28 листопада 2011 р.Справа № 1819/2а-596/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Курило Л.В. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2011р. по справі № 1819/2а-596/11
за позовом ОСОБА_2 < Список > < Текст >
до Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
31.01.2011 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними; зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату доплати до пенсії щомісяця, починаючи з 09 липня 2007 року згідно ст.39 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіологічного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, зазначених в Законах України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та в подальшому нараховувати до основної пенсії надбавку в розмірі, встановленої Законом мінімальної заробітної плати.
Постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2011р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області по відмові ОСОБА_2 в перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день винесення рішення неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату доплати до пенсії згідно ст. 39 закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіологічного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, зазначених в законах «Про державний бюджет України» на відповідний рік починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року та по день винесення рішення, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії, яка постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії В-ІІ № НОМЕР_1 від 17.02.1993 року та довідкою Вовнянськоїї сільської ради Шосткинського району Сумської області від 27.01.2011 року № 22 (а.с. 3,4)
На звернення позивача Управлінням Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області листом від 06.12.2010 року за вих. № 40/Д-36 повідомлено заявника, що розмір доплати громадянам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю виплачується на підставі Постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року. (а.с 5-7)
Не погодившись з діями відповідача, позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, надавши перевагу ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” над постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року як нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу.
Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом 31.01.2011 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 09.07.2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
30.07.2010 року Законом України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 31.07.2010 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.07.2010 року підлягає скасуванню, з залишенням цієї частини позовної заяви без розгляду.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 30.07.2010 року по день винесення рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до п.28 розділу 11 ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” статтю 39 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено у такій редакції: громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата проводяться в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими внесено зміни до ст. 39 ЗУ “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено розмір доплати громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі - 5,20 грн.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” дію статті 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не було зупинено.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами під час вирішення цього спору судом першої інстанції правомірно застосовані норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанови КМУ № 836 від 26.07.1996 року .
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання пенсії як непрацюючий пенсіонер, проживаюча у зоні посиленого радіоекологічного контролю, з підвищенням її до розміру однієї мінімальної заробітної плати, відповідно ст. 39 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за період з 31.07.2010 року по день винесення рішення є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування в цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 183-2, 195, 196, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області задовольнити частково.
Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2011р. по справі 1819/2а-596/11 в частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області по відмові ОСОБА_2 в перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30.07.2010 року; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за проживання на території радіологічного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати щомісячно в розмірах, зазначених в законах «Про державний бюджет України» на відповідний рік, починаючи з 09.07.2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30.07.2010 року, з урахуванням проведених виплат - скасувати, залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.
В іншій частині постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 01.03.2011р. по справі 1819/2а-596/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Бенедик А.П.
Судді< підпис >
< підпис >Курило Л.В. Калиновський В.А.
< Список > < Текст >