28 листопада 2011 р.Справа № 2008/2а-2094/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області на постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 06.06.2011р. по справі № 2008/2а-2094/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок пенсії,
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Вовчанського районного суду Харківської області від 06.06.2011 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зобов'язано управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, визначених ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”з 17 листопада 2010 року до 6 червня 2011 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, ОСОБА_1, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 3-ої групи інвалідності, відповідно до ст. ст. 50, п. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”з 17 листопада 2010 року до 6 червня 2011 року.
В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховані приписи ст.ст. 54, 62, 63, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі- Закон №796-ХІІ); положення Постанови КМУ N 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та Постанови КМУ № 530 від 28.05.08р. “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, які діяли на час виплати; приписи ч. 3 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення спору.
Виходячи з приписів ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії, інвалідом ІІІ групи захворювання, що підтверджується копіями документів, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.
Статтею 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
На дату звернення позивача до відповідача про нарахування та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, а саме: в листопаді 2010 року, діяли норми статтей 50, 54 Закону № 796-ХІІ, які набрали чинності з 22.05.2008р., відповідно яким розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами ІІІ групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Позивачу призначена та виплачується пенсія по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірах, встановлених постановами уряду з 01.06.2010 року, що підтверджується довідкою управління Пенсійного фонду України в Дворрічанському районі Харківської області (а.с.12) та про що зазначає відповідач апеляційній скарзі.
Таким чином, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати основної та додаткової пенсій в розмірах, визначених Законом № 796-ХІІ, призвели до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно правомірності нарахування та виплати пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, встановлених постановами уряду, колегія суддів зазначає, що в пункті 2 постанови КМУ від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” та в частинах 4, 6 постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначеного Закону 796-ХІІ, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада у 2006 році доповнила Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ст. 71, якою встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (Закон N 231-V від 05.10.2006 року "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією та законами України основних соціальних гарантій, якими, зокрема, є пенсії, визначаються Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії". Статтями 17 та 19 цього Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, як основна соціальна гарантія, встановлюється законами.
Оскільки Кабінет Міністрів України не уповноважений встановлювати розмір мінімальної пенсії за віком та, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, колегія суддів приходить до висновку, що здійснюючи нарахування та виплату позивачу пенсії та додаткової пенсії за період з 17.11.2010 року по 6.06.2011 року у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України, відповідач порушив принципи законності, відповідно до яких органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 54 та ст.62 Закону №796-ХІІ, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, встановлено, що Кабінетом Міністрів України визначається лише порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, та порядок роз'яснення порядку застосування цього Закону, а не встановлення розмірів пенсій.
Отже, за конституційними нормами виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Щодо доводів апеляційної скарги стосовно не правильного застосування судом першої інстанції норм ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі-Закон N 1058-IV) колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону N 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону N 1058-IV, іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги положення ч.3 ст. 28 Закону N 1058-IV, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.ст.50, 54 Закону N 796-XII.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області залишити без задоволення.
Постанову Вовчанського районного суду Харківської області від 06.06.2011р. по справі № 2008/2а-2094/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає
Головуючий суддя(підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис)
(підпис)Бондар В.О. Донець Л.О.
< Список > Кононенко З.О.
< повний текст > < Дата > < р. >