25 листопада 2011 р.Справа № 1814/2а-1874/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 20.06.2011р. по справі № 1814/2а-1874/11
за позовом ОСОБА_2 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
31.05.2011 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до Путивльського районного суду Сумської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області, в якому просила визнати незаконною бездіяльність відповідача в частині не нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а також державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком у відповідності до ст. ст. 49, 50, 53, 54, 58 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за виключенням редакції закону № 107-УІ від 28.12.2007 року за період з 02.12.2010 року по 31.05.2011 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити залишок несплаченої додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, а всього 1 571 грн. 00 коп., а також недоплачену державну пенсію у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком - 20 754 грн. 85 коп., у відповідності до ст. 49, 50, 53, 54, 58 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за виключенням редакції закону № 107-УІ (107-17) від 28.12.2007) за період з 02 грудня 2010 року по 31 травня 2011 року та виплачувати пенсію в розмірі, визначеному чинним законодавством в подальшому.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Путивльського районного суду Сумської області від 20.06.2011 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області в частині відмови у здійсненні перерахунку ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, із розмірів, встановлених статтями 50 і 54 Закону України № 796- XII "Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату недоотриманих сум пенсій як постраждалій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інваліду ІІІ групи по захворюванню щодо якого встановлено причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, із розміру державної пенсії - не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які тратили працездатність, встановленого Законами України Про державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 02.12.2010 року по 18.06.2011 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 50, ч.5 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16 липня 2008 року №654, постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р.
Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є інвалідом 3 групи, віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії АА № НОМЕР_1 від 24.03.1999 року, посвідченням Серії А №НОМЕР_2. (а.с 7,8) та довідкою МСЕК № 019084 (а.с. 9).
ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
На звернення позивача Управлінням Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області надано відповідь та повідомлено заявника, що пенсія позивачу обчислена відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” відсутні. (а.с. 16)
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” над постановами Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року та №654 від 16.07.2008 року як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.
Також судом першої інстанції визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначений Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Статтею 49 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч.4 статті 54 Закону №796, в редакції, яка діяла до прийняття Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” № 107-VІ від 28.12.2007, тобто до 01.01.2008 року, у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3-й групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 вищезазначеного Закону особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. І як передбачає ст. 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 54 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими - для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році: по ІІІ групі інвалідності 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; статтю 50 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено в новій редакції - особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими внесено зміни до ст. ст. 50, 54 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” дію статей 50 і 54 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не було зупинено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Так, ст. 4 зазначеної постанови передбачена щомісячна додаткова пенсія інвалідам IІІ групи у розмірі - 15% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору судом першої інстанції правомірно застосовані норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не Постанови КМУ № 530 від 28 05 2008 року та постанову № 654 від 16 07 2008 року.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому, положення ч.3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки ч.1 цієї статті передбачено лише один мінімальний розмір пенсії за віком.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Путивльського районного суду Сумської області від 20.06.2011 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Путивльському районі Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 20.06.2011р. по справі № 1814/2а-1874/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >