22 листопада 2011 р.Справа № 2а-5572/11/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
за участю секретаря судового засідання Ульяненко А.Г.,
в присутності:
представника позивача Макаренко О.М.,
представника відповідача Лисенка М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі № 2а-5572/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Автозапчастина" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визначення нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач-ТОВ “Харків-Автозапчастина” звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова від 10.01.2011 року № 0000012330/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 676571,00 грн. (за основним платежем) та 169142,75 грн. (за штрафними санкціями), усього -845713,75 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що висновки акту про результати документальної не виїзної перевірки ТОВ “Харків-Автозапчастина”з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2008р. по 31.03.2010р., по взаємовідносинах з ПП “Укрпромсінтез”, ПП “АЛЕКС ТРЕЙД С”, ТОВ “Техсин”і ТОВ “Кен і Ко”, з посиланням на який були винесені спірні податкові повідомлення-рішення, є безпідставними та необґрунтованими. За твердженням позивача тих порушень, які відображені в названому акті, ТОВ “Харків-Автозапчастина”не вчиняло, суму податку на додану вартість за взаємовідносинами з ПП “Укрпромсінтез”, ПП “АЛЕКС ТРЕЙД С”, ТОВ “Техсин”і ТОВ “Кен і Ко”обрахувало правильно, а тому підстави для покладення на нього обов'язку здійснити додаткові платежі з зазначеного податку відсутні.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 р. адміністративний позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова винесене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Автозапчастина", а саме: № 0000012330/0 від 10.01.2011р.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п. 7.4.5, 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ст.4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова була проведена не виїзна перевірка ТОВ “Харків-Автозапчастина”( код ЄДРПОУ -31439826) з питань правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.03.2008р. по 31.03.2010р., по взаємовідносинах з ПП “Укрпромсінтез”, ПП “АЛЕКС ТРЕЙД С”, ТОВ “Техсин”і ТОВ “Кен і Ко”.
За результатами зазначеної перевірки 20.12.2010 року було складено акт № 339623-314/31439826., згідно з якого в ході здійснення перевірки було виявлено порушення позивачем п.п. 7.4.5, 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
З посиланням на зазначений акт ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 року № 0000012330/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 676571,00 грн. (за основним платежем) та 169142,75 грн. (за штрафними санкціями), усього -845713,75 грн.
Також судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті висновки ДПІ у Ленінському районі міста Харкова про порушення ТОВ “Харків-Автозапчастина” вимог п.п.7.4.1 та 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” по взаємовідносинам з ПП “Алекс Трейд С”, ТОВ “Техсин”, ПП “Укрпромсінтез”і ТОВ “Кен і Ко”, оскільки за даними протоколів допитів у якості свідків директорів підприємств, вони не вчиняли правочинів від імені даних підприємств. Крім того, згідно з вироком Придніпровського районного суду міста Дніпропетровська, директора ПП “Укрпромсінтез”було притягнено за діяльність даного підприємства до кримінальної відповідальності.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000012330/0 від 10.01.2011р.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, мж позивачем, ТОВ “Харків-Автозапчастина”(в якості покупця) та ПП “Укрпромсинтез”(в якості продавця), було укладено правочин з купівлі-продажу автозапчастин, про укладення якого свідчать видаткові накладні за період з 15.10.2007р. по 29.02.2008р. на загальну суму 1715682,14 грн.
Згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців стосовно ПП “ Укрпромсинтез ” ОСОБА_4 є керівником даного суб'єкта господарювання.
Частиною 2 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості стосовно юридичної особи як прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що укладаючи правочини з фізичною особою -ОСОБА_4, яка діяла від імені ПП “Укрпромсинтез ”та за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців значилася керівником цього суб'єкту господарювання.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про відсутність підстав для врахування в даних спірних правовідносинах вироку Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2009р., оскільки даний судовий акт був винесений по фактах діянь, скоєних особами, що не мають статусу керівника ПП “Укрпромсинтез” Отже, вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2009р. не може бути взято судом до уваги як доказ нездійснення ПП “Укрпромсинтез” господарської діяльності.
Також матеріалами справи встановлено, що між позивачем, ТОВ “Харків-Автозапчастина”(в якості покупця) та ТОВ “Техсин”(в якості продавця) було укладено правочин з купівлі-продажу автозапчастин, про укладення якого свідчать договір № 5 від 06.01.2010р. та видаткові накладні за період за період з 11.06.2009р. по 05.03.2010р. на загальну суму 1619633,09 грн.
Між позивачем, ТОВ “Харків-Автозапчастина” (в якості покупця) та ПП “Алекс Трейд С”(в якості продавця) було укладено правочин з купівлі-продажу автозапчастин, про укладення якого свідчать договір №33 від 10.03.2008р. та видаткові накладні за період з 31.03.2008р. по 04.09.2008р. на загальну суму 2514358,27 грн.
