справа № 827/2-3369/11
провадження № 2/827/133/2012
14 березня 2012 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі
головуючого судді Тютюник М.С.
при секретарі Оболонковій Ю.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника ОСОБА_1- ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення сум за договором купівлі-продажу, збитків -
ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення сум, в якому зазначила, що ОСОБА_5 в порядку приватизації державного житла на підставі свідоцтва про право власності на житло № 22191 від 29.01.2008 року набув право приватної власності на двокімнатну квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Полякова, 3-а/59. 14.02.2008 року ОСОБА_5 за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу продав належну йому квартиру позивачу за 15 000, 00 грн., згідно умов якого у разі визнання зазначеного договору недійсним ОСОБА_5 зобов'язаний повернути ОСОБА_3 вартість квартири. Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 24.03.2009 року за позовом сторонньої щодо договору особи -ОСОБА_4, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 14.02.2008 року між позивачем та відповідачем. Розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради № 475 р від 07.03.2008 року визнане недійсним свідоцтво про право власності на житло № 22191 від 29.01.2008 року на двокімнатну квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Полякова, 3-а/59. Внаслідок чого, зазначена квартира набула статус державного житла. Однак відповідні документи не оформлені, реєстрація прав власності на квартиру на ім'я ОСОБА_5 не скасована і в реєстрі прав в власності на нерухоме майно в ОП ЗМБТІ зареєстрована на ОСОБА_5 В квартирі зареєстровані та мають право користування квартирою відповідачі. Тобто ОСОБА_3 була власником квартири з 14.02.2008 року по 24.03.2009 року. На час купівлі вищезазначена квартира знаходилась у жахливому антисанітарному стані. За час володіння квартирою позивач здійснила за власні кошти капітальний ремонт, на виконання якого витратила 80000,00 грн. Також ОСОБА_3 було сплачено житловому органу 18000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам, яка виникла внаслідок користування квартирою відповідачами на час купівлі квартири. Внаслідок визнання недійсним правочину через вчинені відповідачами протиправні дії, позивачу було завдано значної моральної шкоди, яку вона оцінює у 50000,00 грн. У зв'язку із чим ОСОБА_3 прохає суд стягнути з ОСОБА_5 на її користь 15000,00 грн. отриманих від неї при продажі квартири та 50000,00 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, стягнути в солідарному порядку з відповідачів витрати на ремонт квартири у розмірі 80000 грн. та витрати на сплату боргів за квартиру і комунальні послуги у сумі 18000 грн. та судові витрати.
05.12.2011 року ОСОБА_3 звернулась до суду із уточненим позовом, в якому зазначила, що після звернення до суду із позовом до суду нею знайдений документ -розписку ОСОБА_5 від 05.02.2008 року, котра підтверджує отримання ОСОБА_5 від позивача грошей у розмірі 45000 дол. США, що в гривневому еквівалентні становить 359266,50 грн. у зв'язку із продажем квартири. 14.02.2008 року в день нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_5 зажадав ще грошей. ОСОБА_3 сплатила йому при підписанні договору купівлі-продажу квартири ще 15 000 грн., які нотаріус вказав у договорі купівлі-продажу. Оскільки ОСОБА_5 були порушені умови договору, то ОСОБА_3 прохає суд додатково стягнути з ОСОБА_5 на її користь 359266,50 грн.
Позивач до судового засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи.
За клопотанням представника позивача за довіреністю ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 в частині вимог про солідарне стягнення витрат на ремонт квартири у розмірі 80 000 грн. залишено без розгляду.
