22 листопада 2011 р.Справа № 2а-5828/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2011р. по справі № 2а-5828/11/2070
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Тома" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкового повідомлення - рішення,
19.05.2011 року, Акціонерне товариство закритого типу "ТОМА" ( далі - позивач )звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова( далі - відповідач) в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 р. № 0000641800/0.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2011 року позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "ТОМА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова від 15.12.2010 р. № 0000641800/0.
Стягнено з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "ТОМА" (61022, м. Харків, вул. Іванівська, 1, код ЄДРПОУ 14080511) державне мито в розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду 15.08.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Окрім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Також , судом першої інстанції не враховано, вимоги ст. 215, ст.216, ст..228 ЦК України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків., та це свідчить цо відбувся правочин, який суперечить моральним засадам суспільства, що на думку відповідача і призвело до не правильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, заперечення відповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано достатніх доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Відповідачем не було доведено наявність будь-яких умисних дій з боку позивача та його посадових осіб шляхом укладення нікчемних правочинів. Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. За таких обставин, судом першої інстанції зроблено висновок, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність договорів укладених між позивачем та ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" .
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, Акціонерне товариство закритого типу "ТОМА" зареєстроване Харківською міською радою, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.08.1993 р. за № 14801200000021789, з 28.03.2000 р. взято на податковий облік як платник податків в органах податкової служби.
З 30.12.2005 року зареєстрований як платник податку на додану вартість за № 140805120300, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №28325094.
Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова з 01.12.2010 року по 06.12.2010 року була проведена невиїзна документальна перевірка відповідача з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" (код 34981754) за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р.
Перевіркою встановлено, що директор ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" громадянин ОСОБА_2, відповідно до листа ДПА у Харківській області від 04.04.2010 р. № 17236/7/18-209 та протоколу допиту свідка у Житомірській області від 18.08.2010 р., в поясненнях стверджує, що він до фінансово господарської діяльності підприємства ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" жодного відношення не має, функції директора та бухгалтера не виконував, статутний фонд підприємства не формував, угод, податкових накладних та бухгалтерських документів від імені ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" не підписував, печаткою не розпоряджувався, пошуком покупців та постачальників не займався, податкові декларації не підписував до податкового органу не подавав, місце знаходження ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" йому не відома, на посаду директора себе не призначав.
На підставі вищезазначеного податковим органом було зроблено висновок, що декларації з податку на прибуток та ПДВ, надані до податкового органу були підписані директором ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" громадянином ОСОБА_2, а тому дані наведені у цих деклараціях не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме декларації заповнені платником податків всупереч правилам. Невиконання законодавча встановлених обов'язків по декларуванню та сплаті податку на додану вартість доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум податку на додану вартість при тому, що контрагент ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп", а саме підприємство АТЗТ "Тома" отримало податкову вигоду з ПДВ у частині податкового кредиту сформованого за рахунок ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп".
Таким чином в акті перевірки АТЗТ "Тома" зроблено висновок, що підприємством позивача порушено ч. 1 ст. 203, 215, п.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" з АТЗТ "Тома", п.п. 7.4.4. п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 54867,00 грн., у т.ч. травень 2009 року завищена сума податкового кредиту на 9166,67 грн., липень 2009 року завищена сума податкового кредиту на 8700,00 грн., серпень 2009 рьку завищена сума податкового кредиту на 6000,00 грн., вересень 2009 року завищена сума податкового кредиту на7000,0 грн., жовтень 2009 року завищена сума податкового кредиту на 7300,00 грн., листопад 2009 року завищена сума податкового кредиту на8333,33 грн., грудень 2009 року завищена сума податкового кредиту на 8366,67 грн.
За результатами перевірки було складено акт №12718/1800/14080511 від 06.12.2010 року.
На підставі висновків акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000641800/0 від 15.12.2010 року, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 82300,50 грн. (основний платіж - 54867,00грн., штрафна (фінансова) санкція-27433,50 грн).
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення та звернувся зі скаргами до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова, Державної податкової адміністрації у Харківській області, Державної податкової адміністрації України, які вказані скарги позивача залишили без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення- рішення без змін.
Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 6.1 ст. 6 Закону України №68/97-ВР визначає, що об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Виходячи з цього, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №68/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно із пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Також судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між позивачем та ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" було укладено договір підряду № б/н від 01.04.2009 року, за яким підприємство зобов"язується виконати ремонтні роботи в нежитлових приміщеннях офісу.Загальна вартість ремонтних робіт складає 55000,00 грн.
Про виконання умов договору свідчить акт № б/н приймання виконаних робіт за квітень 2009 року, який був підписаний обома сторонами, податкова накладна № 2371 від 22.04.2009 р. на суму 55000 грн., у т. ч. ПДВ 9166,67 грн. , банківськи виписки .
Вартість виконаних робіт за квітен 2009 року склала 45833 грн. та ПДВ 9167, всього 55000 грн.
Також позивачем та ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" 01.07.2009 року було укладено договір підряду № б/н, за яким АТЗТ "Тома" (замовник) доручає, а ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" (підрядник) зобов'язується виконати ремонтні роботи в нежитлових приміщеннях офісу.
Про виконання умов договору свідчить акт № б/н приймання виконаних робіт за липень 2009 року, який був підписаний обома сторонами, податкова накладна № 5651 від 27.07.2009 р. на суму 52200 грн., у т. ч. ПДВ 8700 грн.,банківськи виписки.
Вартість виконаних робіт іт за липень 2009 року вартість виконаних робіт склала 43500 грн. та ПДВ 8700, всього 52200 грн.
Також позивачем та ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" 14.08.2009 року було укладено договір підряду № б/н, за яким підприємство зобов'язується виконати ремонтні роботи в нежитлових приміщеннях офісу. Загальна вартість ремонтних робіт складає 222000 грн.
Про виконання договору свідчать акти приймання виконаних робіт:№ б/н приймання виконаних робіт за жовтень 2009 року, який був підписаний обома сторонами,б/н приймання виконаних робіт за листопад 2009 року, який був підписаний обома сторонами, б/н приймання виконаних робіт за грудень 2009 року, який був підписаний обома сторонами, податкові накладні № 5794 від 31.08.2009 р. на суму 36000,00 грн., у т. ч. ПДВ 6000,00 грн., № 7930 від 30.09.2009 р. на суму 42000,00грн., у т. ч. ПДВ 7000,00 грн., № 7592 від 30.10.2009 р. на суму 43800,00 грн., у т. ч. ПДВ 7300,00 грн., № 10321 від 30.11.2009 р. на суму 50000,00 грн., у т. ч. ПДВ 8333,33 грн., № 12001 від 31.12.2009 р. на суму 50200,00 грн., у т. ч. ПДВ 8366,67 грн. , банківськи виписки.
Вартість виконаних робіт за жовтень 2009 року склала 101500 грн. та ПДВ 20300 грн., всього 121800 грн.,
Вартість виконаних робіт за листопад 2009 року склала 41666,67 грн. та ПДВ 8333,33 всього 50000грн
Вартість виконаних робіт за грудень 2009 року склала 41833,33 грн. та ПДВ 8366,67 всього 50200 грн.
Як вбачається з матеріалів справи - копій договорів, податкових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок, також наданими по вищезазначених договорам листам про договірну ціну, локальних смет , які були теж підписані обома сторонами і які наявні у матеріалах справи, що підтверджується позивачем подальше використання у власній господарській діяльності .
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідальність за подання податковому органу податкової звітності заповненої з порушенням норм чинного законодавства покладена на контрагента позивача - ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" та зазначає, що подання податкової звітності контрагентом позивача з порушенням норм чинного законодавства, при фактичному здійсненні господарської операції, не впливає на податковий кредит позивача.
Таким чином, щодо доводів апеляційної скарги стосовно нікчемності укладених між позивачем та контрагентом договорів , колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочинну недійсним не вимагається.
В ході судового розгляду встановлено, що правові наслідки, обумовлені цим правочином, реально настали для обох сторін .
Аналіз вищевикладеного свідчить, що договори укладені відповідно до вимог діючого законодавства та вони відповідають вимогам ч.І ст.205, ч.2. ст.207, ч.І ст.208, ч.І ст. 638, ч.З ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України.
Сторонами за договорами погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання.
Суд зазначає, що на час розгляду судом справи умови договору виконані з боку сторін.
На момент укладення угод та її виконання, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності відповідачем не надано.
Таким чином, як вбачається з копій договорів, податкових накладних, актів виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та зазначає, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" мали реальний характер, а висновки податкової інспекції про їх нікчемність є помилковими.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки суб'єктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумість предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Також відповідно до вимог п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, відсутні підстави вважати зазначені податкові документи недійсними.
АТЗТ "Тома" та ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" належним чином оформлені договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлено первинні документи податкової та бухгалтерської звітності. Зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, за загальнодоступною інформацією, на момент складання податкових накладних, ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" було офіційно зареєстровано платником ПДВ та мало право складання податкових накладних та є безпідставним посилання відповідача на той факт, що позивач не має право на внесення відповідних сум до податкового кредиту оскільки контрагентом позивача ТОВ "С. ДЖ. Р. Груп" не належним чином були заповнені декларації з ПДВ та податку на прибуток.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 15.12.2010 р. № 0000641800/0, про визначеня податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 82300,50 грн. (основний платіж - 54867,00грн., штрафна (фінансова) санкція-27433,50 грн) винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а отже є такими, що підлягає скасуванню.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Доводи апеляційної скарги, щодо нікчемності укладених угод відповідно до 215, п.1 ст.216, ст..228 ЦК України, є необґрунтованими з урахуванням вище викладеного та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > < 198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2011р. по справі № 2а-5828/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Бондар В.О.
Судді(підпис)
(підпис)Кононенко З.О. Донець Л.О.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.