15 листопада 2011 р.Справа № 1816/2а-639/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , П'янової Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Управління праці та соціального захисту населення Середино - Будської районної державної адміністрації на постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 16.06.2011р. по справі № 1816/2а-639/11
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до Управління праці та соціального захисту населення Середино - Будської районної державної адміністрації < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання протиправними дій та стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення,
Постановою Середино-Будського районного суду Сумської області від 16.06.2011 року по справі № 1816/2а-639/11 позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління праці та соціального захисту населення Середино-Будської районної державної адміністрації Сумської області (далі - відповідач) про перерахунок та стягнення суми щорічної допомоги на оздоровлення особі, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги на оздоровлення у відповідності зі ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2010 рік.
Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену допомогу на оздоровлення за 2010 рік відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням отриманих виплат.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем було подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції приписів Бюджетного кодексу України, Закону України про Державний бюджет України на 2010 рік, ст. ст. 62, 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 95 Конституції України.
Також позивачем була подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права під час прийняття постанови, просив скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги за 2004-2010 роки.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційних скарг рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з незаконності дій відповідачів з приводу нарахування та виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність захисту права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, позивач віднесений до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується доданими до справи копіями посвідчення серії А № НОМЕР_1 від 01.10.1993 року та має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України “Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя та здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення.
Абзацом 4 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення інвалідам ІІ групи виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Частиною 7 статті 48 вищенаведеного закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у 2010 році допомога на оздоровлення виплачена позивачеві у розмірі 100 грн.
Разом із тим, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідачі в порушення вимог законодавства керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, слід зазначити, що Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Крім того, колегія суддів зауважує, що норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх при вирішенні питання щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, відповідачем неправомірно у 2010 році нараховано грошову допомогу на оздоровлення позивачу в розмірі меншому, ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у позивача права на одержання щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно до розмірів, передбачених ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління праці та соціального захисту населення Середино - Будської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 16.06.2011р. по справі № 1816/2а-639/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Донець Л.О.
Судді< підпис >
< підпис >Кононенко З.О. П'янова Я.В.
< Список > < Текст >