Інші позовні вимоги ОСОБА_3 її представник ОСОБА_1 при судовому розгляду справи підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог (а.с.5-8,55-56), зазначаючи, що фактично ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_3 в рахунок продажу квартири АДРЕСА_1 до підписання договору купівлі-продажу 45 000 доларів США, в день підписання договору 15 000 грн., позивач сплатила борги за житлово-комунальні послуги по квартирі в розмірі 18 000 грн. У зв'язку із визнанням договору купівлі-продажу квартири недійсним, прохає стягнути з ОСОБА_5 отримані ним за договором 15 000 грн., як безпідставне набуте ОСОБА_5 майно у вигляді коштів в розмірі 359 266 грн. 50 коп., що еквівалентно 45 000 долларів США., в солідарному порядку з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 сплачену позивачкою заборгованність за житлово-комунальні послуги у розмірі 18 000 грн. Моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., спричинену позивачці її представник обгрунтовує необхідністю звернення до суду, сплатою судових витрат, послуг адвоката, погрозами на адресу позивачки з боку відповідачів, наданням добровільної матеріальної допомоги ОСОБА_4 О.В. ОСОБА_1 прохає задовольнити позов ОСОБА_3
У судовому засіданні представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги ОСОБА_3 з підстав, викладених у позові та заяві про збільшення позовних вимог, зазначає що, у 2008 році між позивачкою та ОСОБА_5 було досягнуто згоди щодо купівлі позивачкою квартири АДРЕСА_1 за 45 000 доларів США, до підписання відповідного договору зазначені кошти були ОСОБА_5 отримані. В день підписання договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_5 зажадав отримати ще 15 000 грн., які також були останнім отримані та внесені в договір. Позивачем було зареєстровано за собою право власності в БТІ. Однак згодом, за позовом ОСОБА_4, даний договір було визнано недійсним, у зв'язку із чим необхідно сторони повернути у первісний стан, стягнувши з ОСОБА_5 отримані ним за договором 15 000 грн., 45 000 доларів США в еквіваленті на гривні в розмірі 35 9266 грн. 50 коп., збиткі, які зазнала позивач у вигляді сплати заборгованості по житлово-комунальним послугам, нарахованим на ім'я ОСОБА_5 по даній квартирі, які представник вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів, моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. прохає стягнути на користь позивачки з ОСОБА_5, оскільки саме несумлінними діями останнього ОСОБА_3 була спричинена шкода.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник за довіреністю -ОСОБА_6 до судового засідання не з'явились, належне повідомлення зазначених осіб про дату та місце розгляду справи підтверджується розпискою про отримання представником відповідача судової повістки, що відповідає положенню ч.5 ст. 76 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_5, який перебуває в місці позбавлення волі був належним чином, у відповідності до вимог ч. 6 ст. 76 ЦПК України, повідомлений про дату та місце розгляду справи, заперечень з приводу заявленого позову до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню в зв'язку із наступними встановленими судом обставинами та відповідними до них правовідносинами.
14.02.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (а.с.16).
Відповідно до ст.655 ЦК України одна сторона (продавець) передає майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає майно і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно умов договору (п.3) продаж квартири здійснений за 15 000, 00 грн., яку відповідно до п.6.2 договору - у разі визнання зазначеного договору недійсним ОСОБА_5 зобов'язаний повернути ОСОБА_3
Відповідно до п. 3.2 вищезазначеного договору підписання цього договору свідчить про те, що його умови повністю відповідають волевиявленню продавця та покупця та про одержання продавцем повного розрахунку за продану квартиру і відсутність матеріальних претензій, які б стосувалися розрахунків за продану квартиру.
Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно та відомостей технічної документації -29.07.2008 року ОСОБА_3 зареєструвала за собою право власності на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 12-15).
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 24.03.2009 року -договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 14.02.2008 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 визнаний недійсним (а.с.18-22).
Стосовно вимог ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_5 отриманих останнім за розпискою 45 000 доларів США, що еквівалентно 359266,50 грн. суд виходить з наступного.
Отримання відповідачем ОСОБА_5 05.02.2008 року від позивача ОСОБА_3 45 000 доларів США підтверджується розпискою, оригінал якої оглянутий у судовому засіданні (а.с.59).
Зміст розписки свідчить про отримання ОСОБА_5 від ОСОБА_3 45 000 доларів США саме за продаж квартири АДРЕСА_1.
Відомості з ринку нерухомості за 2008 рік свідчать про невідповідність суми в розмірі 15 000 грн. за продану двокімнатну квартиру в м. Запоріжжі дійсним цінам на ринку нерухомості в зазначений період.
Тобто суд прийшов до висновку, що отримання ОСОБА_5 45 000 доларів США відбулось з договірних відносин між сторонами стосовно продажу зазначеною вище квартири та згадана сума є складовою частиною придбаного ОСОБА_3 майна.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до оригіналів квитанцій, приєднаних до матеріалів справи, ОСОБА_3 з 16.05.2008 року сплатила заборгованність за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 в розмірі 9005 грн. 02 коп., яка виникла до підписання сторонами договору, що підтверджується відомостями ВРЄЖО-3 м.Запоріжжя та поточні платежі на суму 1082 грн. 38 коп.