Між позивачем, ТОВ “Харків-Автозапчастина” (в якості замовника) та ТОВ “Кен і Ко”(в якості виконавця) було укладено правочин з виконання робіт по виготовленню 5000 екземплярів рекламних брошур - договір № 19/05-08 від 19.05.2008р., акт приймання-передачі робіт № 307 від 30.06.2008р. на суму 34666,67 грн.
Як свідчить зміст Акту перевірки, відповідач не ставив під сумнів фактичну наявність товару, який в подальшому за матеріалами справи був реалізований ТОВ “Харків-Автозапчастина” іншим суб'єктам господарювання. Отримання позивачем збитку від господарських операцій з придбання -продажу автозапчастин ДПІ не виявлено, в акті перевірки таких висновків не відображено.
Обставини оприбуткування придбаного у контрагентів товару та його подальшого використання саме в межах господарської діяльності ТОВ “Харків-Автозапчастина” шляхом здійснення його подальшої реалізації визнані ДПІ в ході проведення перевірки діяльності ТОВ “Харків-Автозапчастина” та не спростовані в ході судового засідання.
Крім того, на підтвердження зазначеного факту позивачем додано до матеріалів справи документальні підтвердження беззбиткової реалізації ТОВ “Харків-Автозапчастина” придбаного товару на адресу ПП “Істок Автозапчастина”, ТОВ “ТПК “Омега Автопоставка”, ТОВ “Компанія Агросоюз”, КП “Дорремстрой”, ТОВ “Автоінвест”, ТОВ “Укравтозапчастина”, а саме: договори та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, що свідчать про продаж товару (автозапчастин) на адресу даних підприємств на протязі періоду 2007-2010 років.
Згідно витягів з Єдиного Державного Реєстру ПП “Укрпромсинтез”, ТОВ “Техсин”, ПП “Алекс Трейд С”, ТОВ “Кен і Ко” впродовж існування господарських відносин з ТОВ “Харків-Автозапчастина” знаходилися у реєстрі, реєстрація даних підприємств не була скасована, а їх діяльність не була будь-яким чином обмежена.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Частиною 2 ст.17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”зазначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості стосовно юридичної особи як прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що укладаючи правочини з фізичними особами, які діяли від імені ПП “Укрпромсинтез”, ТОВ “Техсин”, ПП “Алекс Трейд С”, ТОВ “Кен і Ко” та за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців значилися керівниками цих суб'єктів господарювання, а тому позивач дотримався розумних меж обачності.
При цьому, колегія суддів зазначає про відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які вказували б на те, що керівництву ТОВ “Харків-Автозапчастина” було відомо про злочинні наміри керівника ПП “Укрпромсинтез”, чи інших осіб, а також на те, що дії посадових осіб позивача були пов'язані загальним умислом з діями керівника ПП “Укрпромсинтез”. Доказів того факту, що при укладенні та виконанні договору поставки позивач був обізнаний про незаконну діяльність керівника ПП “Укрпромсинтез” матеріали справи також не містять. Діяльність ПП “Укрпромсинтез” на момент існування господарських відносин з позивачем та на сьогоднішній день є законною, державна реєстрація не скасована.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявними у справі документами доведено фактичне виконання господарських операцій за переліченими правочинами, понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах, відсутність взаємопов'язаності сторін перелічених правочинів, використання товару у власній господарській діяльності ТОВ “Харків-автозапчастина”, відсутність підстав для висновку про нікчемність перелічених договорів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
Крім того, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для висновку про наявність у ТОВ “Харків-Автозапчастина” наміру безпідставно отримати податкову вигоду у спірних правовідносинах з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи встановлено та не заперечується сторонами, що зобов'язання позивача по оплаті вартості товарів за угодами з поставки автозапчастин були виконані позивачем в повному обсязі шляхом перерахування безготівкових грошових коштів.
З огляду на приписи Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” та Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” колегія суддів зазначає, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.
Як вбачається з п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка повинна містити реквізити, визначені пп. 7.2.1 Закону №168/97.
Відповідно до пп. 7.2.3 вказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Згідно до чинного законодавства України у періоді, що перевірявся, єдиною підставою включення сум до складу податкового кредиту є його підтвердження податковими накладними. Відповідно до п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”- не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як вбачається з матеріалів справи, факт одержання та оплати позивачем вартості придбаного товару підтверджується відповідними податковими накладними з урахуванням ПДВ та виписками з особового банківського рахунку позивача і не заперечувалося сторонами у справі. Обставин проведення розрахунків, сплати у їх складі ПДВ відповідач не заперечує, як і факту подальшої реалізації товарів та сплати податку з прибутку.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харків-Автозапчастина", документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011 року по справі № 2-а-5572/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2011р. по справі № 2а-5572/11/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Катунов В.В.
Судді< підпис >
< підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 28.11.2011 р.