15 листопада 2011 р.Справа № 2а-1870/3214/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2011р. по справі № 2а-1870/3214/11
за позовом Приватного підприємства "Проффіт Лайт" < Список > < Текст >
до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач - ПП “Проффіт Лайт”, звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції, в якій просив визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0001761502/0 від 04.11.2010р. та №0001761502/1 від 07.12.2010р., якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 79956,49грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято в порушення ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки усі передбачені діючим законодавством первинні бухгалтерські документи на момент здійснення господарських операцій з ТОВ “Айдіас Фекторі”, у позивача були в наявності та надані на перевірку, а отже ПП “Проффіт Лайт” законно включено усі операції до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.11.2010року за №0001761502/0.
В задоволенні інших позовних відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 3 ст. 5 та ст. 7 Господарського кодексу України, ч. 1,2,5 ст. 203, ч.ч. 1,2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, з урахуванням вимог п. 2 ст. З, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ПП “Проффіт Лайт”зареєстроване юридичною особою та включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємства та організації (а.с.18), позивач взятий на податковий облік 15.05.2008 року в Шосткинській МДПІ, зареєстрований платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 19.05.2008р. за №100116718, про що зазначено в акті про результати документальної невиїзної перевірки від 22.10.2010р. №1395/1502/35187438(а.с.10-11).
22.10.2010року Шосткинською МДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ПП “Проффіт Лайт”з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за період травень-серпень 2010року.
Під час перевірки, висновки якої зафіксовані в акті від 22.10.2010р. №1395/1502/35187438 (а.с.10-17) було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ч.3 ст. 5 та ст.7 Господарського Кодексу України, ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України, з урахуванням вимог п.2 ст.3, ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, внаслідок чого занижено податок на додану вартість до сплати за рахунок завищення суми податкового кредиту у розмірі 53713,33грн., за звітний податковий період травень-серпень 2010 року.
За результатами перевірки 04.11.2010року Шосткинською МДПІ відносно ПП “Проффіт Лайт”винесено податкове повідомлення-рішення за №0001761502/0 (а.с.8), яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 79956грн. 49коп. в т.ч. за основним платежем -53713грн.33коп та штрафні (фінансові) санкцій -26243грн. 16коп.
Позивач, не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до Шосткинської МДПІ та в подальшому до ДПА України (а.с.19-21). Однак рішеннями за результатами розгляду скарг ПП “Проффіт Лайт”податкове повідомлення-рішення за №0001761502/0 від 04.11.2010р. було залишено без змін, а скарги -без задоволення.
За результатами такого оскарження Шосткинською МДПІ 07.12.2010р. було прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001761502/1 (а.с.9).
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.11.2010року за №0001761502/0, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ні документально, а ні нормативно не довів правомірності прийнятого рішення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з акта перевірки (а.с.10-17), підставою для зменшення податковим органом суми податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 53713грн. 33коп. стало те, що безпосередній контрагент позивача - ТОВ “Айдіас Фекторі” не декларував податкові зобов'язання за травень -серпень 2010р. з податку на додану вартість на час перевірки, а оскільки діюче законодавство ставить у пряму залежність факт включення постачальником товарів (послуг) податкових зобов'язань з відповідним їх декларуванням, з наданням податкової накладної, Шосткинська МДПІ стверджує, що дані обставини унеможливлюють надання податкової накладної покупцю чи отримувачу послуг без включення податкових зобов'язань з боку ТОВ “Айдіас Фекторі”(а.с.15). Крім того, контрагент позивача за місцем знаходження не знаходиться, не має складських приміщень, основних фондів та транспортних засобів, у зв'язку з чим відповідач стверджують, що господарські операції між ПП “Проффіт Лайт”та ТОВ “Айдіас Фекторі” не підтверджені виходячи з врахуванням реального часу здійснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності. На думку відповідача, в податковій звітності правові відносини з ТОВ “Айдіас Фекторі” позивачем відображено без мети реального настання правових наслідків, що операції були укладені поза межами господарської діяльності та є нікчемними.
При цьому, колегія суддів не може погодитися з такими доводами податкового органу з оголяду на наступне.
Матеріалами справи встановлено, що в перевіряємому періоді одним із постачальників товару позивачу було ТОВ “Айдіас Фекторі”, з яким 01 жовтня 2009 року ПП “Проффіт Лайт” було укладено договір купівлі-продажу товарів №01/10-09 (а.с.23-25), згідно якого позивачем придбавались електротовари та автомобільні товари, найменування, кількість, асортимент та ціна на який, визначалась у видатково-прибуткових накладних.
