАС України передбачено, що до складу судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, входять витрати на правову допомогу.
Відповідно до ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.
Постанова Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави” встановлює, що у разі, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок держави, то компенсація не повинна перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
Згідно ст. 90 КАС України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом, проте, відповідно до п.2 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України положення ч.3 ст. 90 КАС України набирають чинності з моменту набрання чинності відповідним законом, але до цього часу граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року прийнята відповідно до ст.ст.90 - 95 та п.2 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України.
Позивач має право на відшкодування витрат тільки якщо встановлено, що вони були фактично і необхідно понесені та є розумними.
Матеріалами справи підтверджується, що в суді 1 інстанції адвокат або інший фахівець в галузі права як представник позивача, участі не брав.
Позивачем -ОСОБА_2 - не були надані до суду першої інстанції будь-які заявки, завдання щодо надання таких послуг, розрахунки або калькуляції вартості послуг, в зв'язку з чим неможливо встановити, які саме та за якими етапами, передбачені угодою, юридичні послуги виконувались в певні терміни та чи виконані вони в повному обсязі.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Згідно ч.2 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова судом першої інстанції в цій частині прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог.
В іншій частині постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п. 3 ч.1 ст. 198, < Список > ст. ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Глухові Сумської області задовольнити частково.
Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.09.2011р. по справі № 1804/2а-4702/11 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 250 грн. - скасувати. Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 250 грн. - відмовити.
В іншій частині постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 06.09.2011 року по справі №1804/2а-4702/11 - залишити без змін. < Текст >
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
< Звіт про виконання >
Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис)
(підпис)Калиновський В.А. Курило Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.
< повний текст > < Дата > < р. >