Таким чином загальний розмір сплачених ОСОБА_3 сум за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 становить 10087 грн. 40 коп.
Тобто твердження позивача та його представника щодо суми сплачених ОСОБА_3 коштів за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 є частково доведеними.
Згідно до ч.2 ст. 216 ЦК України - якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
З урахуванням наведених норм суд вважає, що сплачені позивачкою суми за житлово-комунальні послуги, в розумінні ст. 22 ЦК України, є збитками, які позивач понесла на утримання майна, яке було предметом укладеного між сторонами договору купівлі продажу від 14.02.2008 року, згодом визнаного судом недійсним.
Вимоги позивача щодо солідарного обов'язку відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з приводу відшкодування ОСОБА_3 збитків у вигляді сплати за житлово-комунальні послуги є необгрунтованими.
Так, розпорядженням голови Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради № 475 р від 07.03.2008 року - свідоцтво про право власності на житло № 22191 від 29.01.2008 року на двокімнатну квартиру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Полякова, 3-а/59 визнано недійсним.
З огляду на встановлені апеляційним судом Запорізької області обставини, які знайшли відображення в рішенні відповідного суду від 24.03.2009 року (а.с.18-22) -ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності на спірну квартиру внаслідок незаконності її приватизації, з порушенням вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5 відбулась без згоди та участі у приватизації іншої зареєстрованої у квартирі особи ОСОБА_4
Таким чином, вина ОСОБА_4 у заподіянні позивачці шкоди у вигляді збитків зі сплати житлово-комунальних послуг відсутня, тому і відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_4 спричинених ОСОБА_3 збитків.
Вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_5 отриманих останнім за договором купівлі-продажу квартири коштів в розмірі 15000 грн. та 45 000 доларів США, що з урахуванням курсу валют (798,37 грн. за 100 долларів США) еквівалентно 359266,50 грн. - є обгрунтованими: зазначені суми відповідачем ОСОБА_5 були отримані на відповідній правовій підставі, однак з урахуванням недійсності правочину, отримані кошти та збиткі в розмірі 10087 грн. 40 коп., які позивач зазнала у зв'язку із вчиненням недійсного правочину мають бути стягнуті на користь позивача саме з ОСОБА_5, оскільки до зазначених правовідносин суд застосовує наслідки недійсності правочину, що передбачені ст. 216 ЦК України.
Вимоги ОСОБА_3 щодо стягнення з ОСОБА_5 моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. задоволенню не підлягають.
Як убачається із позовної заяви вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди обґрунтовувались втратою майна, душевними і моральними стражданнями, приниженні честі та гідності, яких вона зазнала внаслідок укладення недійсного правочину.
Згідно із ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Водночас, позивачем чи її представником не надані будь-які докази на підтвердження наявності моральної шкоди.
Позивач оцінюючи заподіяну моральну шкоду в розмірі 50 000 грн. не зазначає з чого вона при цьому виходить.
Пояснення представника позивача з цього приводу суд до уваги не приймає, оскільки обставини, перелічині представником у судовому засіданні не обгрунтовують моральну шкоду ОСОБА_3
Таким чином, позивач не довела наявність фізичних чи душевнмх страждань, які суттєво порушили її нормальний ритм життя чи викликало погіршення стану здоров'я.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 88 ЦПК України, у зв'язку із понесенням позивачем судових витрат, підтверджених документально суд стягує з відповідача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в розмірі 279,40 грн., з яких 252,76 грн.- судовий збір, 26,64 грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Враховуючи відстрочення позивачу, у зв'язку із збільшенням суми позовних вимог, строку для сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, який позивачем не був сплачений, у відповідності до вимог ч.2 ст. 82 ЦПК України, з урахуванням задоволення даних вимог позивача у повному обсязі, судовий збір в розмірі 3219,00 грн., який відповідає п/п 1 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»належить стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 60, 81, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, ст. 216 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення сум за договором купівлі-продажу, збитків -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму за договором купівлі-продажу у розмірі 15 000 грн., кошти згідно розписки у розмірі 45000 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 359266,50 грн., суму понесених ОСОБА_3 збитків у вигляді сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 10087,40 грн., а загалом 384 353,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові витрати в загальному розмірі 279,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 3219,00 грн.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_3 -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Cуддя М.С. Тютюник