Як вбачається з матеріалів справи, Шосткинськю МДПІ був направлений запит до ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.11.2010р. №16580/7/15-3 (а.с.58), на який отримано відповідь, що згідно баз даних ДПІ за травень-серпень 2010р. встановлена розбіжність по податкових деклараціях з податку на додану вартість, оскільки ТОВ “Айдіас Фекторі”не декларував податкового зобов'язання за вказані періоди (а.с.59). При цьому згідно даних вказаної довідки контрагент є зареєстрованим платником податку на додану вартість, з обліку в органах ДПІ не знімався (а.с.59). Також Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ТОВ “Айдіас Фекторі” в березні 2011р. було задекларовано податкове зобов'язання за вказаний період -травень-серпень 2010р., що підтверджується відповідними витягами з баз даних ДПІ, поданих відповідачем (а.с.63-66).
Відповідно до п. 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”(чинного на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно договору купівлі-продажу за №01/10-09 від 01.10.2009р. (а.с.23-25), позивачем були придбані електротовари та автомобільні товари, найменування, кількість, асортимент та ціна на який визначалась у видатково-прибуткових накладних, що підтверджується копіями податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактури (а.с.26-44).
Даний товар був оплачений в травні, червні, липні, серпні 2010р., що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.45-49,91) та поставлений згідно умов договору силами позивача орендованими транспортними засобами на орендовані складські приміщення та в подальшому реалізований покупцям.
Крім того, колегія суддів зазначає, сумнівів стосовно поставки саме силами позивача у Шосткинськійї МДПІ під час перевірки не виникло. Вказані обставини підтверджуються копією акта перевірки (а.с.10-17), копією письмового заперечення (а.с.53-54), копіями договорів оренди автомобілів, копіями актів приймання автомобілю, копіями актів виконаних робіт за проїзд транспорту на територію заводу, копіями рахунків-фактури, копіями актів виконаних робіт за оренду приміщення, копіями податкових накладних, копією договору оренди нежитлового приміщення з додатками, копією акта приймання-передачі ключів, а також копіями податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей, рахунків-фактури на підтвердження реалізації придбаного товару (а.с.78-90,92-99,106-174).
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору купівлі-продажу за №01/10-09 від 01.10.2009р. (а.с.23-25) між ПП “Проффіт Лайт”та ТОВ “Айдіас Фекторі”, відбулась поставка товару на підприємство позивача, товар був оплачений позивачем. Таким чином, операція по придбанню товару за договором купівлі-продажу за №01/10-09 від 01.10.2009р. носила реальний характер, та була виконана сторонами належним чином.
Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(чинного на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
При цьому, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”(чинного на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Таким чином,колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивач виконав вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника товару, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”- видав покупцю, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.
Щодо висновку податкового органу про нікчемність укладеного договору колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, та ч. 1-3 ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно ч.1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Як свідчать матеріали справи, договір укладений ПП “Проффіт Лайт”та ТОВ “Айдіас Фекторі”відповідає вимогам, встановленими статтею 638 ЦК України та статтею 180 ГК України і вважається укладеним.
По укладеному договору, також були проведені розрахунки, в т.ч. з податку на додану вартість (ця обставина підтверджується копіями платіжних доручень (а.с.45-49, 91), що доводить реальність здійснених операції. Крім того, контрагентом позивача були задекларовані податкові зобов'язання за травень-серпень 2010р. (а.с.63-66). Таким чином, договори між ПП “Проффіт Лайт”та ТОВ “Айдіас Фекторі”є дійсним.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність реальності операцій з підстав недекларування податкових зобов'язань ТОВ “Айдіас Фекторі”та як наслідок про нікчемність, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про податок на додану вартість”, чинного на час виникнення спірних правовідносин, платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.
З аналізу викладених норм вбачається, що відповідальність за правильність нарахування податку та обов'язки з контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість, відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість”, покладаються на самого платника податку та на відповідний податковий орган. При цьому, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України “Про податок на додану вартість”, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.
Щодо нарахованих позивачу штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів зазначає, що згідно пп.7.4.5 Закону України “Про податок на додану вартість”, чинного на час виникнення спірних правовідносин, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, у випадку, якщо суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, чинного на час виникнення спірних правовідносин, штрафні санкції на платника податків у розмірах, визначених цією статтею накладаються за порушення податкового законодавства.
Враховуючи те, що матеріалами справи не підтверджено факт допущення позивачем порушень вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, донарахування фінансових санкцій, колегія суддів також вважає безпідставним.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Приватного підприємства "Проффіт Лайт" в частині скасовування податкового повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції від 04.11.2010року за №0001761502/0, документально та нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України апеляційний суд розглядає справу в межах апеляційної скарги.
Щодо відмови у задоволенні позовних вимог постанова суду від 11.08.2011 р. сторонами по справі не оскаржується.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2011 року по справі № 2-а-1870/3214/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 197, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.08.2011р. по справі № 2а-1870/3214/11 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Катунов В.В.
Судді< підпис >
< підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >