Ухвала від 24.11.2011 по справі 2а-4253/11/2070

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2011 р.Справа № 2а-4253/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Слюсар А.М.

представника відповідача Ткачової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. по справі № 2а-4253/11/2070

за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >

до Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса < Текст > треті особи Директор Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз Ім. Засл. професора М.С. Бокаріуса Лозовий А.І. < за участю > < Текст >

про поновлення на посаді,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С.Бокаріуса, третя особа-директор Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса Лозового А.І., в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати наказ ХНДІСЕ від 01.02.2011 р. №16-о/с про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого наукового співробітника лабораторії судових комп'ютерно-технічних, фоноскопічних, аналітичних, теоретичних досліджень і інформаційного забезпечення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса;

-поновити на роботі ОСОБА_1, на публічній службі - на посаді старшого наукового співробітника лабораторії судових комп'ютерно-технічних, фоноскопічних, аналітичних, теоретичних досліджень і інформаційного забезпечення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса;

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за 03.02.2011 р. та 10.03.2011 р. у сумі 288,0 грн.;

-стягнути з відповідача на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11.03.2011 р. по день поновлення на роботі;

-стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 3000,0 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року закрито провадження у справі.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Позивач зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що позивач на момент винесення наказу про звільнення мав статус державного службовця, а тому вказаний спір є публічного-правового, пов"язаний з проходженням публічної служби.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

За приписами ст. 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

За визначенням ст. 2 Закону України "Про державну службу" державними службовцями вважаються особи, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну службу”громадяни України, які зараховуються на державну службу, приймають присягу, потім державний службовець підписує текст присяги, який зберігається за місцем роботи. Про прийняття присяги робиться запис у трудовій книжці.

Отже, виходячи з системного аналізу вказаних норм, обов»язковими умовами наявності у особи статусу державного службовця є прийняття нею присяги державного службовця, перебування на посаді в державному органі або органі місцевого самоврядування, отримання заробітної плати лише за рахунок державних коштів та виконання організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій від імені держави.

Як вбачається зі статуту Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса ХНДІСЕ є державною спеціалізованою науково-дослідною установою, яка підпорядкована Міністерству юстиції України та не є державним органом або органом місцевого самоврядування.

Згідно довідки Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (а.с.140 т.2) позивач отримував заробітну плату не лише за рахунок державних коштів, а і за рахунок власних надходжень інституту, які були отримані від надання платних послуг замовникам-фізичним та юридичним особам.

Посадовою інструкцією старшого наукового співробітника лабораторії, де працював позивач, (а.с. 136-138 т. 1) не передбачено здійснення таким співробітником організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій від імені держави.

У трудовій книжці ОСОБА_1 відсутній запис про прийняття позивачем присяги державного службовця.

Крім того, правові основи судово-експертної діяльності врегульовані Законом України «Про судову експертизу», за приписами якого, на працівників державних спеціалізованих установ судової експертизи поширюються особливості матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачені Законом України “Про державну службу”, ( ч. 2 ст. 18 вказаного Закону) однак посада судового експерта не прирівняна даним законом до державної служби.

Отже, виходячи з вище наведеного, позивач працюючи старшим науковим співробітником лабораторії судових комп'ютерно-технічних, фоноскопічних, аналітичних, теоретичних досліджень і інформаційного забезпечення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса не мав статусу державного службовця у розумінні Закону України "Про державну службу", а тому не перебував на публічній службі.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на присвоєння йому рангу державного службовця, як на підставу віднесення позивача до державних службовців, колегія суддів вважає необгрунтованими, виходячи з наступного.

Положенням про кваліфікаційні класи судових експертів працівників науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 9 липня 2008 р. N 1163/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 р. за N 627/15318 визначено порядок присвоєння кваліфікаційних класів судових експертів працівникам науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ). Кваліфікаційні класи судових експертів присвоюються працівникам НДУСЕ залежно від посади, стажу, досвіду роботи, наукового ступеня та рівня професійних знань за наявності кваліфікації судового експерта. Присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта працівнику НДУСЕ є підставою для присвоєння йому рангу державного службовця та виплати доплат за ранг згідно з чинним законодавством.

Отже, присвоєння експертам рангів державного службовця проводиться з метою виплати доплат за ранг та забезпечення гарантій щодо матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачених ст. 18 Закону України “Про судову експертизу”, та не свідчить про віднесення експертів до державних службовців, оскільки у даному випадку відсутні такі обов»язкові умови наявності статусу державного службовця, як прийняття присяги державного службовця, здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функції від імені держави, а також отримання заробітної плати виключно за рахунок державних коштів.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем, не був державним службовцем та не перебував на публічній службі, в зв'язку з чим, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про закриття провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > п.1 ч.1 ст.199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 22.08.2011р. по справі № 2а-4253/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Макаренко Я.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.

Повний текст ухвали виготовлений 29.11.2011 р.

Попередній документ
22025092
Наступний документ
22025094
Інформація про рішення:
№ рішення: 22025093
№ справи: 2а-4253/11/2070
Дата рішення: 24.11.2011
Дата публікації: 23.03.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: