Ухвала від 18.11.2011 по справі 1810/2а-1811/11

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 р.Справа № 1810/2а-1811/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Лебедин на постанову Лебединського районного суду Сумської області від 29.06.2011р. по справі № 1810/2а-1811/11

за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >

до Управління Пенсійного фонду України в м.Лебедин < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >

про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

20.04.2011 ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України м. Лебедин Сумської області (надалі - відповідач), в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України м. Лебедин Сумської області неправомірними в частині неповного нарахування та виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язати відповідача провести виплатити щомісячну додаткову пенсію, за шкоду, заподіяну здоров'ю, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС 2 категорії, у розмірі 30 % мінімальної пенсії, за період 01.12.2003 року по 31.12.2003 року у розмірі пенсії за віком визначеному ст. 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" та провести відповідні виплати з урахуванням виплачених коштів; за період з 01.01.2004 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року виходячи з розміру пенсії за віком визначеного ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати негайно з урахуванням виплачених коштів та нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 22.04.2011 року позовні вимоги в частині зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01.12.2003 року по 20.10.2010 року залишені без розгляду.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження 7 липня 2011 року постановою Лебединського районного суду Сумської області позовні вимоги - задоволено частково.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду в м. Лебедині Сумської області щодо відмови в нарахуванні та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до вимог ч.1 ст. 51 та ч. 2 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи із 30 відсоткового розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Лебедині Сумської області провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_1, як особі віднесеної до 2 категорії, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, визначеної ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 та ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 20 листопада 2010 року по 20 травня 2011 року, з урахуванням проведених виплат.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Розгляд скарги проводити без участі представника відповідача.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що при обчисленні пенсії позивачу діяв на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”. Також зазначає про неврахування судом першої інстанції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" та Постанови КМУ від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", які діяли на час виплати; Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»; приписів ч. 3 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, що призвело до неправильного вирішення спору..

Суд апеляційної інстанції на підставі п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м. Лебедин Сумської області, є потерпілою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2 категорії, що підтверджено копією посвідчення А № НОМЕР_1 від 10.12.1998 року (а. с. 3), та має право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України № 796-ХІІ.

Позивачу виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до постанови Кабінету міністрів від 28.05.20088 року № 530, що підтверджується листом Управління Пенсійного фонду України м. Лебедин Сумської області від 15.03.2011 року № Б-31 . (а.с. 4)

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України № 796-ХІІ, натомість відповідачем за вказаний період часу неправомірно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку даної пенсій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.

Статтею 49 Закону України №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.51 Закону України №796-ХІІ особам, віднесеним до 2 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що при обчисленні додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.

Позивачу призначена та виплачувалася додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю виходячи з положень постанови Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 6 липня 2008 р. N 654 та постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 р. N 530.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірності виплат на підстав постанов уряду, колегія суддів вважає помилковими.

Кабінет Міністрів України, на час виникнення спірних правовідносин , не уповноважений Законом N 796-XII зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині першій статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Проте, згідно приписів Закону України №796-ХІІ розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначається виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, а ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не положення постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року N 654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян”.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі, визначеному Законом № 796-ХІІ, призвели до порушення прав позивача, а тому підлягають захисту в судовому порядку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, п.10 ст.183-2 ,195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Лебедин залишити без задоволення.

Постанову Лебединського районного суду Сумської області від 29.06.2011р. по справі № 1810/2а-1811/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя< підпис >Русанова В.Б.

Судді< підпис >

< підпис >Сіренко О.І. Любчич Л.В.

< Список > < Текст >

< повний текст > < Дата > < р. >

Попередній документ
22025117
Наступний документ
22025119
Інформація про рішення:
№ рішення: 22025118
№ справи: 1810/2а-1811/11
Дата рішення: 18.11.2011
Дата публікації: 23.03.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: